Справа № 157/238/20
Провадження №2-а/157/13/20
05 березня 2020 року місто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Гамули Б.С.,
з участю секретаря судового засідання Семенюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Переходька Андрія Вікторовича про визнання дій незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора 1 батальйону 2 роти УПП у Волинській області ДПП Переходька А.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позов обґрунтовано тим, що постановою відповідача від 14 лютого 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. За цією постановою його визнано винним у тому, що він вказаного дня о 12 год. 31 хв., керуючи автомобілем по проспекту Перемоги в м. Луцьк Волинської області, переїхав перехрестя на заборонний червоний сигнал світлофора.
Вважає оскаржувану постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню, оскільки переїзд регульованого перехрестя він почав при миготливому зеленому сигналі світлофора та виїхав безпосередньо на перехрестя доріг, де був відсутній затор і при завершенні ним маневру перетинання такого перехрестя увімкнувся жовтий та червоний сигнали світлофора. У зв'язку з цим вважає, що Правил дорожнього руху при переїзді регульованого перехрестя ним не порушено. Вказані обставини він повідомив інспектору патрульної поліції, який його зупинив, однак останній без наявності будь-яких доказів вчинення ним адмінправопорушення прийняв оскаржуване рішення. Також зазначив, що інспектор порушив вимоги чинного законодавства при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема, розглядаючи справу на місці вчинення адмінправопорушення, не надав можливості позивачу звернутися за правовою допомогою.
У зв'язку з цим просить визнати дії відповідача щодо складання постанови серії САК № 2107331 від 14.02.2020 про адміністративне правопорушення про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень за ч. 2 ст. 122 КУпАП незаконними, вказану постанову визнати протиправною та скасувати її, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, де зазначено, що при виявленні факту вчинення адміністративного правопорушення, про яке йде мова в оскаржуваній постанові, відповідачем було зупинено автомобіль під керування позивача, здійснено розгляд справи, в ході якого водію було роз'яснено його права, передбачені ст. 268 КУпАП, надано можливість надавати пояснення. За результатами розгляду справи ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення в розмірі 425 грн. Зі змістом постанови позивача було ознайомлено та надано її копію під підпис. Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується оскаржуваною постановою, а також відеозаписом від 14 лютого 2020 року з нагрудного відеореєстратора DM4209 №20200214194837000037, на якому зафіксована процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення. Також зазначив, що ОСОБА_1 в своїх позовних вимогах не заперечує про проїзд ним регульованого перехрестя на заборонний сигнал світлофора - червоний. На підтвердження того, що в той час проїзд перехрестя був заборонений є також інформація режиму роботи світлофорів (їх синхронність) та графік їх перемикань («Циклограма світлофорного об'єкту 33220002 Луцьк пр. Перемоги - К. Савури). Позивач після ввімкнення жовтого сигналу мав змогу зупинити керований ним автомобіль, не вдаючись до екстреного гальмування. Таким чином оскаржувана постанова винесена відповідно до вимог КАС України, за формою і змістом відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, а тому є законною. Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивачем подано відповідь на відзив, де він зазначив, що доводи наведені у відзиві не відповідають дійсності, оскільки постанова у справі про адміністративне правопорушення не може бути доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки вона не є процесуальним джерелом доказу. Згідно записів нагрудного відеореєстратора він вказував відповідачу, що здійснив проїзд перехрестя на зелений сигнал світлофора, що підтверджує його позицію про невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення. Відповідачем не наведено жодного відеозапису руху автомобіля позивача через перехрестя на червоний сигнал світлофора, а відеозапис процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення не є таким доказом, оскільки не містить об'єктивних відомостей про рух транспортного засобу через перехрестя. Також зазначив, що відеозапис, як доказ вчинення адміністративного правопорушення, не може вважатися належним доказом, якщо постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено такий відеозапис. Разом з тим, відповідач викривлює його доводи наведені у позові, вказуючи те, що позивач не заперечує, що здійснив проїзд регульованого перехрестя на заборонний червоний сигнал світлофору, оскільки в позовній заяві зазначено, що жовтий та червоний сигнал світлофора увімкнувся при завершенні маневру перетинання регульованого перехрестя. Щодо обов'язку водія зупинитися у місцях, передбачених п. 8.10 ПДР, то таких місць на регульованому перехресті, яке він переїжджав, не було, а його зупинка на цьому перехресті утруднила б рух по проспекту Перемоги. Таким чином дії позивача повністю відповідають вимогам ПДР. Додана відповідачем циклограма світлофорного об'єкта, яка, крім того, не містить реквізитів на підтвердження її офіційного статусу, вказує лише на порядок зміни сигналів відповідних світлофорів, а не порушення позивачем ПДР та стосується світлофорів на перехресті вулиці Клима Савури і проспекту Перемоги, коли в тексті іде мова про перехрестя із вулицею Грибоєдова. У зв'язку з цим просить задовольнити його позов.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач на розгляд справи не з'явився, у поданому відзиві просив справу розглянути без його участі.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до часткового задоволення.
