Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
24 лютого 2020 р. № 520/12314/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Білової О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Ділбаряна А.О.,
за участю представників: позивача - Басули Б.І., відповідача - Гончаренко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску "Завод Манометр" (провулок Чайкіної Лізи, буд. 17, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 40826029) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску "Завод Манометр", з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держпраці у Харківській області щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю "Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску "Завод Манометр" в реєстрації Декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці КР-Д-А.12.2.4-0913151009-231 від 13.09.2019;
- зобов'язати Головне управління Держпраці в Харківській області зареєструвати Декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску "Завод Манометр" № КР-Д-А.12.2.4-0913151009-231 від 13.09.2019.
Ухвалою суду від 25.11.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі.
Протокольною ухвалою суду від 03.02.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що подав до відповідача декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці на виконання позивачем робіт, що виконуються на висоті понад 1,3 метра, для її реєстрації у передбаченому чинним законодавством порядку. Листом від 19.09.2019 відповідач повідомив позивача про те, що інформація, надана у декларації за змістом не відповідає додатку № 8 до Постанови № 1107 від 26.10.2011. Позивач вважає, що у відповідача, в силу приписів Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», взагалі відсутнє право відмовляти у реєстрації декларації.
Представник відповідача не погодився з позовними вимогами та надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що ТОВ «Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску «Завод Манометр» подало до Управління Держпраці через Центр надання адміністративних послуг м. Харкова Декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці №КР-Д-А.12.2.4-18593680-176 від 18.06.2019, №КР-Д-А. 12.2.4-0718110748-013 від 18.07.2019, №КР-Д-А. 12.2.4-0829103211-020 від 29.08.2019, №КР-Д-А. 12.2.4-0913151009-231 від 13.09.2019 - на роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра. Однак, згідно з актом перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) №19-03-01-5123/0422 були виявлені порушення роботодавцем виконання робіт підвищеної небезпеки, зокрема, в частині робіт, що виконуються на висоти понад 1,3 метра, які були заявлені ТОВ «Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску «Завод Манометр» до реєстрації в Деклараціях відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці. З цієї причини Управління Держпраці повідомило суб'єкта господарювання, що інформація, надана в вищезазначеній декларації, за змістом не відповідає додатку 8 до Порядку.
Представник позивача не погодився з доводами відзиву на позов та надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що за результатами вказаної відповідачем перевірки складені приписи, частина з яких була скасована в судовому порядку, а частина була усунута, про що позивач у належний спосіб повідомив відповідача. При цьому зазначив, що у відповіді про відмову у реєстрації декларації не зазначалось підстав для відмови у реєстрації декларації, не вказувались конкретні порушення, за яких декларація не може бути зареєстрована, тощо. Також повторно звернув увагу на те, що приписи Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» не допускають відмови у реєстрації декларації.
Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску "Завод Манометр" ОСОБА_1 - в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача - Головного управління Держпраці в Харківській області Гончаренко А.С. - в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов та зазначила, що суб'єкт декларування обтяжений обов'язком привести свою матеріальну базу до вимог чинного законодавства, а суб'єкт владних повноважень має обов'язок це перевірити під час реєстрації декларації.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
13 вересня 2019 року ТОВ "Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску "Завод Манометр" через центр надання адміністративних послуг подало до Головного управління Держпраці у Харківській області декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці на виконання позивачем робіт, що виконуються на висоті понад 1,3 метра, для реєстрації у передбаченому чинним законодавством порядку.
Листом Головного управління Держпраці у Харківській області № 31/2219/05-14/11013 від 19.09.2019 позивачу було повідомлено, що інформація, надана в декларації № КР-Д-А. 12.2.4-0913151009-231 від 13.09.2019, за змістом не відповідає додатку № 8 «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (із змінами, що внесені постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 № 48). Після усунення зазначених зауважень документи можуть бути надані для повторного розгляду.
