Справа № 502/2424/19
06 березня 2020 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого - судді Масленикова О.А.,
при секретарі Савченко А.І.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
за наявними у справі матеріалами
цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2
до
ОСОБА_3
про
зміну способу стягнення аліментів
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини. Обґрунтовуючи вимоги, представник позивача в позовній заяві вказав, що відповідно до рішення Кілійського районного суду на користь позивача з відповідача стягнуто аліменти в розмірі 800 грн. щомісячно на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час такий розмір аліментів є незначним для утримання дитини, оскільки остання знаходиться на її утриманні. Зважаючи на зазначене, позивач просить змінити спосіб стягнення аліментів на утримання дітей та стягувати їх з відповідача у розмірі ј частини від усіх доходів позивача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді від 8 січня 2020 року відкрито спрощене провадження у справі, про що повідомлені сторони.
Беручи до уваги, що відповідач належним чином повідомлений про строк подання відзиву та не подав відзив, суд ухвалює заочне рішення по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:
Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1 виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області 30.11.2012 р., актовий запис № 386 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області № 502/1685/16-ц від 12.10.2016 р. шлюб між ОСОБА_2 до ОСОБА_3 розірвано.
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області № 502/524/17 від 12.04.2017 р. з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , стягнуто на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно аліменти у розмірі 800 гривень, починаючи з дати звернення позивача до суду - 29.03.2017 року і до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Законом України № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чинності з 08.07.2017 року, до ч. 2 ст. 182 СК були внесені зміни стосовно того, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч.1 ст. 184 СК України).
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, до підстав визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі (що фактично є зміною розміру) ст. 184 СК України відносить: нерегулярний, мінливий дохід платника аліментів, одержання частини доходу в натурі та інші обставини, що мають істотне значення.
Аналіз статті 8 СК України та частини першої статті 9 ЦК України дає змогу дійти висновку, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Тлумачення частини третьої статті 11 ЦК України свідчить, що правові норми самі по собі не можуть створювати суб'єктивних прав та обов'язків, оскільки необхідна наявність саме юридичного факту. Зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України.
Юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків.
Тлумачення частини третьої статті 11 ЦК України свідчить, що правові норми самі по собі не можуть створювати суб'єктивних прав та обов'язків, оскільки необхідна наявність саме юридичного факту.
Зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України.
Встановлено, що позивачем не надано доказів, щодо зміни майнового стану відповідача, який міг би сприяти збільшенню розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги представника позивача підлягають відмові.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 207, 259, 263-265, 280-282, 430 ЦПК, ст. ст. 180, 182, 183, 184, 192 СК України, Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів- відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення рішення.
Згідно ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников