Справа № 500/360/20
02 березня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кременецького районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі, позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Кременецького районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому просила визнати протиправною відмову Кременецького районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області у видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, зобов'язати Кременецький районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що на її звернення щодо вклеювання нової фотокартки по досягненню нею 45-річного віку, відповідачем їй було відмовлено, посилаючись на те, що вона пропустила тридцятиденний термін звернення. Позивач вважає, що відмова відповідача в оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки є грубим порушенням принципу поваги до приватного життя суб'єкта персональних даних шляхом електронної обробки таких даних у процесі оформлення ID-паспорту, оскільки згоду на таку обробку персональних даних не надавала.
Ухвалою суду від 03.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
У строк, встановлений судом, представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне. Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 за № 2503-ХІІ (далі - Положення №2503), оформлення і видачу паспорта у зв'язку з недійсністю раніше виданого (несвоєчасним вклеюванням фотокартки до паспорта при досягненні 45- річного віку) не передбачено, тобто правові підстави для оформлення і видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у зв'язку з недійсністю раніше виданого (пропуском місячного строку для вклеювання фото в паспорт при досягненні 45 - річного віку) відсутні, оскільки ні Положенням про паспорт, ні Тимчасовим порядком не передбачені. Однак, позивач до Кременецького РВ УДМС України в Тернопільській області щодо вклеювання фотокартки при досягненні відповідного віку протягом 30 календарних днів та після спливу тридцятиденного строку не зверталась та документи, передбачені Тимчасовим порядком , в т.ч. паспорт та фотокартки,- які відповідають досягнутому нею віку, не подавала. А тому, у задоволенні позову просив відмовити повністю.
Ухвалою суду від 03.03.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Таким чином, розгляд даної справи здійснюється на підставі наявних у ній матеріалів.
Судом встановлено, що позивач 29.11.2019 звернулась до Кременецького районного відділу УДМС України в Тернопільській області із заявою про видачу (обмін) паспорта у формі книжечки у зв'язку із недійсністю раніше виданого, в якій просила оформити та видати паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, взамін втраченого.
Листом Кременецького районного відділу Управління державної міграційної служби України в Тернопільській області від 31.12.2019 №Ц-54/6/6119-19/6119/16993/20 позивача повідомлено про те, що для оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року взамін втраченого, позивачу необхідно особисто звернутися до територіального підрозділу та подати визначені Тимчасовим порядком документи.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно п.1 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України №2503-ХІІ від 26.06.1992 (надалі, Положення №2503), паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.
Пунктом 3 Положення №2503 передбачено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 8 Положення №2503, термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.
Для одержання, обміну паспорта і вклеювання до нього нових фотокарток громадянин подає документи і фотокартки не пізніш як через місяць після досягнення відповідного віку або зміни (переміни) прізвища, імені чи по батькові, встановлення розбіжностей у записах або непридатності паспорта для користування. (пункт18).
Відповідно до частини другої ст.21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20 листопада 2012 року №5492-VI (надалі, закон №5492), кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Положеннями даного Закону також передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Згідно пункту 3 Постанови №302, Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.06.2019 за №620/33591 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Тимчасовий порядок). Розділом V визначено порядок та процедуру вклеювання фотокарток.
Пунктом 1 зазначеного розділу передбачено, що третя і п'ята сторінки паспорта передбачені для вклеювання в паспорт додаткових фотокарток при досягненні особою віку 25 або 45 років.
Для вклеювання фотокартки при досягненні віку 25 або 45 років особи, на ім'я якої оформлений паспорт, протягом 30 календарних днів заявник подає працівнику територіального підрозділу заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку. Облік заяв про вклеювання фотокартки здійснюється в журналі реєстрації заяв про вклеювання фотокарток за формою згідно з додатком 4 до цього Тимчасового порядку.
У відповідності до пункту 2 розділу V Тимчасового порядку, для вклеювання фотокартки при досягненні відповідного віку особа після спливу тридцятиденного строку заявник подає працівнику територіального підрозділу за місцем проживання заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку, та відповідне рішення суду. Облік заяв про вклеювання фотокартки здійснюється в журналі реєстрації заяв про вклеювання фотокарток.
Пунктом 3 Тимчасового порядку №456 визначено, що оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи ДМС), зокрема, особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто.
