Справа № 495/8788/15-ц
Номер провадження 2/495/129/2020
02 березня 2020 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі головуючого - судді Шевчук Ю.В.,
при секретарі - Асланової Ф.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Шевчук Юлії Валеріївни від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Затоківської селищної ради, Відділу Держгеокадастру у Білгород-Дністровському районі Одеської області, СК «Кінаповець» про визнання недійсним та скасування державного акту про право власності на земельну ділянку та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , СК « Кінаповець » про зобов'язання дотримуватись правил добросусідства, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відновлення спільної межі земельних ділянок та зобов'язання вчинити певні дії, щодо повернення земельної ділянки у первісний стан, -
У провадженні судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Шевчук Ю.В. перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Затоківської селищної ради, Відділу Держгеокадастру у Білгород-Дністровському районі Одеської області, СК «Кінаповець» про визнання недійсним та скасування державного акту про право власності на земельну ділянку та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , СК « Кінаповець » про зобов'язання дотримуватись правил добросусідства, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відновлення спільної межі земельних ділянок та зобов'язання вчинити певні дії, щодо повернення земельної ділянки у первісний стан.
20.02.2020 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючої по справі судді Шевчук Ю.В., яка обґрунтована тим, що оскільки постановою Одеського апеляційного суду від 16.01.2020 року була скасована ухвала Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24.04.2019 року про залишення позовної заяви без розгляду та справу направлено для розгляду по суті до суду першої інстанції, позивач вважає, що судом було порушено принцип змагальності сторін та судом було вибрано позицію однієї зі сторін.
Відповідно до ч.8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Ознайомившись із заявою про відвід, проаналізувавши її доводи, суддя приходить до наступних висновків.
У провадженні судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Шевчук Ю.В. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Затоківської селищної ради, Відділу Держгеокадастру у Білгород-Дністровському районі Одеської області, СК «Кінаповець» про визнання недійсним та скасування державного акту про право власності на земельну ділянку та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , СК « Кінаповець » про зобов'язання дотримуватись правил добросусідства, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відновлення спільної межі земельних ділянок та зобов'язання вчинити певні дії, щодо повернення земельної ділянки у первісний стан.
Заява позивача ОСОБА_1 про відвід судді Шевчук Ю.В., мотивована тим, що ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24.04.2019 року було залишено без розгляду позовну заяву через те, що ОСОБА_1 неодноразово не з'являвся у судові засідання, заяв до суду про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, що призводить до затягування розгляду вказаної справи та є підставою для залишення позову без розгляду.
Постановою Одеського Апеляційного суду від 16.01.2020 року ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області було скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для розгляду по суті.
З огляду на вищезазначене, позивач ОСОБА_1 вважає, що ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24.04.2019 року було порушено його право на захист. Також він зазначає, що судом було порушено принцип змагальності сторін, була вибрана позиція однієї зі сторін. Проте належних та допустимих доказів на підтвердження своєї позиції позивачем надано не було.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Згідно п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції, та ст.2, ч.1 ст.8 ЦПК України та ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Також, у рішеннях «Білуха проти України» від 09.11.2006 року, «Ветштайн проти Швейцарії» від 28.10.1998 року ЄСПЛ наголошує, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
За пунктом 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Суддя під час здійснення судочинства зобов'язаний бути неупередженим та незалежним, не повинен виявляти будь-якої упередженості та особистих переконань керуватися під час прийняття рішення лише вимогами закону та фактами, які ним встановлені.
Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з'їзду суддів України від 22.02.2013 р., неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.
Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, судді заявлено відвід в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача виникли сумніви в неупередженості судді.
Аналізуючи викладені в заяві позивача доводи, суд приходить до висновку, що заява позивача про відвід судді Шевчук Ю.В. є невмотивованою, оскільки суд не вбачає обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, проте суд, звертає увагу на те, що правосуддя здійснюється на засадах верховенства права та забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Виходячи з вищевикладеного, а також враховуючи, що ухвала суду першої інстанції була скасована постановою Одеського Апеляційного суду, а також з метою уникнення будь-яких сумнівів в учасників судового процесу щодо неупередженості судді Шевчук Ю.В. та об'єктивного розгляду даної справи, з метою оперативного та об'єктивного розгляду вказаної цивільної справи, суд приймає рішення про задоволення заяви про відвід судді Шевчук Ю.В.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 38-40, 182, 260,261 ЦПК України,-
Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Шевчук Юлії Валеріївни від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Затоківської селищної ради, Відділу Держгеокадастру у Білгород-Дністровському районі Одеської області, СК «Кінаповець» про визнання недійсним та скасування державного акту про право власності на земельну ділянку та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , СК « Кінаповець » про зобов'язання дотримуватись правил добросусідства, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відновлення спільної межі земельних ділянок та зобов'язання вчинити певні дії, щодо повернення земельної ділянки у первісний стан- задовольнити.
Матеріали цивільної справи №495/878815-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Затоківської селищної ради, Відділу Держгеокадастру у Білгород-Дністровському районі Одеської області, СК «Кінаповець» про визнання недійсним та скасування державного акту про право власності на земельну ділянку та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , СК « Кінаповець » про зобов'язання дотримуватись правил добросусідства, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відновлення спільної межі земельних ділянок та зобов'язання вчинити певні дії, щодо повернення земельної ділянки у первісний стан - передати до канцелярії Білгород-Дністровського міськрайонного суду для подальшого розподілу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя