Ухвала
26 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 522/10695/17
провадження № 61-45132св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Курило В. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - Шоста державна нотаріальна контора Одеського міського нотаріального округу,
розглянув клопотання Захарової Людмили Олегівни про розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ? Шоста державна нотаріальна контора Одеського міського нотаріального округу, про визнання права власності на спадкове майно, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову апеляційного суду Одеської області від 30 серпня 2018 року, за участю ОСОБА_2 ,
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до
ОСОБА_2 , третя особа ? Шоста державна нотаріальна контора Одеського міського нотаріального округу, про визнання права власності на спадкове майно.
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 25 вересня
2017 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Шоста державна нотаріальна контора Одеського міського нотаріального округу про визнання права власності на 1/2 частки спадкового майна відмовлено.
Постановою апеляційного суду Одеської області від 30 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 25 вересня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на:
- 1/2 частину чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 72,4 кв.м, житловою площею 51,1 кв.м, що належала ОСОБА_3 на підставі договору дарування
від 07 грудня 2006 року та свідоцтва про право власності від 25 березня 1998 року, номер запису: 284 в книзі: 586пр-163, рішення про державну реєстрацію права власності від 22 грудня 2006 року;
- 1/2 частину садового будинку АДРЕСА_2, що належав ОСОБА_3 на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 вересня 2006 року по справі № 2-4325/2006, реєстраційний номер 17887036, рішення про державну реєстрацію права власності
від 19 лютого 2007 року;
- 1/2 частину земельної ділянки 1567, площею 0,0413 га, за адресою: Одеська область, місто Білгород-Дністровський, селище міського типу Затока, «Авангард», садівниче товариство (район «Лиманський»), кадастровий номер 5110300000:02:003:0039, що належала ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 08 липня 2004 року та державного акта на право приватної власності на земельну ділянку від 09 серпня 2004 року;
- 1/2 частину легкового автомобіля марки Toyota» Camry, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належав ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 19 липня 2007 року;
- 1/4 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_4 , загальною площею 46,9 кв.м, житловою площею 20,6 кв.м, що належала ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 26 грудня 2011 року, номер запису: 3989 в книзі: 796пр-128, рішення про державну реєстрацію про право власності від 12 січня 2012 року;
- 1/4 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_5 , що належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 10 березня 2011 року, номер запису: 3423 в книзі: 768пр-199, рішення про державну реєстрацію права власності від 14 березня 2011 року.
28 вересня 2018 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду Одеської області від 30 серпня 2018 року та залишити в силі рішення Приморського районного суду міста Одеси від 25 вересня
2017 року, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Одночасно у касаційній скарзі ОСОБА_2 просить розглядати справу за її участю.
У задоволенні клопотання слід відмовити з таких підстав.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 на постанову апеляційного суду Одеської області від 30 серпня 2018 року буде здійснюватися Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції (частина друга).
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Абзац другий частини першої даної статті визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.
Положення частин п'ятої та шостої статті 279 ЦПК України, якою врегульовано порядок розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції, не застосовуються при касаційному розгляді, оскільки суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права та не вирішує питань доказування у справі і не встановлює обставин справи.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Оскільки судом касаційної інстанції не приймалось рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень у справі, і такої необхідності колегія суддів не вбачає, то підстав для розгляду справи за участю ОСОБА_2 немає.
Керуючись статтею 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ? Шоста державна нотаріальна контора Одеського міського нотаріального округу, про визнання права власності на спадкове майно, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову апеляційного суду Одеської області від 30 серпня 2018 року, за участю ОСОБА_2 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді: С. Ю. Бурлаков
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. П. Курило