Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" березня 2020 р.Справа № 382з-20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Суслової В.В.
при секретарі судового засідання Саєнко А.А.
розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх. № 5914 від 05.03.2020) про заміну заходу забезпечення позову, вжитого до подання позовної заяви, в якій визначено наступних осіб, які можуть отримати статус учасника справи:
позивач ОСОБА_1 , м. Харків
відповідач Акціонерне товариство "Харківобленерго", м. Харків
про забезпечення позову
За участю представників:
заявника - не з'явився;
АТ "Харківобленерго" - не з 'явився;
28.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з заявою за вх. № 382 про забезпечення позову (до подання позовної заяви), в якій заявник просить застосувати захід забезпечення позову шляхом заборони будь-яким державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, іншим органам чи особам, які відповідно до законодавства України виконують функції реєстратора в сфері державної реєстрації, вносити будь-які записи (зміни) до відомостей про Акціонерне товариство “Харківобленерго” в ЄДРПОУ 00131954, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь - яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, реєстрацію будь - яким чином скасування існуючої редакції статуту, проводити передачу реєстраційної справи, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному держаному реєстрі, зокрема про зміну керівника або осіб, що мають право діяти без довіреності, та заборонити реєстрацію будь-яких змін інших відомостей, зазначених у статті 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.02.2020 заяву ОСОБА_1 (вх. № 382з-20 від 28.02.2020) про забезпечення позову задоволено.
05.03.2020 ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про заміну заходу забезпечення позову (у справі № 380з-20 в порядку ст. 143 ГПК України), в якій просить:
1.Замінити заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 28.02.2020, на інші заходи забезпечення позову.
2.Вжити заходи забезпечення позову шляхом:
Заборони Акціонерному товариству «Харківобленерго» (код ЄДРПРОУ 00131954) в особі наглядової ради Акціонерного товариства «Харківобленерго» (код ЄДРПРОУ 00131954) та/або будь-яких його органів управління, а також будь-яким особам (у тому числі органам державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовим та службовим особам та/або представникам), що входять до складу наглядової ради та/або інших органів управління Акціонерного товариства «Харківобленерго» (код ЄДРПРОУ 00131954) та/або мають відповідно до статуту Акціонерного товариства «Харківобленерго» (код ЄДРПРОУ 00131954) та/або приписів законодавства України вплив на прийняття рішень його органами управління чи рішень стосовно звільнення або призначення членів органів управління Акціонерного товариства «Харківобленерго» (код ЄДРПРОУ 00131954):
- приймати будь-які рішення та/або вчинювати будь-які дії, спрямовані на звільнення, припинення повноважень, відсторонення від виконання повноважень, обмеження повноважень членів дирекції Акціонерного товариства «Харківобленерго» (код ЄДРПРОУ 00131954), у тому числі генерального директора та/або виконуючого обов'язки генерального директора Акціонерного товариства «Харківобленерго» (код ЄДРПРОУ 00131954);
- приймати будь-які рішення та/або вчинювати будь-які дії, спрямовані на призначення членів дирекції та/або генерального директора, та/або виконуючого обов'язки генерального директора Акціонерного товариства «Харківобленерго» (код ЄДРПРОУ 00131954);
- вчинювати будь-які дії, спрямовані на виконання прийнятих рішень про звільнення, припинення повноважень, відсторонення від виконання повноважень, обмеження повноважень членів дирекції Акціонерного товариства «Харківобленерго» (код ЄДРПРОУ 00131954), у тому числі генерального директора та/або виконуючого обов'язки генерального директора Акціонерного товариства «Харківобленерго» (код ЄДРПРОУ 00131954);
- вчинювати будь-які дії, спрямовані на виконання прийнятих рішень призначення членів дирекції та/або генерального директора, та/або виконуючого обов'язки генерального директора Акціонерного товариства «Харківобленерго» (код ЄДРПРОУ 00131954).
Відповідно до ч.2 ст. 143 Господарського процесуального кодексу України питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом в судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.03.2020 заяву ОСОБА_1 (вх. № 5914 від 05.03.2020) про заміну заходу забезпечення позову призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.03.2020 о 17:50.
В призначене судове засідання сторони не з'явились.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх. № 5914 від 05.03.2020) про заміну заходу забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо позов подано про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарі чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається, зокрема, до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
28.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з заявою за вх. № 382 про забезпечення позову (до подання позовної заяви), в якій заявник просив застосувати захід забезпечення позову шляхом заборони будь-яким державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, іншим органам чи особам, які відповідно до законодавства України виконують функції реєстратора в сфері державної реєстрації, вносити будь-які записи (зміни) до відомостей про Акціонерне товариство “Харківобленерго” в ЄДРПОУ 00131954, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь - яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, реєстрацію будь - яким чином скасування існуючої редакції статуту, проводити передачу реєстраційної справи, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному держаному реєстрі, зокрема про зміну керівника або осіб, що мають право діяти без довіреності, та заборонити реєстрацію будь-яких змін інших відомостей, зазначених у статті 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”.
В обгрунтування поданої заяви про забезпечення позову, заявником було зазначено про недобросовісні дії відповідача, які виявились у порушенні порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерів товариства, як наслідок, прийняття рішення загальними зборами, яке не відповідає волевиявленню акціонерів товариства, може вдатись до протизаконних дій, в тому числі припинення юридичної особи - Акціонерного товариства “Харківобленерго”.
Також у заяві заявником вказувалось, що він на підставі трудового контракту обіймав посаду Голови правління Акціонерного товариства “Харківобленерго” (на той час - Акціонерна компанія “Харківобленерго”) з 03.08.2005 року на підставі наказу № 354 від 03.08.2005 року. Наказом № 364 від 19.04.2017 року заявника було звільнено з посади у зв'язку з припиненням повноважень, відповідно до п. 5 ст. 41 КЗпП України згідно рішенням річних загальних зборів акціонерів компанії від 19.04.2017 року. Заявник вважає таке звільнення незаконним, оскільки відповідно до трудового контракту його може бути достроково розірвано одностороннім рішенням роботодавця за умови попередження працівника не менше як за 2 місяці до такого розірвання, що в даному випадку не мало місця. Окрім того, заявник вказує на те, що був порушений порядок скликання та проведення загальних зборів акціонерів товариства від 27.04.2015 року (підтверджується протоколом № 66 від 27.04.2015 р.), яким відсторонено Кирика С. ОСОБА_2 . як керівника від виконання повноважень Голови правління Акціонерна компанія “Харківобленерго”, як наслідок, прийняте рішення загальними зборами, яке не відповідає волевиявленню акціонерів товариства.
Заявником, окрім вищевказаного, було повідомлено суд, про свій намір подати позов до Акціонерного товариства “Харківобленерго” про визнання незаконними рішення загальних зборів.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.02.2020 заяву ОСОБА_1 (вх. № 382з-20 від 28.02.2020) про забезпечення позову задоволено. Заборонено будь-яким державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, іншим органам чи особам, які відповідно до законодавства України виконують функції реєстратора в сфері державної реєстрації, вносити будь-які записи (зміни) до відомостей про Акціонерне товариство “Харківобленерго” в ЄДРПОУ 00131954, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь - яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, реєстрацію будь - яким чином скасування існуючої редакції статуту, проводити передачу реєстраційної справи, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному держаному реєстрі, зокрема про зміну керівника або осіб, що мають право діяти без довіреності, та заборонити реєстрацію будь-яких змін інших відомостей, зазначених у статті 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”.
Однак, 05.03.2020 ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про заміну заходу забезпечення позову (у справі № 380з-20 в порядку ст. 143 ГПК України, в якій зазначає, що під час підготовки позову, відбулися додаткові події, які спричиняють додаткові негативні ризики, упередження яких не охоплено Ухвалою про забезпечення позову по даній справі, у зв'язку з чим виникла необхідність звернення до суду із даною заявою про заміну заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою господарського суду Харківської області від 28.02.2020.