Отримавши вказаний лист , позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку, доводам сторін, суд виходить з таких приписів чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
Згідно з приписами статті 21 Закону України «Про охорону праці»:
- роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов'язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці;
- набуття права на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки може здійснюватися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці. Переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, виконання або експлуатація (застосування) яких може здійснюватися на підставі такої декларації, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з абз. 8, 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
декларація про провадження господарської діяльності (далі - декларація) - документ, яким суб'єкт господарювання повідомляє дозвільний орган про свою відповідність вимогам законодавства до певного виду господарської діяльності (у тому числі матеріально-технічної бази, кваліфікації персоналу - якщо це зумовлено особливостями провадження відповідного виду господарської діяльності) та на підставі якого набуває право на провадження заявленого виду господарської діяльності і несе передбачену законом відповідальність. Форма та порядок повідомлення адміністратора або відповідного дозвільного органу про відповідність матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства та внесення про це запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання має право на одержання (переоформлення, анулювання) документів дозвільного характеру та подання декларацій за своїм місцезнаходженням або у випадках, передбачених законом, - за місцем провадження діяльності або місцезнаходженням об'єкта.
Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України «Про дозвільну систему в сфері господарській діяльності» суб'єкт господарювання має право на здійснення певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності на підставі подання декларації без отримання документа дозвільного характеру, за винятком тих видів господарської діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України. Реєстрацію декларацій здійснює дозвільний орган на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня отримання декларації шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відмова у реєстрації декларації не допускається.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вносяться відомості про документи дозвільного характеру, визначені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", та декларації. Дозвільні органи вносять до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 1) рішення, прийняті дозвільними органами відповідно до цього Закону, - у день їх прийняття; 2) заяви та декларації, подані до дозвільних органів, та іншу інформацію про документи дозвільного характеру та декларації, необхідну для ведення зазначеного реєстру, - у день їх отримання дозвільними органами.
Аналіз вказаних нормативних приписів дозволяє прийти до висновку, що законодавець чітко розмежував процедури, за результатами яких суб'єкти господарювання отримують право виконувати роботи підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, поділивши їх на ті, зайняття якими потребує отримання дозволу від уповноваженого органу, та види діяльності, для зайняття якими достатньо повідомити дозвільний орган про свою відповідність вимогам законодавства до певного виду господарської діяльності.
Отже, законодавчо визначені дозвільний та повідомчий порядок набуття права на здійснення різних видів робіт підвищеної небезпеки.
Крім того, законом безпосередньо визначений строк внесення відомостей про декларації, подані до дозвільних органів, - у день їх отримання дозвільними органами.
Відповідно до п.21 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 (далі - Порядок № 1107), виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені в додатку 6, експлуатація (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначене в додатку 7, здійснюються роботодавцем на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці. Декларація за формою згідно з додатком 8 подається суб'єктом господарювання (уповноваженим ним органом або особою): у паперовій формі особисто або поштовим відправленням - адміністратору; в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, оформлена згідно з вимогами законів у сфері електронних документів, - дозвільному органу за своїм місцезнаходженням або у випадках, передбачених законом, за місцем провадження діяльності чи місцезнаходженням об'єкта не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Додаток 6 до Порядку № 1107 містить перелік видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці, відповідно у пункті 6 якого вказано: роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра.
Порядок № 1107, так саме як і закон, не наділяє дозвільний орган будь-якими повноваженнями стосовно перевірки інформації, зазначеній у поданій декларації, а також не містить будь-якої процедури узгодження декларації дозвільним органом. При цьому чітко визначено, що відмова у реєстрації декларації не допускається.
Судом встановлено, що позивачем було заповнено декларацію за формою та змістом відповідно до додатку № 8 «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», яка була прийнята адміністратором центру надання адміністративних послуг. При цьому відповідачем у наданій відповіді взагалі не вказано конкретний розділ, пункт чи графу, яку позивач не заповнив, або роз'яснень, у чому саме полягає невідповідність наданої позивачем декларації додатку № 8 Порядку.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про протиправність бездіяльності відповідача при вирішенні питання про реєстрацію декларації, поданої позивачем, які призвели до втручання у господарську діяльність позивача у спосіб, не передбачений законом.
Посилання представника відповідача на порушення вимог законодавства, а саме: порушення роботодавцем порядку виконання робіт підвищеної небезпеки, зазначені в акті перевірки від 25.04.2019, суд не бере до уваги в якості належного обґрунтування правомірності дій відповідача з огляду на таке.
Декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці не є дозвільним документом та її реєстрація жодним чином не пов'язана з проведенням будь-якої перевірки суб'єкта господарювання при реєстрації відповідних декларацій. Сутність визначеного законодавством порядку реєстрації відповідних декларацій полягає саме у тому, що певні види робіт не передбачають необхідності отримання дозволу на їх проведення, а уповноважений державний орган на етапі реєстрації декларації не наділений повноваженнями надавати оцінку достовірності заявлених суб'єктом господарювання відомостям, зазначеним у декларації. В даному випадку відповідальність за достовірність зазначеної у декларації інформації несе суб'єкт господарювання.
Крім того, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2019 по справі № 520/5530/19, залишеним без змін Постановою Другого апеляційного суду від 16.12.2019, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску “Завод Манометр” до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправними та скасування приписів - задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункти 1, 2, 16 припису Головного управління Держпраці у Харківській області про усунення виявлених порушень № 19-03-01-5123/0422-1509/5116 від 25.04.2019. Визнано протиправним та скасувати пункти 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8 припису Головного управління Держпраці у Харківській області про усунення виявлених порушень № 19-03-01-5123/0422-1510/5116 від 25.04.2019. Визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держпраці у Харківській області про усунення виявлених порушень №19-03-01-5123/0422-1511/5116 від 25.04.2019.
Отже, представник відповідача фактично намагалася обґрунтувати правомірність оскаржуваних в даному провадженні дій посиланням на приписи, видані позивачу Головним управлінням Держпраці у Харківській області, які визнані судом протиправними.
Як зазначила в своїх поясненнях представник відповідача, на заяву позивача про реєстрацію декларації позивачу надавалася проміжна відповідь № 31/2219/05-14/11013 від 19.09.2019.
Будь-яких нормативних посилань, які б обґрунтовували правомірність дій відповідача у спосіб надання проміжної відповіді з зазначенням неконкретизованих порушень порядку заповнення форми № 8, представником відповідача суду не надано.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про протиправність бездіяльності Головного управління Держпраці в Харківській області щодо нездійснення реєстрації Декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці КР-Д-А.12.2.4-0913151009-231 від 13.09.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску "Завод Манометр".
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача зареєструвати Декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску "Завод Манометр" № КР-Д-А.12.2.4-0913151009-231 від 13.09.2019, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем. При цьому суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод та інтересів позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
Крім того, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (Постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).
Відповідно до приписів ч. 5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, обираючи спосіб захисту порушеного права суд зазначає, що задоволення позовних вимог у спосіб, який обрано позивачем, не буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки дискреційними є повноваження обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є законною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова “може”. У такому випадку дійсно суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде законним. Отже, у такому випадку буде відсутнім факт невиконання обов'язку та, відповідно, факт порушення прав позивача.
Натомість, у даній справі відповідач був зобов'язаний здійснити реєстрацію поданої позивачем Декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці КР-Д-А.12.2.4-0913151009-231 від 13.09.2019, яка за формою відповідає додатку № 8 «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», подана за підписом уповноваженої особи позивача, а відповідальність за зміст якої несе заявник (позивач по справі). Відмова у реєстрації декларації прямо заборонена законом. Отже, існує лише один правомірний варіант поведінки.
Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що наведені відповідачем підстави надання позивачу проміжної відповіді нормативно не передбачений, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, та з метою належного відновлення прав позивача - про задоволення позову в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держпраці в Харківській області щодо нездійснення реєстрації Декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці КР-Д-А.12.2.4-0913151009-231 від 13.09.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску "Завод Манометр".
Зобов'язати Головне управління Держпраці в Харківській області зареєструвати Декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску "Завод Манометр" № КР-Д-А.12.2.4-0913151009-231 від 13.09.2019.
Стягнути з Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску "Завод Манометр" (провулок Чайкіної Лізи, буд. 17, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 40826029) у розмірі 1921,00 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено 05 березня 2020 року.
Суддя Білова О.В.