Справа № 570/5715/19
номер провадження 1-кп/570/112/2020
24 лютого 2020 року Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12019180180001450 про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Опарипси Радивилівського району Рівненської області, фактично проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, одруженого, з професійною - технічною освітою, раніше не судимого,
- у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
11 листопада 2019 року, близько 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи в с. Олександрія Рівненського району Рівненської області, діючи повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, задля власного матеріального збагачення, скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб, шляхом відчинення зачинених дверей житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , проник всередину, де із шухляди стола дитячої кімнати, таємно викрав грошові кошти в сумі 5 000 гривень, що належать ОСОБА_6 .
З викраденими грошовими коштами ОСОБА_5 покинув приміщення житлового будинку та пішов у невідомому напрямку, чим спричинив потерпілому майнову шкоду в розмірі 5 000 гривень.
Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст.185 КК України визнав повністю, показання про обставини вчинення злочину в судовому засіданні давати відмовився.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні надав показання, що 11.11.2019 року, повернувшись додому з м. Рівного, помітив в будинку сліди взуття та встельок взуття, які він сфотографував та виявив відсутність грошей у сумі 5000 гривень, відразу подумав, що гроші викрали люди ромської національності, яких він бачив зранку неподалік будинку. Потерпілий сів в автомобіль і став розшукувати вказаних людей, наздогнав їх на автодорозі у напрямку м. Рівне. Там був чоловік, який деякий час працював у нього різноробочим, а саме ОСОБА_5 . Вони заперечували, що викрали у потерпілого грошові кошти. Викрадене ОСОБА_6 не повернуто. Цивільний позов потерпілий не заявляв.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні надала показання, що 11.11.2019, повернувашись з чоловіком додому, вона побачила, що в будинку брудно, були сліди взуття та встельок взуття, зайшовши до дитячої кімнати, вони виявили, що із шухляди стола було викрадено гроші у сумі 5000 гривень.
В судовому засіданні було оглянуто відео з допитом свідка ОСОБА_8 , під час якого свідок надала показання, що 11 листопада 2019 року, приблизно о 07 год. 00 хв., вона з ОСОБА_9 та своїм співмешканцем - ОСОБА_5 , приїхала до міста Рівне, після чого всі поїхали в с. Олександрія Рівненського району для того щоб у відділені банку «Ощадбанк», зняти пенсію по інвалідності ОСОБА_5 . Але зняти грошові кошти обвинуваченому не вдалося у зв'язку з тим, що він загубив свою банківську карту. Далі близько 11 год. 00 хв. прогулювалися по с. Олександрія Рівненського району. Перебуваючи, по вулиці Свято-Преображенська, ОСОБА_5 вказав на господарство під номером 159, ніби тут проживає його давній знайомий на ім'я ОСОБА_10 . Свідок та її двоюродний брат залишились чекати біля паркану, а ОСОБА_5 зайшов на подвір'я, підійшов до вхідних дверей будинку, смикнув їх пару раз, вони були зачинені, далі він пішов за будинок і повернувся через 20 хв., взуття обвинувачений тримав у руках. Виходячи із двору будинку він взувся. Свідок помітила, що при виході із будинку ОСОБА_5 щось поправляв у внутрішній кишені піджака, ніби щось ховаючи. ОСОБА_5 сказав, що нічого цінного в будинку не було і вони пішли пішки у м. Рівне, оскільки грошей у них не було. Дорогою їх наздогнав на машині чоловік і звинуватив ОСОБА_5 в крадіжці грошей з його будинку, ОСОБА_5 все заперечував.
Крім показань потерпілого, свідків, винність обвинуваченого підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: повідомленням потерпілого ОСОБА_6 за телефоном 102 по факту крадіжки (а.с. 9); протоколом огляду місця події від 11.11.2019 в господарстві ОСОБА_6 (а.с. 14-28)., згідно якого, було оглянуто загальну обстановку в будинку, вилучено сліди взуття перед будинком та при вході в двері з тильної сторони будинку, та відтиски підметкової частини (встельки взуття) в приміщенні будинку та сліди відбитків пальців рук із підвіконня дитячої кімнати, де було виявлено сліди пальців рук людини; довідкою попередньої перевірки по виявлених слідах взуття, імовірно залишених ОСОБА_5 з фототаблицею (а.с 31-32); протоколами впізнання речей: кросівок ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 (а.с. 53-58), згідно яких встановлено, що дійсно ОСОБА_5 був взутий у вказані кросівки, які ним добровільно видані слідчому; протоколом проведення слідчого експерименту із свідком ОСОБА_11 від 13.11.2019 (а.с.75-77), на якому останній детально розповів про обставини проникнення ОСОБА_5 до приміщення будинку та його відсутності тривалий час; висновком судової дактилоскопічної експертизи з фототаблицями (а.с. 106-120), відповідно до якого, виявленні сліди пальців рук під час огляду місця події із дитячої кімнати житлового будинку потерпілого ОСОБА_6 належать ОСОБА_5 ; висновком судової трасологічної експертизи (а.с. 128-141), згідно якого сліди підошви взуття та підметкової частини (встельки взуття) виявленні в ході огляду будинку ОСОБА_6 ймовірно залишені взуттям, вилученим у ОСОБА_5 .
Оцінюючи визнання вини самим обвинуваченим, показання потерпілого та свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_5 у інкримінованому злочині доведена повністю та його дії вірно кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно.
Обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлені.
При обранні виду та визначенні міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином. При призначенні покарання судом враховується особа обвинуваченого ОСОБА_5 який раніше не судимий, однак на даний час обвинувальний акт відносно нього у кримінальному провадженні № 12019100100001665 від 20.02.2019 за ч. 2 ст. 186 КК України скерований до Шевченківського районного суду м. Києва, обвинувачений не має постійного місця проживання та реєстрації, збитки завдані злочином потерпілому не відшкодовані. За наведених обставин суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства, вважає за можливе призначити покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією даної статті.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України , суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання виді позбавлення волі на строк три роки.
До набрання вироком законної сили, запобіжний захід ОСОБА_5 залишити попередній - тримання під вартою. Строк покарання рахувати з 14 листопада 2019 року.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 13 листопада 2019 року на пару кросівок, фірми «ELEMENT», які були надані ОСОБА_5 .
Речові докази по справі: пару кросівок фірми «ELEMENT», що знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Рівненського РВП Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області - повернути ОСОБА_5 , інші речові докази, що знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Рівненського РВП Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський
районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1