Справа № 240/5855/19
Головуючий у 1-й інстанції: Майстренко Н.М. Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.
25 лютого 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Курка О. П.
секретар судового засідання: Аніщенко А.О.,
за участю:
представника позивача: Ревуцького Сергія Борисовича
представника відповідача: Домарацької Вікторії Вікторівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Сучасні технології" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року (ухвалене в м. Житомир) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Сучасні технології" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0021255112 від 18.12.2018 року,
в квітні 2019 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Сучасні технології" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0021255112 від 18.12.2018 року.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.
02 січня 2020 року до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено про безпідставність її доводів.
11 лютого 2020 року до суду представником позивача було подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.
Представник позивача вимоги своєї апеляційної скарги підтримав просив її задовольнити.
Представник відповідача щодо задоволення апеляційної скарги позивача заперечувала, просила суд відмовити в її задоволенні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, пояснення сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційних скарг у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи неоспорені факти про те, що відповідачем проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Сучасні технології" з питання перевірки термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за вересень-грудень 2017 року, липень-вересень 2018 року, за результатами якої складено акт від 20.11.2018 №9916/06-30-51-12.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку із порушенням граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них в ЄРПН, виписаних товариством, перелік яких наведений в акті перевірки. Відповідальність платника передбачена п. 120-1.1 ст. 120-1 розділу ІІ Податкового кодексу України.
На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.12.2018 №0021255112, згідно з яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Сучасні технології" застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 310773,19 грн. та застосовано штраф у розмірі 20% у сумі - 91197,91 грн.
Вважаючи вказане податкове повідомлення рішення протиправним, позивач звернувся до суду для його скасування.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Сучасні технології" по спірним податковим накладним не звільняється від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, у зв'язку з відсутністю двох обов'язкових складових: податкові накладні не надавались отримувачу (покупцю) та, водночас, були складені на постачання товарів/послуг для операцій, які не звільнені від оподаткування.
Колегія суддів не погоджується в даній адміністративній справі з таким висновком суду першої інстанції, який ґрунтується на неповному та не всебічному дослідженні всіх доказів по справі, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Так, пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Згідно вимог п.198.5. ст. 198 ПК України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Наказом Мінфіну від 31.12.2015, №1307 затверджено форми податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної" (далі - Порядок №1307).
Пунктом 11 Порядку №1307 визначено, що у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:
1) в операціях, що не є об'єктом оподаткування;
2) в операціях, звільнених від оподаткування;
3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
У разі складання зведеної податкової накладної у графі "Зведена податкова накладна" зазначається код ознаки:
1 - у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України;
2 - у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України;
3 - у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 15 цього Порядку;
4 - у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 19 цього Порядку.
У зведених податкових накладних, у яких зазначено код ознаки 1 або 2, у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "600000000000", рядок "Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта" не заповнюється, а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).
Колегія суддів зазначає, що у даній адміністративній справі спірним є наявність чи відсутність підстав для застосування до Товариства "БК Сучасні технології" штрафу, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що вказані податкові накладні не надавались отримувачу (покупцю).
Однак, колегія суддів не погоджується з доводами суду першої інстанції, що операції, відображені у податкових накладних і розрахунках коригування, які перевірялись під час камеральної перевірки не звільнені від оподаткування, з огляду на наступне.
Відповідно до п.3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.
Цим же Порядком, у пункті 8, встановлено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка "X" та зазначається тип причини:
01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);
02 - Складена на постачання неплатнику податку;
03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;
04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;
05- Складена у зв'язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;
06 - Складена у зв'язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;
07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;
08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість;
09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;
10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов'язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;
11 - Складена за щоденними підсумками операцій;
12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);
13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;
14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;
15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.
Отже, наведений перелік, який є вичерпним, включає до податкових накладних, які не надаються отримувачу (покупцю), податкову накладну, яка складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; втім не передбачає, що в будь-якому випадку складена податкова накладна на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою, є такою, що не надається отримувачу (покупцю).
З огляду на наведенні норми в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що в розумінні контролюючого органу зміст наведених в п.120-1.1 та п.120-1.2 ст.120-1 ПК України виключень, а саме: податкова накладна, що не надається отримувачу (покупцю), складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування, та податкова накладна, що не надається отримувачу (покупцю), складена на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою, буде таким, що суперечить нормам податкового законодавства, оскільки податкова накладна, складена на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою, не визначена серед податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю).
Із п.8 Порядку вбачається, що із встановленого в п.120-1.1 та п.120-1.2 ст.120-1 ПК України переліку, до податкових накладних, які не надаються отримувачу (покупцю), про що ставиться відповідна відмітка у податковій накладній, віднесено лише податкову накладну, складену на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування.
Інші норми податкового законодавства, зокрема, Податкового кодексу України, не відносять податкову накладну, складену на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою, до податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю), тому апеляційний суд вважає помилковим тлумачення відповідачем і судом першої інстанції диспозицій п.120-1.1 та п.120-1.2 ст.120-1 ПК України.