У судовому засіданні встановлено, що постановою відповідача серії САК №2107331 від 14 лютого 2020 року ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 14 лютого 2020 року о 14 год. 31 хв. на проспекті Перемоги в м. Луцьку, керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Golf Variant», номерний знак НОМЕР_1 , проїхав на перехрестя на заборонний червоний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 е Правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до пункту 8.7.3 «б» Правил дорожнього руху сигнали світлофора мають такі значення: червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Згідно зі ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З оскаржуваної постанови інспектора Переходька А.В. від 14 лютого 2020 року вбачається, що встановлених статтею 280 КУпАП вимог відповідач не виконав. При наявності заперечень водія стосовно порушення ним Правил дорожнього руху, відповідач не зібрав та не долучив до справи належних доказів, які підтверджують вчинення особою адміністративного правопорушення, зокрема доказів, які б підтверджували проїзд позивачем регульованого перехрестя на заборонний червоний сигнал світлофора. Не взяв до уваги та не дав оцінку поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. В результаті чого не було повно, всебічно та об'єктивно досліджено усіх обставин справи. Як наслідок поліцейським було винесено незаконне рішення в справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач Переходько А.В., не подавши до суду належних доказів, які підтверджують винуватість позивача в порушенні Правил дорожнього руху, не довів правомірності свого рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
Посилання відповідача на постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, як на доказ вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КпАП України, є безпідставним, оскільки оскаржувана постанова не може бути беззаперечним доказом вчинення особою такого правопорушення, оскільки містить лише описання адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень за наслідками розгляду справи про вчинене правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.
Наданий відповідачем відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки оскаржувана постанова не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено такий відеозапис. Крім цього, із вказаного відеозапису не вбачається, що позивач, керуючи автомобілем, проїхав перехрестя на заборонний червоний сигнал світлофора.
Не є належним доказом також подана відповідачем циклограма світлофорного об'єкту 33220002 Луцьк пр-т Перемоги - К. Савури, оскільки вона несе інформацію лише щодо режиму роботи світлофорів (їх синхронність) та графік їх перемикань, однак не підтверджує проїзд позивача автомобілем на червоний сигнал світлофора.
Таким чином, в судовому засіданні не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а тому позов в частині скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення слід задовольнити.
Разом з тим, не підлягають до задоволення вимоги позивача про визнання незаконними дій відповідача щодо винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, виходячи з такого.
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Аналіз наведеної норми закону вказує, що суд при розгляді справ даної категорії наділений правом приймати рішення лише в чітких установлених законом межах, які не передбачають застосування такого способу захисту прав позивача як визнання незаконними дій суб'єкта владних повноважень, визнання протиправними оскаржуваних постанов.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 286 КАС України, статтями 247, 280, 293 КУпАП, суд
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Постанову інспектора 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Переходька Андрія Вікторовича від 14 лютого 2020 року серії САК № 2107331 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до підпункту 15.5) пункту 1 Розділу VІІ Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повне найменування, ім'я, місцезнаходження, місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін: позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; відповідач Переходько Андрій Вікторович, вул. Залізнична, 15, м. Луцьк, Волинська область, 43005.
Головуючий:Б. С. Гамула