Справа № 500/2846/19
02 березня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Мандзія О.П.
за участю:
секретаря судового засідання Порплиці Т.В.
представника позивача Суп М.Б.
представника відповідача 1 Чорнописька В.В.
представника відповідача 2 Чорнописька В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Нітроджен Логістік" до Державної податкової служба України, Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Нітроджен Логістік" (далі - ТОВ "Юнайтед Нітроджен Логістік", позивач) звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі -відповідач 1), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач 2), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) або відмову в такій реєстрації ДФС України від 14.11.2019 року №1330105/43000496 про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.10.2019 року №30;
зобов'язати ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 23.10.2019 року №30, подану на реєстрацію ТОВ "Юнайтед Нітроджен Логістік".
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ "Юнайтед Нітроджен Логістік" надіслано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну від 23.10.2019 року №30, складену за наслідками здійснення господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю "Українська соко-оцтова компанія" (далі - ТОВ "Українська соко-оцтова компанія"). Реєстрацію вказаної податкової накладної зупинено, оскільки податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію такої в ЄРПН.
На вимогу контролюючого органу позивачем надано як письмові пояснення, так і документи на підтвердження реальності господарської операції. Проте, за результатами розгляду поданих документів, 14.11.2019 року безпідставно прийнято рішення №1330105/43000496 про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Позивач вважає, спірне рішення протиправним та прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, оскільки податковим органом не було конкретизовано, які саме документи необхідно було подати на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, а також відмовлено у реєстрації податкової накладної без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи враховано не було, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 16.12.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
На виконання вимог вказаної ухвали, 17.02.2020 року на адресу суду від Головного управлінням ДПС у Тернопільській області та ДФС України надійшов відзив (а.с.61-64). Заперечуючи проти позову, відповідачі послались на те, що позивачем надіслано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну від 23.10.2019 року №30, реєстрація якої була зупинена. На підтвердження реальності господарської операції позивачем надано окремі документи, проте такі, серед яких розрахункові документи, банківські виписки із особових рахунків по представлених договорах, не було, виявились недостатніми для прийняття рішення про її реєстрацію.
За таких обставин, вважають, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної було винесено правомірно. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою суду від 18.02.2020 року, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), допущено заміну відповідача 2 ДФС України правонаступником - Державна податкова служба України (далі - ДПС України).
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві (а.с.6-10), просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Наголосив, що контролюючим органом не ідентифіковано які саме первинні та розрахункові документи не подано позивачем, хоча такі були надано вичерпно і сповна. Спірне рішення по своїй суті не відображає фактичних обставин справи, не ґрунтуються на первинних документах, складених позивачем та його контрагентом для підтвердження господарських операцій між ними та базується на доказово і юридично непідтверджених суб'єктивних припущеннях відповідачів.
Представник відповідачів в судовому засіданні позов не визнав, з підстав наведених у відзиві на позов (а.с.61-64), долученого до матеріалів справи, та просив відмовити у його задоволенні, оскільки позивачем не було надано належних та достатніх документів на підтвердження господарської діяльності з ТОВ "Українська соко-оцтова компанія", з огляду на що податкова накладна від 23.10.2019 року №30 не підлягає реєстрації в ЄРПН.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що позивач ТОВ "Юнайтед Нітроджен Логістік" зареєстроване 15.05.2019 року як суб'єкт господарювання в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, з основним видом економічної діяльності - вантажний автомобільний транспорт (а.с.12) та 01.07.2019 року платником податку на додану вартість (далі - ПДВ) (а.с.11).
На підставі договорів оренди транспортного засобу, укладених 28.06.2019 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та актів прийому-передачі транспортних засобів від 28.06.2019 року (а.с.31-35), у строковому платному користуванні позивача перебувають належні орендодавцеві на праві приватної власності 12 транспортних засобів.
Між ТОВ "Юнайтед Нітроджен Логістік", як виконавцем, та Рівненською філією ТОВ "Українська соко-оцтова компанія", як замовником, 22.10.2019 року укладено договір перевезення вантажів №14/19, строк дії якого до 31.12.2019 року (а.с.20-21).
Згідно з п.1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець бере на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж (згідно із транспортною накладною) з місця відправлення до пункту призначення і видати вантаж вантажоодержувачу. Замовник бере на себе зобов'язання сплатити за перевезення вантажу обумовлену плату.
Відповідно до п.4.2 договору розрахунки між виконавцем і замовником здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів після виконання перевезення та надання замовнику складеного виконавцем акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) та оформлених: товарно-транспортної накладної із відміткою вантажоодержувача, рахунку на оплату. Якщо в заявці передбачено інший порядок розрахунків ніж передбачений даним пунктом то застосовується порядок розрахунків, що передбачений сторонами у заявці, що є невід'ємною частиною даного договору.
Датою виконання перевезення є дата підписання акту виконаних робіт, направленого виконавцем за адресою: 48400 м.Бучач вул.Галицька, 178. У випадку відсутності акту виконаних робіт з будь-яких причин, датою виконання перевезення вважається дата перевезення, що зазначена в будь-якому іншому документі, що може підтвердити факт виконання робіт (п.4.3 договору).
Зокрема, п.8.3 договору визначено, що у разі, якщо виконавець являється платником податку на додану вартість, то він зобов'язаний зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до граничних строків встановлених Податковим кодексом України, а саме: для податкових накладних І розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
На виконання умов договору, ТОВ "Юнайтед Нітроджен Логістік" було перевезено вантаж ТОВ "Українська соко-оцтова компанія" за товарно-транспортною накладною №Р2415 від 23.10.2019 року (а.с.22) та виставлено рахунок на оплату №32 від 24.10.2019 року в розмірі 10985,00 грн., в тому числі ПДВ - 1830,83 грн. (а.с.24), сплачених Рівненською філією ТОВ "Українська соко-оцтова компанія" 31.10.2019 року згідно банківською випискою по рахунку позивача (а.с.43-44), а також за фактом надання послуг сторонами складено акт №27 від 23.10.2019 року (а.с.23).
По даній господарській операції, 23.10.2019 року ТОВ "Юнайтед Нітроджен Логістік" складено податкову накладну №30 на суму 10985,00 грн., в тому числі ПДВ - 1830,83 грн. (а.с.15), та подано на реєстрацію в ЄРПН.
Однак, за наслідками подання до реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 23.10.2019 року №30, через автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України позивачу було направлено квитанцію від 06.11.2019 року №9260165008, згідно якої реєстрація податкової накладної зупинена. Податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН (16).
Як з'ясовано судом, і це не заперечується сторонами, на виконання вказаних вимог, ТОВ "Юнайтед Нітроджен Логістік", по вказаній податковій накладні 08.11.2019 року надано повідомлення №4 (а.с.18) з поясненням наступного змісту (а.с.19). ТОВ "Юнайтед Нітроджен Логістік" було створене 15.05.2019 року, основним видом діяльності якого є вантажний автомобільний транспорт. Транспортні перевезення вантажів здійснюються вантажним автомобільним транспортом, орендованими у ОСОБА_1 відповідно до договору оренди транспортних засобів від 28.06.2019 року, а також на підставі акту прийому-передачі транспортних засобів від 28.06.2019 року. На підприємстві працює 12 чоловік, в тому числі, 7 водіїв автотранспортних засобів, 2 трактористи-машиністи сільськогосподарського виробництва, директор, бухгалтер та менеджер з логістики. До даних транспортних засобів підприємством придбані шини у товариства з обмеженою відповідальністю "Вілер-Трейд" відповідно до договору поставки від 02.07.2019 року №2/7/2019 та регулярно придбаваються паливно-мастильні матеріали згідно з договору поставки нафтопродуктів №14/19-Т, укладеного 01.07.2019 року з товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопіль-Нафта". Підприємством 23.10.2019 року було здійснено господарську операцію згідно договору перевезення вантажів №14/19 від 22.10.2019 року і акта виконаних робіт №27 від 23.10.2019 року, на підставі чого виписано податкову накладну від 23.10.2019 року №30. Оплата від замовника зарахована на банківський рахунок підприємства 31.10.2019 року.
В підтвердження пояснень реальності здійснення господарської операції було надано наступні документи: договір перевезення вантажів №14/19 від 22.10.2019 року з Рівненською філією ТОВ "Українська соко-оцтова компанія" (а.с.20-21); товарно-транспортна накладна №Р2415 від 23.10.2019 року (а.с.22), акт надання послуг №27 від 23.10.2019 року (а.с.23), рахунок ТОВ "Юнайтед Нітроджен Логістік" на оплату №32 від 24.10.2019 року (а.с.24), договір поставки нафтопродуктів №14/19-Т від 01.07.2019 року з ТОВ "Тернопіль-Нафта" (а.с.25-27), рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль-Нафта" на оплату №162 від 06.09.2019 року та платіжні доручення №97 від 21.11.2019 року та №89 від 15.11.2019 року (а.с.28), договір поставки №500/19 від 03.07.2019 року з товариством з обмеженою відповідальністю "Іберсон Компоненто" (а.с.29), видаткові накладні №000003117/19 від 09.10.2019 року та №000003088/19 від 07.10.2019 року (а.с.30), договори оренди транспортних засобів від 28.06.2019 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.31-35), свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (а.с.39-42), договір поставки від 02.07.2019 року з товариством з обмеженою відповідальністю "Вілер-Трейд" (а.с.36-37), видаткова накладна №303 від 24.09.2019 року (а.с.38).
Проте, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області 14.11.2019 року прийнято рішення №1330105/43000496, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 23.10.2019 року №30, зробивши висновок про ненадання платником податку розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків (а.с.17).
Не погодившись із таким рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Згідно зч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача і винесеного на підставі них спірного рішення на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пп."а" п.185.1ст.185ПК об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;.
Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Відповідно до п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (далі - Порядок № 1246, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Як передбачено п.12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Згідно із п.13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Відповідно до п.201.16ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, на виконання вказаної норми, 21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", якою, зокрема: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин); Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
За правилами п.3 Порядку №117, податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну / розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 400 тис. гривень; одночасно значення показників D та P, розрахованих у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, P < P м х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування; P м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.
Згідно п.5 Порядку №117 податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади (п.10 Порядку №117).
ДФС України листом № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 року визначено Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій.
Так, пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку визначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:
комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";
платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);
в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.
Відповідно до п.12 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з п.13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п.16 Порядку №117).
Як слідує з квитанції від 06.11.2019 року №9260165008 про зупинення реєстрації податкової накладної від 23.10.2019 року №30, така містить інформацію про те, що податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку з пропозицією надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, разом з тим жодного посилання на конкретний критерій, визначений у пп.1.6 не наведено.
Суд зауважує, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної, напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій (ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку.
Також, у відзиві на позовну заяву відповідачі посилаються на Критерії ризиковості платника податку, визначені ДФС листом від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18, проте з 08.08.2019 року введені в дію Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій зареєстровані в ДФС України за № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 року.
Уп.14 Порядку №117 зазначено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Разом з тим, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій. Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами п.185.1 ст.185 ПК України.
Матеріали справи свідчать, що відповідно до пропозиції надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної від 23.10.2019 року №30 в ЄРПН позивачем було надіслано пояснення з документами, в підтвердження реальності здійснення господарської операції, про що описано вище.
Пунктами 18-20 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до п.21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Так, комісією Головного управління ДПС України у Тернопільській області прийнято оскаржуване рішення від 14.11.2019 року №1330105/43000496 про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.10.2019 року №30 в ЄРПН. Як підставу відмови, зазначено про ненадання платником податку розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.
Проте, зазначений висновок контролюючого органу спростовується наявними у матеріалах справи та дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами, в тому числі банківською випискою по рахунку позивача про оплату 31.10.2019 року Рівненською філією ТОВ "Українська соко-оцтова компанія", виставленого рахунку №32 від 24.10.2019 року в розмірі 10985,00 грн., в тому числі ПДВ - 1830,83 грн.. відповідно до договору перевезення вантажів №14/19 від 22.10.2019 року, що підтверджують реальність господарської операції, згідно якої видано податкову накладну від 23.10.2019 року №30, та її належне оформлення первинними документами.
При цьому, суд вважає за необхідне наголосити, що рішення щодо зупинення реєстрації цієї податкової накладної, яке за своїм змістом є передумовою для прийняття відповідачем оскаржуваного у даній справі рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, не містить посилання на конкретний критерій, визначений у пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, що прямо впливає на надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної.
Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.
Натомість, оскаржуване рішення контролюючого органу не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на неможливість реалізації свого права або обов'язку платником податків щодо виконання юридичного волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Серед іншого, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Відповідачами не надано належних та допустимих доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій з Рівненською філією ТОВ "Українська соко-оцтова компанія" про надання послуг з перевезення вантажів, свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків, а також підстав для відмови у реєстрації податкової накладної від 23.10.2019 року №30 в ЄРПН.
Отже, матеріали справи не містять спростувань відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, тверджень позивача, наведення ними відповідних мотивів прийняття спірних рішень та неврахування наданих позивачем документів, а відтак, підтверджень правомірності рішення контролюючого органу.
За приписами ч.1ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у п.36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Таким чином, беручи до уваги те, що податкова накладна видана в межах господарських операцій, які є об'єктом оподаткування, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яку подано для реєстрації у встановлений п.201.10 ст.201 ПК України строк, а також враховуючи те, що відповідачами не доведено наявності інших підстав для зупинення реєстрації і відмови у реєстрації податкової накладної та судом не встановлено обставин, які б перешкоджали видачі податкової накладної та прийняттю рішення про її реєстрацію, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття оскаржуваного рішення та не відповідність такого критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, в контексті ч.2 ст.2 КАС України, і, як наслідок, підлягає скасуванню.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
За приписами п.10 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Суд звертає увагу на приписи п.28 Порядку №117, за яким податкова накладна/ розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; протягом п'яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень; протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.
Аналогічний порядок визначений і п.19, 20 Порядку№1246. Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про необхідність для належного захисту порушеного права позивача зобов'язати ДПС України зареєструвати податкову накладну від 23.10.2019 року №30 в ЄРПН. Задоволення такої позовної вимоги є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
При вирішенні питання щодо судових витрат, суд враховує наступне.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).
Як передбачено ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС України).
Згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI, з урахуванням змін та доповнень, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.4 вищевказаного Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Також, пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 року № 2629-VIII встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року у розмірі 1921 гривня.
Таким чином, за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано юридичною особою у 2019 році ставка судового збору становила 1921,00 грн.
Позивачем до позовної заяви, поданої до суду 11.12.2019 року, додано платіжні доручення від 11.12.2019 року №176 на суму 3242,00 грн. (а.с.4) та №179 на суму 600,00 грн.(а.с.5) про сплату судового збору у загальному розмірі 3842,00 грн.
Отже, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує на користь позивача здійснені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в встановленому законом розмірі 3842,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Тернопільській області та ДПС України.
Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Тернопільській області від 14.11.2019 року №1330105/43000496 про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.10.2019 року №30.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 23.10.2019 року №30, подану на реєстрацію товариством з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Нітроджен Логістік".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Нітроджен Логістік" сплачений при поданні позову судовий збір в сумі 1921 (тисячу дев'ятсот двадцять одну) гривню.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Нітроджен Логістік" сплачений при поданні позову судовий збір в сумі 1921 (тисячу дев'ятсот двадцять одну) гривню.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Нітроджен Логістік" (48400, Тернопільська область, Бучацький район, місто Бучач, вулиця, Галицька, 178, код ЄДРПОУ 43000496).
Відповідач 1: Головне управління ДПС у Тернопільській області (46003, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Білецька, будинок 1, код ЄДРПОУ 43142763).
Відповідач 2: Державна податкова служба України (04053, місто Київ, площа Львівська, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 06 березня 2020 року.
Головуючий суддя Мандзій О.П.
копія вірна
Суддя Мандзій О.П.