Справа № 500/2666/19
05 березня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Баранюка А.З.
за участю:
секретаря судового засідання Ногас С.В.
представника позивача: Пономаренка І.А.;
представника відповідача: Нацюк О.М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Коханівська сільська рада Збаразького району Тернопільської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому, з урахуванням зменшених позовних вимог просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №6852 від 20.09.2018, зарахувати до стажу роботи позивача період роботи з 01.07.1971 по 30.11.1971, з 08.06.1972 по 14.09.1973, з 14.02.1974 по 20.05.1975 в колгоспі "Рідна земля ("ім.Куйбишева") с.Коханівка Збаразького району" та періоди роботи з 10.12.1988 по 25.06.2009 у кооперативі "Астра" в/о "Ватра" відповідно записів у трудовій книжці.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 25.09.1956 року у 2017 році звернувся до відповідача про призначення пенсії за віком. Позивачу було призначено пенсію, однак не зараховано до страхового стажу періоди роботи з 28.06.1971 по 31.12.1998 в колгоспі "Рідна земля" та 10.12.1988 по 25.06.2009 в кооперативі "Астра". Не погодившись із таким зарахованим для нарахування пенсії за віком страховим стажем позивач звернувся із заявою №6852 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо здійснення перерахунку спірного періоду, однак листом від 05.11.2019 №779/Д-11 йому було повідомлено, що підстав для зарахування вказаного стажу немає. Проте позивач не погоджується із такими діями та вважає відмову у зарахуванні спірного періоду протиправною.
Ухвалою судді від 27.11.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №500/2666/19 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
12.12.2019 представник відповідача подав до суду відзив, в якому вказує, що у колгоспі "Рідна земля" згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 працював наступні періоди: 28.06.1971-30.11.1971; 09.06.1972-30.04.1975; 20.11.1976-30.12.1979; 23.07.1981-10.12.1984; 21.10.1986-03.01.1996.
Проте, відповідно до акту №448 від 29.12.2016 р. відділу контрольно-перевірочної роботи Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області в первинних документах (книгах обліку трудового стажу та заробітної плати за вказані роки) допущені виправлення та дописи в кількості відроблених трудоднів за 1971,1975,1976, виправлення в сумах заробітку 1972, 1974, 1975, дані про стаж роботи за 1981 - 1998 роках записані чорнилом одного кольору, суми заробітної плати затерті та виправлені, допущено виправлення в прізвищі, імені, по-батькові, в окремих роках прізвище позивача дописане іншим чорнилом в кінці списку усіх працівників колгоспу.
Стосовно не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 10.12.1988 по 25.06.2009 в кооперативі "Астра" вказує, що в трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 29.09.1977 в записах №15,16 є виправлення в даті прийняття на роботу, які не завірені належним чином, а період з 01.01.2004 по 25.06.2009 не підтверджений індивідуальними відомостями про застраховану особу.
Ухвалою суду від 24.12.2019 розгляд справи було відкладено у зв'язку із клопотанням позивача.
Згідно довідки секретаря судового засідання, судове засідання 21.01.2020 не проводилося у зв'язку із перебуванням головуючого судді у відрядженні. Розгляд справи відкладено.
Ухвалою суду від 03.02.2020 занесеною до протоколу судового засідання до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Коханівську сільську раду. Розгляд справи відкладено.
Ухвалою суду від 12.02.2020 розгляд справи було відкладено за клопотанням представника позивача.
Ухвалою суду від 19.02.2020 розгляд справи було відкладено у зв'язку із витребуванням додаткових доказів.
Ухвалою суду від 02.03.2020 розгляд справи було відкладено у зв'язку із витребуванням додаткових доказів.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив відмовити в їх задоволенні.
Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача, представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали, що містяться у справі, встановив наступні факти.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 29.12.2017 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При призначенні вказаної пенсії позивачу до страхового стажу були зараховані наступні періоди: з 01.12.1971 по 07.06.1972 навчання у вищих/середніх навчальних закладах; з 15.09.1973 по 13.02.1974 навчання у вищих/середніх навчальних закладах; з 21.05.1975 по 13.11.1976 військова служба; з 15.05.1977 по 15.06.1977 робота в колгоспі ім. Б. Хмельницького; з 06.10.1977 по 01.12.1977 робота в AT "Ватра" згідно трудової НОМЕР_3 0814192; з 01.01.1978 по 31.12.1978 робота в КСП "Світанок"; з 01.06.1979 по 31.08.1979 робота в колгоспі "Героїчна праця"; з 02.01.1980 по 21.07.1981 робота в ВАТ "ТеКЗ" згідно трудової НОМЕР_2 ; з 18.02.1982 по 02.08.1982 робота в управлінні "Тернопільпостачзбут" згідно трудової НОМЕР_2 ; з 01.11.1982 по 30.11.1982 робота в ТОВ "Тернопільплемсервіс"; з 01.06.1983 по 30.06.1983 робота в ТОВ "Тернопільплемсервіс"; з 01.01.1984 по 31.01.1984 робота в ТОВ "Тернопільплемсервіс"; з 01.04.1984 по 31.05.1984 робота в ТОВ "Тернопільплемсервіс"; з 13.12.1984 по 19.10.1986 працівник охорони здоров'я згідно трудової НОМЕР_2 ; з 01.11.1986 по 30.11.1986 робота в ТОВ "Тернопільплемсервіс"; з 10.09.1987 по 23.12.1988 робота на цукровому заводі "Поділля"; з 01.01.1989 по 31.01.1989 робота в ТОВ "Тернопільплемсервіс"; з 01.05.1989 по 30.06.1989 робота в ТОВ "Тернопільплемсервіс"; з 01.09.1989 по 30.09.1989 робота в ТОВ "Тернопільплемсервіс"; з 01.12.1989 по 31.12.1989 робота в ТОВ "Тернопільплемсервіс"; з 01.03.2008 по 31.03.2012 добровільне страхування.
Поряд із цим до страхового стажу не було зараховано періоди роботи 28.06.1971 по 31.12.1998 в колгоспі "Рідна земля" та з 10.12.1988 по 25.06.2009 в кооперативі "Астра".
Не погоджуючись із неврахуванням вказаних періодів до страхового стажу при призначенні пенсії позивач звернувся із заявою №6852 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Листом від 05.11.2019 №779/Д-11 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повідомило позивача про те, що відповідно до акту №448 від 29.12.2016 відділу контрольно-перевірочної роботи Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області в первинних документах (книгах обліку трудового стажу та заробітної плати за вказані роки) допущені виправлення та дописи в кількості відроблених трудоднів за 1971,1975,1976, виправлення в сумах заробітку 1972, 1974, 1975, дані про стаж роботи за 1981 - 1998 роках записані чорнилом одного кольору, суми заробітної плати затерті та виправлені, допущено виправлення в прізвищі, імені, по-батькові, в окремих роках прізвище позивача дописане іншим чорнилом в кінці списку усіх працівників колгоспу. Крім того, до страхового стажу не зараховано періоду роботи з 10.12.1988 по 25.06.2009 в кооперативі "Астра" оскільки в трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 29.09.1977 в записах №15,16 є виправлення в даті прийняття на роботу, які не завірені належним чином, а період з 01.01.2004 по 25.06.2009 не підтверджений індивідуальними відомостями про застраховану особу.
Не погодившись із такими діями суб'єкта владних повноважень позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно вимог частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV).
За приписами статті 1 Закону №1058-IV:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону №1058-IV).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).
Статтею 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Порядок підтвердження стажу регламентовано у статті 62 Закону №1788-XII, яка визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено: основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктами 17-18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов'язаних з заявником спільною роботою.
Суд зазначає, що факт роботи ОСОБА_1 у період з 28 червня 1971 року по 30 листопада 1971 року та з 09 червня 1972 року по 30 квітня 1975 року в колгоспі "Рідна земля" підтверджується записами у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 (а.с. 15).
Відтак, суд приходить до висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в частині відмови зарахування ОСОБА_1 страхового стажу за періоди роботи в колгоспі "Рідна земля" з 28 червня 1971 року по 30 листопада 1971 року та з 09 червня 1972 року по 30 квітня 1975 року є протиправною. Зазначені періоди роботи підтверджуються також довідкою Коханівської сільської ради Збаразького району Тернопільської області від 02 листопада 2016 року № 634 та поясненнями представника третьої особи.
Поряд із цим, суд погоджується із висновком Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відсутність підстав для зарахування позивачу страхового стажу за періоди роботи в кооперативі "Астра" в/о "Ватра" з 10.12.1988 по 25.06.2009, оскільки судом не здобуто, а сторонами не надано доказів сплати страхувальником (кооперативом "Астра") страхових внесків за застраховану особу ( ОСОБА_1 ) за вказаний період.
Щодо довідки, на яку посилається позивач, як на підтвердження факту його роботи в кооперативі "Астра", суд не приймає її, як належний доказ у розумінні ст.73 КАС України, оскільки, із наданої копії, суд позбавлений можливості встановити, яким підприємством чи організацією вона завірена так як відбиток печатки є нечітким (а.с 30). Оригіналу вказаної довідки позивачем суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути сплачений судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в зарахування ОСОБА_1 страхового стажу за періоди роботи в колгоспі "Рідна земля" з 28 червня 1971 року по 30 листопада 1971 року та з 09 червня 1972 року по 30 квітня 1975 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи в колгоспі "Рідна земля" з 28 червня 1971 року по 30 листопада 1971 року та з 09 червня 1972 року по 30 квітня 1975 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Реквізити сторін:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (вул. Руська, 17, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 40377598).
Повне судове рішення складено 06 березня 2020 року.
Головуючий суддя Баранюк А.З.
копія вірна
Суддя Баранюк А.З.