Ухвала від 06.03.2020 по справі 2-723/11

Ухвала

06 березня 2020 року

м. Київ

справа № 2-723/11

провадження № 61-3051ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року у справі за позовом Чукалівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про знесення самочинного будівництва,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 31 березня 2016 року у задоволенні позову Чукалівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області відмовлено.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 грудня 2019 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 відмовлено.

Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що у суду апеляційної інстанції відсутні належні процесуальні підстави для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , оскільки апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення й цим рішенням не вирішувалося питання про її права, інтереси та обов'язки.

15 лютого 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною третьою статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження та вказує на те, що копію оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції отримано 07 лютого 2020 року, надавши, при цьому, відповідні докази.

Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішень та додані до касаційної скарги матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки наведені заявником обставини, зокрема, отримання копії оскаржуваної ухвали апеляційного суду 07 лютого 2020 року, свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на оскарження, що є підставою для його поновлення.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі 2-825/10, що не відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга ОСОБА_1 подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року.

Відкрити касаційне провадження у справі за позовом Чукалівської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про знесення самочинного будівництва за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року.

Витребувати з Тисменицького районного суду Івано-Франківської області вищезазначену цивільну справу № 2-723/11.

Надіслати іншим учасникам справи копію касаційної скарги та додані

до неї документи, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою та змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 06 квітня 2020 року.

До відзиву необхідно додати докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара