06 березня 2020 року
Київ
справа №522/12869/19
адміністративне провадження №К/9901/6313/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у справі за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України,
У липні 2019 року Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі - ГУ ДМС України в Одеській області) звернулось до суду з позовом про примусове видворення ОСОБА_1 за межі території України.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29 липня 2019 року позов задоволено.
29 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 липня 2019 року, у якій просив рішення суду скасувати з підстав, що у іншій справі № 473/3954/19 визнано неправомірним та скасовано рішення про його примусове повернення до країни походження або третьої країни, а отже відсутні обов'язкові підстави для прийняття рішення про видворення іноземця.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року, задоволено заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення. Скасовано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 липня 2019 року та відмовлено у позові.
02 березня 2020 року ГУ ДМС України в Одеській області подало касаційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Заявник просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Предметом спору у цій справі є правомірність рішення про примусове видворення іноземця.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 11 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, судом касаційної інстанції не встановлено.
Заявник послався на те, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій вислолюють різні правові позиції за аналогічних обставин у інших справах, тому рішення Верховного Суду у цій справі матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Верховний Суд відхиляє такі доводи заявника, оскільки зміст ухвалених у цій справі судових рішень та доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у такій категорії адміністративних справ.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у справі за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України відмовити.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська