Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
04 березня 2020 р. № 520/903/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 82 % грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення та у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року з 01.01.2018 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 82% грошового забезпечення з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р. з 01.01.2018 р, здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 року однією сумою, з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу з 01.01.2018 року.
- допустити негайне виконання рішення в межах місяця.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що відповідачем всупереч закону зменшено пенсію позивачу до 70% грошового забезпечення з 01.01.2018, а також, що відповідач виплачує позивачу пенсію в без урахування 100% суми її підвищення, чим порушує права позивача.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якій проти позову заперечував, зазначив, що всі дії було вчинено в межах діючого на той час законодавства.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 є пенсіонером МНС України. Пенсія за вислугу років призначена за нормами Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (надалі - Закон №2262-ХІІ) в розмірі 82% грошового утримання військовослужбовця.
Перебуває на обліку та отримує пенсію за вислугу років в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.
Позивач в позовній заяві посилається на той факт, що йому було зменшено грошове забезпечення до 70% грошового забезпечення з 01.01.2018.
Відтак, як вбачається з матеріалів справи, в результаті перерахунку пенсії від 01.01.2018 року позивачу було зменшено відсоток грошового забезпечення з 82% до 70 %.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії), загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Позивачу призначена пенсія за вислугу років у розмірі 82 % грошового забезпечення.
Пунктом 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668-17), який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 травня 2014 року, до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" були внесені зміни та цифри "90" замінено цифрами "80" та цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно.
Тобто, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У рішенні від 5 квітня 2001 року Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Таким чином, зміна максимального розміру пенсії, що відбулася у ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення відсоткового розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку з 01.01.2018.
З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VІІзміни до частини другої статті 13 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Порядок перерахунку вже призначених пенсій врегульовано в ст. 63 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Отже, суд зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні відсоткового розміру пенсії не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Оскільки перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної їй пенсії та здійснюється на підставі судового рішення, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Отже, застосувавши відсоток - 70 при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку, відповідач порушив право позивача, оскільки при призначенні пенсії первісно встановлено для її обрахунку розмір 82 відсотків від заробітку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що при проведенні перерахунку пенсії позивачу з 01.01.2018, відповідачем протиправно зменшено позивачу розмір пенсії за вислугу років з 82% на 70% грошового забезпечення, а тому позов у вказаній частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Стосовно вимоги позивача щодо здійснення виплати пенсії з урахуванням 100 % суми підвищеної пенсії, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум починаючи з 1 січня 2018 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” від 21.02.2018 підвищення пенсії виплачується: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Пунктом 2 Постанови №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” від 21.02.2018 встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 року в таких розмірах: з 01.01.2018 - 50%; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75%; з 01.01.2020 - 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.01.2018.
Водночас згідно інформації у Єдиному державному реєстрі судових рішень на момент звернення Позивача до суду, а саме 14 травня 2019 року Окружним адміністративним судом міста Києва було винесено рішення по справі № 826/3858/18. Вказаним рішенням суду було визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; зобов'язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 - без змін.
На момент розгляду позовної заяви позивача згідно інформації у Єдиному державному реєстрі судових рішень Верховним судом було відкрито касаційне провадження за скаргою Кабінету Міністрів України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року у справі № 826/3858/18; відмовлено у задоволенні клопотання Кабінету Міністрів України про зупинення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року у справі № 826/3858/18 до закінчення касаційного розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Отже, рішення у справі № 826/3858/18 щодо визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" набрало законної сили 05 березня 2019 року.
Тому дії Відповідача по нарахуванню Позивачу з 05 березня 2019 року пенсії за рахунок виплати лише 75 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року, з 01.01.2019 року слід вважати такими, що не відповідають чинному законодавству.
До 1 січня 2018 року перерахунок пенсії відбувався на підставі частини третьої статті 63 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсії за цим Законом, або у зв'язку із введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
Розмір грошового забезпечення визначався Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 року № 1294 (далі постанова КМУ № 1294).
Згідно пункту 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою КМУ № 45 від 13.02.2008 року, державні органи у п'ятиденний термін після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, повинен повідомити про це Пенсійний фонд України, який повідомляє у п'ятиденний термін з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в областях та м. Києві (далі - головні управління ПФУ) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління ПФУ складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VIII (далі - Закон № 1774) внесені зміни в статтю 63 Закону № 2262-ХІІ, згідно якого частина 3 Закону стала частиною 4 і сама ця частина Закону була змінена.
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою КМУ № 103, внесені зміни в пункти 1, 2 Постанови КМУ № 45, згідно яких вже не державні органи (Міноборони) повідомляють Пенсійний фонд України про підстави перерахунку пенсій військовим пенсіонерам, а Мінсоцполітики.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМУ № 704), яка почала діяти з 1 березня 2018 року і передбачає визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців відповідно до займаних посад, з урахування коефіцієнтів, визнано такою що втратила чинність Постанова КМУ №1294.
Отже, частина третя статті 43 Закон №2262-ХІІ передбачала, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Водночас пункти 1 та 2 спірної постанови №103, встановлюють відсоткове зменшення виплати пенсії військовослужбовцям та пункт 5 і додаток 2 Порядку, звужують складові грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії вказаним особам (зокрема позивачу), відтак звужують зміст вже існуючих прав таких осіб.
Рішенням Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005 звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу права і свобод - це зменшення, зокрема, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Крім того, Конституційний Суд України, надаючи офіційне тлумачення основних визначальних норм в сфері пенсійного забезпечення військовослужбовців, та деяких інших осіб (Рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015 року № рп-4/2015) констатував: "Аналіз наведених положень Закону (2262-ХІІ) вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій (стаття 43), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63)".
Аналізуючи наведені норми пенсійного законодавства, можна зробити висновок про те, що пункти 1, 2 спірної Постанови №103 звужують зміст та обсяг існуючих прав і свобод. Тому його дії щодо виплати Позивачу лише 50 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року з 01.01.2018 та за рахунок виплати лише 75 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року з 01.01.2019 року є такими, що порушують права позивача, отже, суд має підстави для визнання вказаних дій протиправними.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на той факт, що Кабінетом Міністрів України 14.08.2019 року прийнято постанову №804 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, яка набрала чинності 04.09.2019, згідно якою виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року з наступних підстав.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду було встановлено, що виплата лише 75% нарахованої суми підвищення є звуженням прав пенсіонерів. Вказане рішення прийнято стосовно постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
В той же час, Кабінетом Міністрів України 14.08.2019 року прийнято постанову №804 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, яка набрала чинності 04.09.2019, яка містить аналогічні положення.
Крім того, з вказаного приводу, Верховним Судом в рішенні у зразковій справі було зроблено висновок, відповідно до якого Верховний Суд зазначив:
"Суд критично оцінює посилання відповідача на вимоги статті 63 Закону № 2262- ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України № 103 в частині наявності у відповідача права здійснювати розстрочку виплати перерахованої пенсії з наступних підстав.
Згідно із частиною третьою статті 52 Закону № 2262- ХІІ виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Згідно із частиною другою статті 55 Закону № 2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Таким чином, законодавець розмежував наступні поняття «строки перерахунку пенсії», «строки виплати пенсії» та «порядок перерахунку пенсії». Системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону № 2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати «порядок перерахунку пенсії» не є тотожним праву встановлювати «строки перерахунку пенсії», «строки виплати пенсії»."
Вказані висновки, відповідно до ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
З урахуванням вказаних висновків та положень ст. 13 вищезазначеного Закону, а також з урахуванням ст. 14 КАС України, визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень визначає відповідний спосіб поводження суб'єкта владних повноважень з громадянами таким, що не відповідає вимогам закону, а отже порушує їх права, а також суперечить ст. 19 Конституції України. За таких обставин, рішенням Верховного Суду, яке набрало законної сили, з урахуванням обов'язковості його виконання та обов'язку суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, встановленого ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлюється обов'язок відповідного суб'єкта владних повноважень утримуватись від подібних протиправних дій (бездіяльності) в подальшому та не допускати порушення прав громадян.
Вказане рішення Верховного Суду є загальнодоступним, та оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відтак, суд зазначає, що у разі повторення випадків поведінки, визнаної зокрема рішенням Верховного Суду (відповідно до ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") та рішеннями інших судів, що набрали законної сили (ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 14 КАС України), протиправною, суб'єктами владних повноважень після набрання чинності таким рішенням вважається свідомим (умисним) невиконанням судового рішення, та є підставою для притягнення відповідальних осіб до відповідальності.
Стосовно компенсації
Відповідно до положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Статтею 7 зазначеного закону встановлено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку. Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.
Недоотримана сума пенсії - це сума систематичних виплат, які мали систематично нараховуватися та виплачуватися органом Пенсійного фонду позивачу, проте внаслідок бездіяльності відповідного органу не нараховувались та не сплачувались вчасно, та в результаті чого повинні були бути сплачені, у випадку позивача - на підставі рішення суду, одноразово.
Крім того сама правова суть компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати зводиться до того, що така компенсація у випадку позивача відповідно до ст. 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» нараховується саме на недоотриману суму пенсії, яка сплачується особі внаслідок порушення органом Пенсійного фонду України своєчасності та систематичності нарахування та сплати такої пенсії.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про обґрунтованість позовних вимог, за період з 01.01.2018 року, з огляду на що, позов підлягає задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.139, 241-247, 255, 257, 263, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Харківська обл., місто Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх; ідентифікаційний код юридичної особи 14099344) задовольнити.
Визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 82 % грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення та у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року з 01.01.2018 року;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 82% грошового забезпечення з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р. з 01.01.2018 р, здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 року однією сумою, з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу з 01.01.2018 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області (код ЄДРПОУ 14099344, адреса: майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань суму судового збору, що підлягав сплаті при поданні позову в загальному розмірі 840,80 (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Допустити негайне виконання рішення в межах виплати пенсії за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Суддя Кухар М.Д.