Ухвала від 03.03.2020 по справі 917/553/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

03.03.2020 Справа № 917/553/19

Суддя Киричук О.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Аромо Плюс”

про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу по справі 917/553/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Кавова Сервісна Компанія”, Код 40883202, 40007, м. Суми, вул. Миргородська, 6

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аромо Плюс”, Код 38315836, 36007, м. Полтава, пров. Шевченка, 11 Б

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство “Якобс Дау Егбертс Україна”, м. Тростянець

про зобов'язання повернути майно

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 11.02.2020 р. по справі № 917/553/19 суд постановив залишити позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Кавова Сервісна Компанія” без розгляду.

До господарського суду Полтавської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Аромо Плюс” про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, зокрема, покладення на позивача понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 31 625,00 грн. по справі 917/553/19.

Згідно ч.5 ст. 130 ГПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Частиною 6 ст. 130 ГПК України передбачено, що у випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Для вирішення питання про розподіл судових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю “Аромо Плюс” 19.02.20 р. господарським судом призначено судове засідання.

У судове засідання 03.03.20 р. представники сторін не з'явились.

Позивачем - ТОВ “Кавова Сервісна Компанія” надіслано суду заперечення на заяву про розподіл судових витрат (вх. №2498 від 02.03.20 р.), в яких позивач не погоджується з поданою заявою зазначаючи наступне.

Згідно ч.5 ст. 130 ГПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необгрунтованих дій позивача.

Таким чином, як зазначає позивач, відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, у разі залишення позову без розгляду, можливе виключно внаслідок необгрунтованих дій позивача.

Позивачем будь-яких необгрунтованих дій, в ході розгляду справи по суті, здійснено не було.

Так, зокрема, 24 січня 2020 року на адресу Господарського суду Полтавської області Позивач направив письмову обгрунтовану заяву про залишення позовної заяви без розгляду, грунтуючись на вимоги статті 226 Господарського процесуального кодексу України та на те, що 27 грудня 2019 року Позивач направив до Касаційного господарського суду у складі Верховного суду касаційну скаргу на рішення у справі № 920/503/19 (пов'язана справа на підставі якої розгляд був зупинений). Позивач зазначав, що розгляд касаційної скарги беззастережно вплине на розгляд справи № 917/553/19 по суті, а тому Позивач звертається до суду із заявою про залишення позову без розгляду.

Господарським судом зазначена заява була задоволена, ухвалою від 11 лютого 2020р. позов був залишений без розгляду, при цьому господарським судом дії позивача необгрунтованими не визнавалися.

Таким чином в зв'язку із відсутністю необгрунтованих дій з боку Позивача, то фактично відсутня умова, встановлена імперативною нормою ч. 5 ст. 130 ГПК України, що унеможливлює відшкодування витрат на професійну правничу допомогу на користь Відповідача.

Відповідно до ч. 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 ст. 124 ГПК України).

16.05.19 р. Відповідачем був поданий письмовий відзив на позовну заяву. Так, в порушення вищезазначених норм, Відповідач одночасно із відзивом не подав до суду попередній розрахунок судових витрат, в тому числі і щодо витрат на професійну правничу допомогу, що є підставою для відмови у їх відшкодуванні.

Позивач зазначає, що після ознайомлення з відзивом Відповідача необхідно звернути увагу на п. 7 додатку до відзиву, в якому зазначено, що «копія угоди про захист (представництво) та надання правової допомоги (тільки для суду)».

Отже, як зазначає позивач, Відповідачем не надсилались на адресу Позивача і Третьої особи копії вищезазначеної угоди про захист (представництво) та надання правової допомоги, що є порушенням встановленого Господарським процесуальним кодексом порядку подання доказі і по справі і фактично є зловживанням процесуальними правами з боку Відповідача.

При цьому Позивач додатково зазначає, що після залишення судом позову без розгляду та звернення Відповідача до суду із заявою про відшкодування судових витрат на адресу Позивача не направлялася копія заяви про відшкодування витрат та додані до неї документи (розрахунки, акти, договори, платіжні доручення, тощо), а отже позивач позбавлений можливості ознайомлення із ними та належного захисту своїх прав та інтересів.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Аромо Плюс” про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, зокрема, покладення на позивача понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 31 625,00 грн., суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.5 ст. 130 ГПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необгрунтованих дій позивача.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

До відзиву на позов (вх. № 5031 від 16.05.19 р. (т 1, а.с. 100), тобто у своїй першій заяві по суті спору, відповідачем не подано до суду попередній розрахунок судових витрат, в тому числі і щодо витрат на професійну правничу допомогу, що суперечить вимогам, викладеним в ч. 1 ст. 124 ГПК України.

Сам по собі факт надання до відзиву на позов угоди про захист (представництво) та надання правничої допомоги від 06.05.19 р. не може свідчити про виконання відповідачем вимог викладених в ч. 1 ст. 124 ГПК України.

При цьому суд приймає до уваги, що в угоді про захист (представництво) та надання правничої допомоги від 06.05.19 р. зазначено, що вартість правової допомоги, інші витрати та порядок їх оплати регулюються окремою додатковою угодою, яка не була додана до відзиву на позов, а сама угода про захист (представництво) та надання правничої допомоги від 06.05.19 р. не направлялась позивачу разом з відзивом на позов.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналіз судових рішень Верховного Суду дає змогу дійти обґрунтованого висновку, що підставою для відмови у розподілі витрат на професійну правничу допомогу у заявленій сумі може бути неподання відповідною стороною переліку послуг (робіт), наданих (виконаних) адвокатом (постанова Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 05.06.2018 у справі № 904/8308/17).

Таким чином, враховуючи неподання відповідачем разом з відзивом на позов попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат на оплату професійної правничої допомоги, суд відповідно до ч. 2 ст. 124 ГПК України відмовляє відповідачу у стягненні зазначених витрат з позивача.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 126, 129, 130, 221, 234, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви про стягнення 31625 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Повний текст складено і підписано 03.03.20 р.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Киричук О.А.

Попередній документ
88050661
Наступний документ
88050663
Інформація про рішення:
№ рішення: 88050662
№ справи: 917/553/19
Дата рішення: 03.03.2020
Дата публікації: 10.03.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Полтавської області
Категорія справи:
Розклад засідань:
28.01.2020 10:30 Господарський суд Полтавської області
03.03.2020 11:00 Господарський суд Полтавської області