Справа № 2- 173
2010 р.
25 березня 2010 року Біляївський районний суд
Одеської області
в складі: головуючого судді - Трушиної О.І.
при секретарі - Коваленко Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання угоди недійсною,
Позивач звернувся до суду з позовом і просить визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 28 лютого 2002 року, відповідно до якого ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_2 придбав житловий будинок по вул. Балтовській, 43 в с. Дачне Біляївського району Одеської області, посвідчений Біляївською державною нотаріальною конторою. Ї
Свої вимоги мотивує тим, що у зв»язку з суттєвим погіршенням зору йому була необхідна операція, коштів на проведення якої не було, і його син ОСОБА_2 з невісткою ОСОБА_3 погодилися дати гроші за умови, що на період позики до повернення боргу він повинен переоформити спірний будинок на ім»я сина. 28.02.2002 року він отримав гроші і уклав договір купівлі-продажу. Згодом він повернув ці кошти, про що є розписка, і відповідачі пообіцяли переоформити на його ім»я будинок, але до теперішнього часу не переоформили. У даний час йому стало відомо, що ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, в тому числі і вказаного будинку. Вважає, що договір є фіктивним, у зв»язку з викладеним він звернувся з позовом до суду.
Представник позивача у судовому засіданні на позовних вимогах наполягала і пояснила, що мав місце договір позики, а тому укладений договір купівлі-продажу є фіктивним, оскільки вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю і пояснив, що дійсно між ними існувала домовленість, що вони позичають батькові гроші у розмірі 2000 грн., а він в свою чергу переоформить спірний будинок на його ім»я, що було зроблено. У 2004 році батько повернув йому і ОСОБА_3 по 1000 доларів США. Також вважає, що договір є фіктивним.
Відповідачка ОСОБА_3 і її представники у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, подали заперечення на позов і пояснили, що у 2002 році вони придбали вказаний будинок у батька позивача, так як мають п»ятьох дітей і потрібна була площа для проживання. Після укладення договору відбулася передача будинку, вони провели газ, зробили косметичний ремонт. Вважає, що позов заявлений у зв»язку з подачею нею позову до суду про поділ майна.
Представник Біляївської державної нотаріальної контори до судового засідання не з»явився, про день слухання справи був повідомлений належним чином, повідомлення про причини неявки від нього не надходило.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено у судовому засіданні, 28 лютого 2002 року Біляївською державною нотаріальною конторою був посвідчений договір, відповідно до якого ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_2 купив житловий будинок з надвірними спорудами по вул. Балтовській, 43 в с. Дачне Біляївського району Одеської області (а.с. 8).
Відповідно до п. 3 договору продаж будинку був здійснений за 6900 грн.
Як вбачається з ухвали Суворовського суду м. Одеси ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, а ОСОБА_3 - із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про поділ майна (а.с. 7), в тому числі і спірного будинку.
Звертає на себе увагу, що лише після подання ОСОБА_3 зустрічного позову до ОСОБА_2 про поділ майна позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору недійсним.
Позивач у позовній заяві посилається на те, що кошти були потрібні йому на операцію, але, як вбачається з медичного висновку, операція була проведена лише 10.02.2003 року (а.с. 9).
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу усіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.
Як вбачається з розписки, 08 грудня 2004 року відповідачі отримали від позивача 1000 доларів (а.с. 10), але, як пояснила у судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 ці кошти позивач дав на газифікацію будинку, як допомогу їм. Її доводи у судовому засіданні не спростовані.
Крім того, як пояснила у судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3, після укладення договору відбулася передача майна - вони з чоловіком проводили косметичний ремонт, газифікували будинок, ОСОБА_1 передав будинок у їх розпорядження, а сам переобладнавши гараж у кімнату, проживав там. Ці обставини у судовому засіданні підтвердив відповідач ОСОБА_2
Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Оскільки відбулася передача майна, суд вважає, що даний договір не може бути визнаний недійним.
Крім того, згідно ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зроблено до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Як було встановлено у судовому засіданні, позивачеві стало відомо про порушення його прав у грудні 2004 року, коли, як зазначив представник позивача, він повернув гроші, про що свідчить розписка, а до суду позивач звернувся лише 15.05.2009 року, після спливу майже п»яти років.
Відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні заявила про застосування позовної давності.
З урахуванням викладеного суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст. 216, 234, 236, 267 ЦК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання угоди недійсною залишити без задоволення.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України, через Біляївський районний суд Одеської області.
Суддя Біляївського районного суду
Одеської області: ОСОБА_4