Справа № 240/11075/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстренко Наталія Миколаївна
Суддя-доповідач - Кузьменко Л.В.
03 березня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьменко Л.В.
суддів: Совгири Д. І. Франовської К.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року (рішення ухвалене суддею Майстренко Н.М. 18.11.2019 року в м.Житомир, повний текст судового рішення складено 18 листопада 2019 року ) у справі за адміністративним позовом Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області до Житомирського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання протиправними дій та скасування постанов,
В жовтні 2019 року Іванівська сільська рада Житомирського району Житомирської області звернулась з позовом до Житомирського окружного адміністративного суду, в якому просила:
- визнати дії старшого державного виконавця Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Кравцової Світлани Василівни з прийняття до виконання виконавчого листа №2843/2019 від 24.09.2019, відкриття по ньому виконавчого провадження ВП №60144273 та проведення по ньому виконавчих дій, винесення постанов від 24.09.2019 про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження протиправним;
- винесені старшим державним виконавцем Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Кравцовою Світланою Василівною: постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.09.2019, постанову про стягнення виконавчого збору від 24.09.2019, постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 24.09.2019 скасувати як незаконні;
- стягнути з Житомирського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області судовий збір.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким судових рішенням позивач оскаржив його в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що виконавчий документ, на підставі якого винесено постанову про стягнення виконавчого збору, не містить конкретного встановленого законом порядку (механізму) повторного розгляду Іванівською сільською радою запиту, певного способу та форми надання зазначеної у ньому інформації. Зазначає, що а на постанова про відкриття виконавчого провадження, а ні про стягнення з боржника виконавчого збору відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" не є заходами примусового виконання судового рішення. Оскаржувана постанова суду першої інстанції є рішенням немайнового характеру, а відтак, державний виконавець має дотриматись приписів ст.63 Закону України "Про виконавче провадження", при цьому такі рішення не можуть бути виконані без участі боржника і не передбачають вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, та як наслідок - стягнення з боржника виконавчого збору.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв'язку з неприбуттям в судове засідання сторін та їх представників, які про день, час та місце судового розгляду справи належним чином повідомлені.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 у справі №278/3586/18 визнано протиправною бездіяльність Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області щодо ненадання Громадській організації "Іванівська громада Житомирського району" інформації на запит від 20.07.2018 №16. Зобов'язано Іванівську сільську раду Житомирського району Житомирської області повторно розглянути запит Громадської організації "Іванівська громада Житомирського району" від 20.07.2018 №16 та надати інформацію: про результати проведеної інвентаризації земель на території Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області; копію технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області на користь Громадської організації "Іванівська громада Житомирського району" понесені судові витрати у сумі 1762,00 грн. судового збору.
Зазначене судове рішення відповідно до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 року у справі №278/3586/18 набрало законної сили у цей же день.
Житомирським окружним адміністративним судом 24.09.2019 видано позивачу у справі виконавчий лист №2843/2019.
Відповідно до постанови старшого державного виконавця Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 24.09.2019 відкрито виконавче провадження 60144273 з примусового виконання виконавчого листа №2843/2019, виданого 24.09.2019, про зобов'язання Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області повторно розглянути запит Громадської організації "Іванівська громада Житомирського району" від 20.07.2018 №16 та надати інформацію: про результати проведеної інвентаризації земель на території Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області; копію технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель. Разом з тим, відповідно до п. 2 цієї постанови боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, а також згідно з п. 3 постанови старшим державним виконавцем постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 16692,00 грн.
Постановою старшого державного виконавця Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 24.09.2019 ВП 60144273 стягнуто з боржника виконавчий збір у сумі 16692,00 грн.
Також, старшим державним виконавцем Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області прийнято постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого збору від 24.09.2019 ВП 60144273, відповідно до якої стягнуто з боржника витрати на проведення виконавчих дій у сумі 135,29 грн.
Перевіривши матеріали справи та правильність постановленого судом першої інстанції рішення у справі,судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог виходячи з наступного.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ (набув чинності 05 жовтня 2016 року) в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин (далі - Закон №1404-VІІІ).
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У частині 1 статті 5 Закону №1404-VІІІ зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Пунктом 1 частиною 1 статті 3 Закону України №1404-VIII встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення (п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України №1404-VIII).
З наявних у справі копій матеріалів виконавчого провадження вбачається, що Громадська організація "Іванівська громада Житомирського району" 24.09.2019 звернулася до Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області із заявою, в якій просила прийняти до виконання виконавчий лист №2843/2019, виданий 24.09.2019 Житомирським окружним адміністративним судом.
В силу положень п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України №1404-VIII у виконавчому документі зазначаються, зокрема, резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.
Відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 4 Закону України №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо, зокрема, виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.
Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VІІІ на виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 5 статті 26 Закону України №1404-VIII передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Аналіз наведених норм свідчить про наявність законних підстав у відповідача для прийняття оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження.
Колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо безпідставності доводів позивач стосовно обов'язку відповідача повернути виконавчий документ без виконання як такий, виконання якого не передбачає застосування заходів примусового виконання рішення та за відсутності повноважень у сільської ради щодо розгляду звернень громадян, оскільки такі твердження суперечать конституційному принципу обов'язковості судового рішення, елементом якого є обов'язок виконання тих дій, які зазначені у резолютивній частині судового рішення.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 у справі №278/3586/18 набрало законної сили, а тому підлягало обов'язковому виконанню. При цьому, його резолютивною частиною зобов'язано Іванівську сільської ради вчинити дії, визначені судовим рішенням - повторно розглянути запит Громадської організації "Іванівська громада Житомирського району" від 20.07.2018 №16 та надати інформацію: про результати проведеної інвентаризації земель на території Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області; копію технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель.
За наявності у відповідача сумнівів щодо порядку (механізму) проведення повторного розгляду сільською радою запиту, щодо способу виконання судового рішення останній не був позбавлений можливості звернутись до суду за роз'ясненням ухваленого рішення.
Слід також зазначити, що згідно з пунктом 2 частини 1 статті 39 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі затвердження (визнання) судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення.
Відповідно до частини 2 статті 74 Закону №1404-VІІІ рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Приписами статей 40, 42 Закону № 1404-VІІІ передбачено порядок винесення постанови про стягнення виконавчого збору, зокрема частиною 3 статті 40 Закону №1404-VІІІ унормовано, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1-4, 6, 7 і 9 частини 1 статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини 1 статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частиною 4 статті 42 Закону №1404-VІІІ на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
За приписами пунктів 1-6 частини 5 статті 27 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
Також, частиною 9 статті 27 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Згідно з частинами 1, 2 статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів (частина друга статті 27 Закону № 1404).
Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.
Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Під час наступних пред'явлень до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.
Постанова про стягнення виконавчого збору надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена до суду в десятиденний строк.
Наказом Міністерства юстиції України "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень" від 02.04.2012 №512/5 затверджено відповідно Інструкцію з організації примусового виконання рішень (далі Інструкція №512/5).
Відповідно до пункту 8 Розділу ІІІ Інструкції №512/5 стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про виконавче провадження".
Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.
Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.
Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.
З аналізу вищевикладених норм вбачається, що згідно з пунктом 4 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні( п. 6 ст. 27 Закону №1404).
Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що підстави для стягнення виконавчого збору відсутні, оскільки державний виконавець не вживав заходів щодо стягнення з боржника присуджених на користь стягувача сум, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.4 ст. 27 Закону №1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Таким чином, стягнення виконавчого збору пов'язується з початком примусового виконання.
Отже, відкриття виконавчого провадження є початком процесу примусового виконання рішення, що в свою чергу є підставою для подальшого стягнення з боржника виконавчого збору.
Розмір і види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
За змістом розділу І наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2830/5 "Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження" видами витрат виконавчого провадження є: 1) виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари; 2. пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв'язку.
З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відповідачем правомірно прийнято оскаржувані постанови відповідно до норм Закону № 1404-VІІІ.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 05 березня 2020 року.
Головуючий Кузьменко Л.В.
Судді Совгира Д. І. Франовська К.С.