Адміністративна справа № 2-а- 8/ 2010 р.
іменем України
24 березня 2010 року смт Врадіївка
Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі
головуючого судді : А.В. Сорочан
при секретарі судового засідання: Є.В. Євтушок
з участю позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області ( далі УДАІ УМВС ), посадової особи інспектора ДПС Первомайської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_3 ( далі посадова особа ) про визнання дій незаконними та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
20 січня 2010 року позивач звернувся до Врадіївського районного суду в порядку адміністративного судочинства з позовом до УДАІ УМВС в Миколаївській області, посадової особи інспектора ДПС Первомайської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_3, у якому просив визнати дії відповідача незаконними та неправомірними.25 січня 2010 року позивач уточнив позовні вимоги та просив суд також скасувати постанову серії ВЕ № 100929 від 09.01.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та призначення адмінстягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн, винесеної посадовою особою ОСОБА_3 Обгрунтовуючи позовні вимоги щодо незаконності постанови , позивач вказав, що посадовою особою під час складення протоколу та винесення постанови не було враховано те, що він на вимогу працівника міліції надав посвідчення водія, чим не порушував вимоги ч. 1 ст. 126 КУпАП. Однак, посадова особа, яка складала протокол, не звертала на це уваги та у відсутності будь-яких свідків правопорушення та відмови від підписання протоколу, зазначила про керування 09.01.2010 року транспортним засобом без посвідчення водія, дописав у протоколі про предоставленя посвідчення водія після складення протоколу.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити. Судові витрати просили покласти на сторону відповідача.
Представник відповідача УДАІ УМВС в Миколаївській області до суду не з”явився та надіслав письмові заперечення проти позову, зіславшись на відсутність порушень вимог діючого законодавства зі сторони посадової особи ОСОБА_3 під час фіксації правопорушення та притягнення позивача до адміністративної відповідальності. У позові просив відмовити.
Посадова особа ОСОБА_3 до суду не з”явився та надіслав письмові заперечення проти позову, зіславшись на законність своїх дій під час складення протоколу та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КупАП. При цьому зазначив, що доказами вчинення водієм ОСОБА_1 вказаного правопорушення, є протокол ВЕ №077992 від 09.01.2010 року, який правопорушник не підписав, та пояснення свідка, записаного у протоколі.
Заслухав пояснення представника позивача, вивчив заперечення відповідачів, допитав позивача та ОСОБА_4 в якості свідків, дослідив письмові докази, суд вважає що позовні вимоги підлягають повному задоволенню. До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачами у судовому засіданні не доведено у порядку та у спосіб передбаченому законом, що посадовою особою при складенні протоколу і винесенні постанови серії ВЕ № 100929 від 09.01.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та призначення адмінстягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн, були виконані всі вимоги діючого законодавства.
Так, за ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення , поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і докуменів, а також іншими документами.
Докази, які були досліджені під час розгляду справи, а саме протокол серії ВЕ №077992 від 09.01.2010 року про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП , вважаю недопустимим, так як він складений в порушення норм КУпАП, Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затв. Наказом МВС України №77 від 26.02.2009 р., зареєстровано в МЮ України 24.04.2009 р. за №374/16390 (далі Інструкція ).
Так, згідно розділу 4 Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху працівник ДАІ МВС відповідно до ст. 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення, копія якого під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз”яснює порушникові його права і обов”язки відповідно до ст. 63 Конституції України та ст.268 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, свідками. У разі відмови порушника від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в протоколі робиться запис про це, який засвідчується підписом свідків.
Ці положення норм закону посадовою особою не виконані.
Судом було встановлено, що під час складення вказаного протоколу, ОСОБА_1 відмовився його підписати через відсутність події та не визнання вини у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КупАП. При цьому , саме перед початком складення протоколу він надав працівнику ДАІ посвідчення водія, яке було на той час при ньому. Будь-які свідки як відмови від підпису , так і самого правопорушення, запрошених працівниками ДАІ , були відсутні. Вказана обставина підтверджується як показаннями ОСОБА_1, так і показаннями його дружини ОСОБА_4, яка на момент зупинення транспортного засобу та складення протоколу знаходилась у автомобілі з малолітньою дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також відсутністю у протоколі та у самих адміністративних матеріалах, надісланих до суду, будь-яких письмових пояснень свідків, в тому числі вказаного свідка ОСОБА_5 Викликає сумнів у достовірності вказаного протоколу і той факт, що копія протоколу, як того вимагає закон, не була вручена особі, щодо якої його було складено, а лише 15.01.2010 року направлено поштою копію постанови серії ВЕ № 100929 від 09.01.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та призначення адмінстягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. без зазначення будь-яких доказів, які б підтверджували факт правопорушення. У постанові було вказано лише об»єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП, а саме, що « 9.01.2010 року о 17.55 в смт Врадіївка по вул. Г. Врадіївщини керував а/м ВАЗ-2107 д/н НОМЕР_1 без посвідчення водія, предоставив після складення протоколу.» Будь-яких доказів, які б підтведжували вказаний факт та на підставі чого посадовою особою зроблено висновок про наявність у діях ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП та призначення стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн., у постанові не зазначено. Окрім письмових заперечень відповідачів, надісланих до суду, факт правопорушення нічим іншим не підтверджується та спростовується дослідженими у судовому засіданні доказами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган ( посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов»язаний з»ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом»якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з»ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За ст. 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Встановив у судовому засіданні недопустимість доказів адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що вказані докази не мають юридичної сили і не можуть бути покладені в основу доведення вини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП , а також не можуть бути використані для доказування будь-якої із обставин, передбачених вказаною статтею, що, в свою чергу, виключає наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1. ст. 126 КУпАП та підтверджує, що посадова особа при складенні протоколу та при розгляді справи про адміністративне правопорушення діяла протиправно, а тому рішення цієї особи за результами розгляду адміністративної справи підлягає скасуванню.
Згідно вимог ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб»єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем понесені судові витрати у розмірі 153 грн. 40 коп., що складаються з судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. ( квитанція №1295.543.1 від 20.01.2010 р. ) та витрат на правову допомогу у розмірі 150 грн. ( квитанція №045864 від 20.01.2010 р.)
Керуючись ст. ст. 11,71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд -
адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області, посадової особи інспектора ДПС Первомайської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_3 про визнання дій незаконними та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.
Визнати дії інспектора ДПС Первомайської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП і призначення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн., протиправними.
Скасувати постанову серії ВЕ № 100929 від 09.01.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та призначення адмінстягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 153 ( сто п»ятдесят три ) грн.. 40 коп., що складаються з судового збору у розмірі 3 ( три ) грн.. 40 коп. та витрат на правову допомогу у розмірі 150 ( сто п»ятдесят ) грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського адміністративного суду через Врадіївський районний суд шляхом подачі заяви в десятиденний строк з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі постанови.
Апеляційна скарга на постанову Врадіївського районного суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя А. В. Сорочан