Справа № 640/19586/18
05 березня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої - судді: Земляної Г.В., суддів - Парінова А.Б., Собківа Я.М., розглянувши клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги Командування Сухопутних військ Збройних сил України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Командування Сухопутних військ Збройних сил України про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення коштів,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Командування Сухопутних військ Збройних сил України (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення коштів.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено повністю.
Не погодившись з зазначеним судовим рішенням щодо задоволення позовних вимог Командуванням Сухопутних військ Збройних сил України (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року залишено без руху апеляційну скаргу та зобов'язано апелянта надати: вмотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення строку (пропуску строків) на апеляційне оскарження рішення та документів на підтвердження цих обставин; документ про сплату судового збору у розмірі 1057,20 грн.
Апелянту надано строк для усунення недоліків 10 днів з моменту отримання копії ухвали. Так, ухвалу суду апелянтом отримано апелянтом 20 лютого 2020 року.
Від апелянта до Шостого апеляційного адміністративного суду 24 лютого 2020 року надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, платіжне доручення.
Надаючи оцінку викладеним у клопотанні доводам, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Як було встановлено в Ухвалі від 03 лютого 2020 року залишено без руху апеляційну скаргу та зобов'язано апелянта надати: вмотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення строку (пропуску строків) на апеляційне оскарження рішення та документів на підтвердження цих обставин; документ про сплату судового збору у розмірі 1057,20 грн.
Колегія суддів звертає увагу, що апелянт станом на 04 березня 2020 року не подав вмотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Так, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що сплата судового збору суб'єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб'єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.
Аналогічна позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.05.2018 року по справі №820/4558/16, від 22.05.2018 року по справі №826/26113/15, від 18.09.2018 року по справі №826/25121/15.
Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 року у справі "Устименко проти України" зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Таким чином, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду не подання апелянта вмотивованого клопотання щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу апелянту.
Керуючись ст.ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Командування Сухопутних військ Збройних сил України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Командування Сухопутних військ Збройних сил України про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення коштів - відмовити.
Повернути апеляційну скаргу Командування Сухопутних військ Збройних сил України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Командування Сухопутних військ Збройних сил України про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення коштів та додані до неї матеріали.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до касаційної інстанції у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя Г.В. Земляна
Судді: А. Б. Парінов
Я.М. Собків