Ухвала
03 березня 2020 року
м. Київ
справа № 607/18248/19
провадження №61-3018ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 13 січня 2020 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Тернопільської області Кравець Тетяни Володимирівни, приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Ломакіної Лілії Володимирівни про визнання договорів дарування недійсними,
У лютому 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 13 січня 2020 року.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона подана з порушенням вимог статті 392 ЦПК України.
Відповідно до пункту п'ятого частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з пунктом 2 частини першої, частиною другою статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що в порушення норм процесуального права апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою, не надавши оцінку тій обставині, що заявником не було додано документу, що підтверджує сплату судового збору, що є підставою для залишення апеляційної скарги без руху.
Оскаржуваною ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 13 січня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у зв'язку з тим, що апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню на підставі пункту 1 частини першої статті 358 ЦПК України.
Однак, посилань на порушення норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали на цій підставі касаційна скарга не містить. З огляду на це, заявнику пропонується подати до Верховного Суду нову редакцію касаційної скарги, в якій зазначити, в чому полягає порушення норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали на підставі пункту 1 частини першої статті 358 ЦПК України.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 13 січня 2020 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 03 квітня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н. Ю. Сакара