Справа № 947/29816/19
Провадження № 2-з/947/435/20
05.03.2020
Київський районний суд м.Одеси
У складі головуючого судді Калашнікової О.І.
При секретарі Шеховцевій О.В.
За участю представників сторін - адвокатів Стецюка С.Б., Дячук П.М., Самбровської Н.П.
розглянув у підготовчому судовому засіданні заяву представника відповідача - адвоката Дячука П.М. про вжиття заходів зустрічного забезпечення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Буракової Олександри Ігорівни про визнання недійсними правочинів, визнання дій нотаріуса незаконними, скасування реєстрації права власності,-
Встановив,
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19.12.2019 року відкрите провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Буракової Олександри Ігорівни про визнання недійсними правочинів, визнання дій нотаріуса незаконними, скасування реєстрації права власності. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження і до підготовчого судового засідання викликані сторони.
Позивач, підтримуючи позов, вимагає визнати недійсним договір позики, визнати недійсним договір іпотеки, стверджуючи, що оспорюванні правочини були вчинені під впливом обману; визнати дії приватного нотаріуса Буракової О.І. щодо реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 незаконними та скасувати рішення нотаріуса про реєстрацію в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності ОСОБА_3 на домоволодіння АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 03.02.2020 року частково задоволено клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову і накладено арешт на домоволодіння АДРЕСА_1 , належного на праві власності ОСОБА_3 , шляхом заборони вчиняти дії, спрямовані на відчуження домоволодіння у будь-який спосіб до розгляду судом даного спору.
28.02.2020 року до суду надійшла заява адвоката Дячука П.М. про вжиття зустрічного забезпечення у вигляді внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду. Сторона відповідача просила визначити зустрічне забезпечення в розмірі 30 000 грн., а 05.03.2020 року надала до суду заяву про визначення зустрічного забезпечення в сумі 300 000 грн.
В судовому засіданні адвокат Дячук П.М. заяву про вжиття зустрічного забезпечення підтримав і на обґрунтування своїх вимог посилався на відсутність у позивача зареєстрованого місця проживання та на відсутність у позивача майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у випадку відмови у позові. Представник відповідача звернув увагу суду, що позивач не надала відомості про власний майновий стан - відкриті рахунки в банківських установах,наявність рухомого майна. Окрім того, адвокат надав до суду письмові докази щодо наміру ОСОБА_3 укласти договір купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1 (попередній договір від 27.01.2020 року).
Сторона позивача вирішення питання застосування зустрічного забезпечення залишила на розсуд суду.
Представник відповідача ОСОБА_4 не заперечувала проти задоволення клопотання адвоката Дячука П.М.
Дослідивши надані докази і наведені доводи, суд дійшов висновку, що клопотання про застосування зустрічного забезпечення підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Згідно з пунктами 1 та 4 частиною першою статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 154 ЦПК України метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Отже, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено на захист інтересів відповідача.
Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов'язком, за виключенням випадків, передбачених частиною третьою ст.154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Відповідно до частини четвертої статті 154 ЦПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову (частина п'ята статті 154 ЦПК України).
Предметом спору в справі є правомірність правочинів (позики та іпотеки) та законність дій приватного нотаріуса щодо реєстрації права власності іпотекодержателя на домоволодіння АДРЕСА_1 при позасудовому зверненні стягнення на предмет іпотеки (домоволодіння), що належало позивачу.
При постановленні судом ухвали про забезпечення позову за зверненням позивача суд не знайшов підстав для застосування зустрічного забезпечення за ініціативою суду.
Судом встановлено, що позивач передала спірне домоволодіння в іпотеку ОСОБА_3 у якості забезпечення виконання зобов'язань за договором позики. З матеріалів справи убачається, що в березні місяці 2019 року ОСОБА_1 зверталась до суду з позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання правочинів недійсними, скасування реєстрації права власності і доводила, що договір позики і договір іпотеки були укладені внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною. 29.10.2019 року судовою ухвалою позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі заяви позивача. 05.12.2019 року ОСОБА_1 надала до суду позов про визнання недійсними правочинів, визнання дій нотаріуса незаконними, скасування реєстрації права власності.
В судовому засіданні позивач не спростувала доводи заявника про відсутність у неї - ОСОБА_1 - зареєстрованого місця проживання та про наявність у неї нерухомого майна, що знаходиться на території України, або рухомого майна в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.
В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення.
Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.
Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.
Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.
Ухвала про зустрічне забезпечення може бути оскаржена разом із ухвалою про забезпечення позову або окремо.
З урахуванням наведеного, суд вважає заяву адвоката Дячука П.М., такою що підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 154 ЦПК України, суд, -
Ухвалив:
Заяву адвоката Дячука Павла Миколайовича про застування зустрічного забезпечення задовольнити частково і застосувати зустрічне забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Буракової Олександри Ігорівни про визнання недійсними правочинів, визнання дій нотаріуса незаконними, скасування реєстрації права власності.
Визначити позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 31.07.2002 року, проживає АДРЕСА_2 розмір зустрічного забезпечення 30 000 грн та зобов'язати ОСОБА_1 внести вказану суму на депозитний рахунок суду за реквізитами: код отримувача за ЄДРПОУ 26302945, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA418201720355249001000005435.
Зобов'язати ОСОБА_1 надати протягом 10 днів з дня отримання ухвали суду надати до суду документи, що підтверджують виконання зустрічного забезпечення.
Роз'яснити, якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.
Ухвала про зустрічне забезпечення може бути оскаржена разом із ухвалою про забезпечення позову або окремо шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня проголошення ухвали до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси.
Оскарження ухвали про зустрічне забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Строк пред'явлення ухвали до виконання, як виконавчого листа, три роки.
Суддя Калашнікова О. І.