При цьому, для оформлення паспорта замість втраченого або викраденого заявник, відповідно до пункту 1 розділу VI "Видача паспортів замість утрачених або викрадених" Тимчасового порядку № 456, подає: 1) заяву про втрату/викрадення паспорта (далі - заява про втрату паспорта) за зразком, наведеним у додатку 5 до цього Тимчасового порядку; 2) рішення суду; 3) заяву; 4) дві (три - у разі одержання втраченого паспорта в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см; 5) платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита або оригінал документа про звільнення від його сплати (у разі втрати паспорта); 6) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (у разі викрадення паспорта на території України); 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).
Системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що передумовою отримання паспорта громадянина України взамін втраченого (викраденого) є звернення особи до уповноваженого органу з відповідною заявою встановленого зразка, з доданими до неї відповідними документами, перелік яких визначений Порядком №302 та Тимчасовим порядком №456.
Також, Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 року №398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302", передбачається, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Як вбачається з матеріалів даної справи, позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила оформити та видати паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки взамін втраченого.
Однак, відповідач, розглядаючи подану заяву, зазначив, що для вклеювання фотокартки в паспорт у зв'язку з досягненням 45-річного віку та спливом відповідного тридцятиденного строку необхідно звернутися до Кременецького РВ УДМС України в Тернопільській області та подати відповідні документи. Одночасно роз'яснено, що для оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року взамін втраченого, позивачу необхідно особисто звернутися до територіального підрозділу та подати визначені Тимчасовим порядком документи.
Суд зазначає, що оскільки чинним законодавством визначено чіткий та вичерпний перелік документів, які слід подавати до територіальних підрозділів Управління державної міграційної служби, серед іншого також рішення суду, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно відмовив позивачу у оформленні паспорта зразка 1994 року, тому в задоволенні позовних вимог щодо визнання дій протиправними слід відмовити.
Крім цього, що у своїй заяві до відповідача, позивач зазначила, що не має наміру оформляти паспорт у формі пластикової картки типу ID-1, згоду на обробку персональних даних не надає, з приводу чого суд зазначає наступне.
Так, пунктом 2 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 (надалі, Порядок №302) передбачено: - з 1 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII; - з 1 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Пунктом 131 Постанови №302 передбачено, що до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, вноситься, зокрема, така інформація, як біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи).
Водночас, статтею 2 Закону України "Про захист персональних даних" від 01.06.2010 №2297-VI (надалі, Закону № 2297) встановлено, що персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ст.5,6 Закону №2297).
В той же час, чинним законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює неякість закону та порушення конституційних прав такої особи.
Стаття 8 Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних, ратифікованій Законом України від 06 липня 2010 року №2438-VI, зазначено: "Будь-якій особі надається можливість: a) з'ясувати існування файлу персональних даних для автоматизованої обробки, його головні цілі, а також особу та постійне місце проживання чи головне місце роботи контролера файлу; б) отримувати через обґрунтовані періоди та без надмірної затримки або витрат підтвердження або спростування факту зберігання персональних даних, що її стосуються, у файлі даних для автоматизованої обробки, а також отримувати такі дані в доступній для розуміння формі; c) вимагати у відповідних випадках виправлення або знищення таких даних, якщо вони оброблялися всупереч положенням внутрішнього законодавства, що запроваджують основоположні принципи, визначені у статті 5 і 6 цієї Конвенції; …".
За наведених обставин, суд вважає, що суд дійшов до висновку, що норми Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" на відміну від норм Положення про паспорт громадянина України, затверджене постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII (теж діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом") не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар.
Крім того, питання щодо правомірності відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі.
У постанові від 19.09.2018 у зразковій справі Пз/9901/2/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді НОМЕР_1 -картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що законодавець, приймаючи Закон №1474-VIII, яким внесено зміни до Закону №5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мали подвійного тлумачення, не звужували права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускали жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України.
З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов'язання відповідача оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ підлягає до задоволення.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що даний позов слід задовольнити частково. При цьому, розподіл судових витрат підлягає розподілу у відповідності до частини третьої ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Позов ОСОБА_1 до Кременецького районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2.Зобов'язати Кременецький районний відділ Управління державної міграційної служби України у Тернопільській області видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки.
3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременецького районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області (Тернопільська область, м.Кременець, вул.Драгоманова, 9) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт Серії НОМЕР_2 , виданий Кременецьким РВ УМВС України в Тернопільській області 29.08.2002) 420( чотириста двадцять) грн. 40 коп. сплаченого судового збору у відповідності до квитанції №59 від 28.01.2020 на загальну суму 840 грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 02 березня 2020 року.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Головуюча суддя Дерех Н.В.
копія вірна
Суддя Дерех Н.В.