Пунктом 197.1 ст. 197 ПК України визначено, що звільняються від оподаткування операції з: постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, у тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також послуг з виховання та навчання дітей у будинках культури, дитячих музичних, художніх, спортивних школах і клубах, школах мистецтв та послуг з проживання учнів або студентів у гуртожитках. До таких послуг належать послуги з:
д) навчання слухачів підготовчих відділень вищих навчальних закладів;е) повторного вивчення відрахованими студентами (курсантами) окремих дисциплін і курсів з подальшим складенням іспитів;
є) навчання аспірантів і докторантів;
ж) приймання кандидатських іспитів;
з) надання наукових консультацій для осіб, які підвищують кваліфікацію самостійно;
и) довузівської підготовки;
і) проведення лекцій з питань науки і техніки, культури та мистецтва, фізичної культури і спорту, правових знань, туризму і краєзнавства;
ї) надання консультацій для учнів, вихованців, студентів, курсантів понад обсяги, встановлені навчальними планами і програмами, для аспірантів, докторантів;
й) організації літніх мовних курсів, шкіл, семінарів; групових та індивідуальних занять фізичною культурою та спортом на стадіонах, у спортивних залах і плавальних басейнах, на тенісних кортах для дітей, учнів і студентів;
З матеріалів справи встановлено, що позивач надавав послуги з ремонту приміщень: Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Житомирської обалсної ради, Червонецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, ЗОШ смт.Городниця, Новоград Волинського району, Житомирської області, ДНЗ ЗОШ І ступеню, яка знаходиться за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с.Веприн, вул. Лугова,2, Радомишльській гімназії в м. Радомишль, Житомирської області, Червонецькій ДНЗ "Калинка", ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Словечне, Оруцького району, Житомирської області та іншим.
Як вбачається із податкових накладних щодо яких встановлено порушення граничних термінів реєстрації, у графі номенклатура товарів/послуг продавця зазначено: капітальний ремонт санвузлів, реконструкція Червонецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів із застосуванням енергозберігаючих технологій, капітальний ремонт системи опалення, капітальний ремонт фасаді у даху з утепленням, реконструкція централізованих систем водопостачання і водовідведення "Очисні споруди каналізації потужністю 500м3/добу в м. Олевська- заміна аварійно і технічно зношеного обладнання на сучасне енергозберігаюче" та інше.
Колегія суддів зауважує, що під час розгляду справи, було досліджені Статути установ, яким Товариством з обмеженою відповідальністю "БК Сучасні технології" надавались вищеописані послуги, з яких вбачається, що основними завданнями вказаних навчальних закладів є: забезпечення реалізації права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти, створення умов для різнобічного розвитку дитини дошкільного віку, створення умов для здобуття дітьми дошкільного віку, учнями безперервної дошкільної та початкової загальної середньої освіти в обсязі державних стандартів дошкільної та початкової загальної освіти, розвитку їх творчих здібностей і нахилів та інше.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивач надавав послуги бюджетним установам і підприємствам, які не є платниками податку на додану вартість, що свідчить про те, що позивач здійснював послуги, які звільненні від оподаткування.
При цьому, судом встановлено, що при наявності у податковій накладній умовного ІПН "600000000000", проставляння у графах постачальник (продавець) отримувач (покупець) однієї і тієї ж особи, зазначення у верхній лівій частині цифр "02" свідчить про складення відповідної податкової накладної саме на виконання вимог пп. "б" п. 198.5 статті 198 ПК України як податкової накладної, яка не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та повинна бути складена у разі отримання товарів/послуг для використання їх в операціях, що звільнені від оподаткування.
Однак, суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та прийшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 18.12.2018 №0021255112 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У відповідності зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на викладені обставини справи, колегія суддів вважає, що доводи апелянта знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, у зв'язку із чим наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
В силу вимог п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Положеннями ч. 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За приписами ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З матеріалів справи слідує, що позивач при поданні позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 6029,57 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №2611 від 11 квітня 2019 року та №2625 від 25 квітня 2019 року та за подання апеляційної скарги у розмірі 9044,35 грн., що підтверджується платіжними дорученням № 310 від 10 жовтня 2019 року та № 348 від 04.12.2019 року, який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС У Вінницькій області.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Сучасні технології" задовольнити повністю.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Сучасні технології" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0021255112 від 18.12.2018 року скасувати.
Прийняти постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Сучасні технології" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0021255112 від 18.12.2018 року задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0021255112 від 18.12.2018 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Сучасні технології" сплачений судовий збір в розмірі 15073,92 грн. (п'ятнадцять тисяч сімдесят три гривні дев'яносто дві копійки) за подання адміністративного позову та апеляційної скарги на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 05 березня 2010 року.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Біла Л.М. Курко О. П.