Постанова
Іменем України
26 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 2-1237/11
провадження № 61-46650св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - виконавчий комітет Стрийської міської ради Львівської області,
третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області,
особа, яка подала апеляційну скаргу,- ОСОБА_2 ,
представник особи, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником - ОСОБА_3 , на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 21 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Мельничук О. Я., Крайник Н. П.,
Савуляк Р. В.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області, третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області
(далі - Інспекція ДАБК у Львівській області), про визнання права власності на будинок.
Позовна заява мотивована тим, що 29 грудня 2005 року вона придбала старий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , разом із прилеглою до нього земельною ділянкою. 28 листопада 2006 року вона отримала дозвіл Стрийської міської ради на проведення його перебудови та реконструкцію. Всі будівельні роботи щодо власного будинку здійснювалися згідно рішення Стрийської міської ради від 28 листопада
2006 року № 386 та дозволу Інспекції ДАБК від 09 липня 2007 року № 52-07, дійсного до 30 грудня 2008 року. Роботи проводилися підрядником відкритим акціонерним товариством «Стрийбуд» (далі - ВАТ «Стрийбуд») і згідно наданого дозволу Інспекції ДАБК у Львівській області організація виконувала весь об'єм робіт без її втручання. Станом на 15 липня 2008 року весь обсяг будівельних робіт був завершений, що чітко вказано в постанові та приписі Інспекції ДАБК від 15 липня 2008 року № 7/34. В цьому ж документі зазначений перелік відхилень, допущених в процесі будівництва а саме: розміщення сходових кліток не відповідає проекту, улаштування дверних отворів не відповідає проекту, улаштування в мансардному поверсі балкона не відповідає проекту. Вони хоча є відхиленнями від проекту, але не є грубими порушеннями державно будівельних норм.
Зазначала, що жодна з частин цієї будівлі не знаходиться за межами відведеної земельної ділянки, оскільки ця земельна ділянка їй не відводилась, а належала на правах приватної власності з моменту придбання будинку та початку його реконструкції. Виконавчий комітет Стрийської міської ради в зв'язку з відхиленням від проекту, вважає її будову самочинною, що примушує її звернутись в суд з позовом.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності на будинок АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06 квітня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на будинок АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 , яка не є стороною у справі, оскаржила його до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 21 вересня 2018 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06 квітня 2011 року.
Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції своїм рішенням не вирішив питання про права, свободи та (або) інтереси ОСОБА_2 . При цьому, ані в мотивувальній, ані в резолютивні частині рішення Стрийський міськрайонний суд Львівської області, будь-яких висновків суду щодо прав та обов'язків скаржника не містить, і жодного питання щодо нього судом першої інстанції взагалі не вирішувалось.Крім того, ОСОБА_2 не є власником сусідньої земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , також не є такою особою, в чиє користування надано цю земельну ділянку її розпорядником.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2018 року до Верховного Суду,
ОСОБА_2 в інтересах якої діє ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила суд скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У грудні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2020 року справу за позовом
ОСОБА_1 до виконавчого комітета Стрийської міської ради Львівської області, третя особа - Інспекція ДАБК у Львівській області, про визнання права власності на будинок призначено до судового розгляду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що збудована ОСОБА_1 будівля по
АДРЕСА_1 (право власності на яку визнано рішенням суду першої інстанції у справі) частково знаходиться на земельній ділянці площею 0,0126 га, яка призначена для обслуговування належного їй магазину, тому цим рішенням порушено її права та інтереси.
Станом на момент ухвалення рішення Стрийським міськрайонним судом Львівської області від 06 квітня 2011 року вона не була ані власником, ані користувачем суміжної з ОСОБА_1 земельної ділянки, проте такими були ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 . Саме їх права вказаним рішенням було порушено, але з 04 грудня 2012 року (укладення договору купівлі-продажу права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_2 ) вона саме стає правонаступником прав після ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 , а тому вказаним рішенням порушуються з 04 грудня 2012 року її права.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_6 на касаційну скаргу ОСОБА_7 , у якому він просив вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06 квітня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на будинок АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 , яка не є стороною у справі, оскаржила його до суду апеляційної інстанції.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_2 , подана представником - ОСОБА_3 , задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Згідно з частиною першою статі 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статі 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Частиною третьою статті 352 ЦПК України передбачено, що після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Аналізуючи зміст зазначених норм процесуального права, слід дійти висновку, що право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судом рішення певним чином впливає на їх права та обов'язки, завдає шкоди, що може виражатися у несприятливих для них наслідках.
Закриваючи апеляційне провадження, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 участі в розгляді справи в суді першої інстанції не брала і оскаржуваним рішенням питання про її права та обов'язки безпосередньо не вирішувалось, тобто апеляційне провадження у справі було відкрито за апеляційною скаргою особи, яка не є суб'єктом апеляційного оскарження цього судового рішення, тому воно підлягає закриттю.
Доводи касаційної скарги про те, що рішенням суду першої інстанції права ОСОБА_2 порушуються з 04 грудня 2012 року не впливають на висновки суду першої інстанції, оскільки, як зазначає сама заявниця, станом на момент ухвалення рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області
від 06 квітня 2011 року були власниками та користувачами суміжної ділянки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджує те, що вказаним судовим рішенням не могло вирішуватися питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_2 .
Відповідно до частин першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення залишити без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником - ОСОБА_3 , залишити без задоволення.
Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 21 вересня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович