05 березня 2020 року
м. Київ
справа № 705/7233/16-ц
провадження № 61-22396ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. вирішуючи питання про роз'яснення судового рішення за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 серпня 2019 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року за заявою ОСОБА_1 про відновлення частково втраченого судового провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Черкаській області, треті особи: Уманське відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Черкаській області, територіальна державна інспекція з питань праці у Черкаській області, про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу,
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 серпня 2019 року, яку залишено без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року відмовлено у відновленні втраченого частково судового провадження в указаній справі.
Судові рішення обґрунтовані тим, що додаючи до заяви копії документів, які, як вказує заявник, були втрачені з судового провадження, ОСОБА_1 не надавжодного доказу того, що такі додатки дійсно надходили до суду касаційної інстанції, оскільки, зокрема, відсутній опис поштового вкладення, який би містив інформацію про назву документів або/та їх кількість.
У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій заявник просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким його заяву задовольнити.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2019 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на оскаржені судові рішення у зазначеній справі відмовлено.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
24 лютого 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про роз'яснення ухвали Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у порядку статті 271 ЦПК України, яка передана судді-доповідачу у справі.
В указаній заяві ОСОБА_1 просить суд роз'яснити незрозумілість ухвали Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2019 року, а саме: якими мотивами керувався суд розглядаючи вказану справу.
Вивчивши подану заяву ОСОБА_1 . Верховний Суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин першої-третьої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення.
Зі змісту зазначеної статті убачається, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення.
Таким чином, приводом для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2019 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на оскаржені судові рішення у зазначеній справі відмовлено. Ця ухвала суду касаційної інстанції не підлягає примусовому виконанню.
У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що відповідно до статті 221 ЦПК України роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Заява ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення не містить доводів щодо його незрозумілості, зводилась до роз'яснення мотивів ухваленого рішення, що є недопустимим.
Отже, обставини, за яких судове рішення підлягає роз'ясненню відсутні, тому заява ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Верховного Суду від 26 грудня 2019 року не підлягає задоволенню.
Керуючись статтею 271 ЦПК України,
У задоволенні заяви про роз'яснення ухвали Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Черкаській області, треті особи: Уманське відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Черкаській області, територіальна державна інспекція з питань праці у Черкаській області, про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Осіян