В обгрунтування поданої заяви заявник вказує на те, що вжиті ухвалою суду від 28.02.2020 заходи не забезпечили та не забезпечують виконання відповідачем можливого рішення суду, виникла потреба у заміні заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою господарського суду Харківської області від 28.02.2020, на інші заходи забезпечення позову, а саме вжити заходи забезпечення позову шляхом:
Заборони Акціонерному товариству «Харківобленерго» (код ЄДРПРОУ 00131954) в особі наглядової ради Акціонерного товариства «Харківобленерго» (код ЄДРПРОУ 00131954) та/або будь-яких його органів управління, а також будь-яким особам (у тому числі органам державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовим та службовим особам та/або представникам), що входять до складу наглядової ради та/або інших органів управління Акціонерного товариства «Харківобленерго» (код ЄДРПРОУ 00131954) та/або мають відповідно до статуту Акціонерного товариства «Харківобленерго» (код ЄДРПРОУ 00131954) та/або приписів законодавства України вплив на прийняття рішень його органами управління чи рішень стосовно звільнення або призначення членів органів управління Акціонерного товариства «Харківобленерго» (код ЄДРПРОУ 00131954):
- приймати будь-які рішення та/або вчинювати будь-які дії, спрямовані на звільнення, припинення повноважень, відсторонення від виконання повноважень, обмеження повноважень членів дирекції Акціонерного товариства «Харківобленерго» (код ЄДРПРОУ 00131954), у тому числі генерального директора та/або виконуючого обов'язки генерального директора Акціонерного товариства «Харківобленерго» (код ЄДРПРОУ 00131954);
- приймати будь-які рішення та/або вчинювати будь-які дії, спрямовані на призначення членів дирекції та/або генерального директора, та/або виконуючого обов'язки генерального директора Акціонерного товариства «Харківобленерго» (код ЄДРПРОУ 00131954);
- вчинювати будь-які дії, спрямовані на виконання прийнятих рішень про звільнення, припинення повноважень, відсторонення від виконання повноважень, обмеження повноважень членів дирекції Акціонерного товариства «Харківобленерго» (код ЄДРПРОУ 00131954), у тому числі генерального директора та/або виконуючого обов'язки генерального директора Акціонерного товариства «Харківобленерго» (код ЄДРПРОУ 00131954);
- вчинювати будь-які дії, спрямовані на виконання прийнятих рішень призначення членів дирекції та/або генерального директора, та/або виконуючого обов'язки генерального директора Акціонерного товариства «Харківобленерго» (код ЄДРПРОУ 00131954).
Заявник вказує, що після того як було задоволено його заяву про забезпечення позову від 28.02.2020 в порушення його прав було призначеного нового виконуючого обов'язки генерального директора акціонерного товариства “Харківобленерго”, а саме 02.03.2020 року на Урядовому веб-порталі було оприлюднене Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.02.2020 року № 162-р «Про погодження призначення Логвиненка К. О. виконуючим обов'язки генерального директора акціонерного товариства “Харківобленерго” за змістом якого було узгоджено за пропозицією Фонду державного майна кандидатуру Логвиненка Костянтина Олександровича на посаду виконуючим обов'язки генерального директора акціонерного товариства “Харківобленерго” (вказана інформація є загальнодоступною за посиланням https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-pogodzhennya-priznacm260220hennya-logvinenka-k-o-vikonuyuchim-obovyazki-generalnogo-direktora-akcionernogo-tovaristva-harkivoblenergo).
Заявник наполягає, що наразі вчиняються дії щодо заміни менеджменту (керівництва) АТ «Харківобленерго» поза процедурою визначеною Статутом та діючим законодавством, оминаючи конкурсні засади обрання керівництва, як того вимагає підпункту «г» пункту 18 частини 2 ст. 5 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», погіршуючи становище Заявника, пов'язане з реалізацією останнім можливості щодо відновлення порушених прав, спричинене прийняттям неправомірного рішення про припинення моїх повноважень як керівника товариства.
Замість організації і проведення відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки загальні збори акціонерів вчиняють узурпацію повноважень Наглядової ради, чинять бездіяльність у корпоративному управлінні АТ «Харківобленерго» відносно організації конкурсу, що призводить до порушення прав та законних інтересів осіб, як тих повноваження яких припиненні так і тих, кандидатури яких розглядаються на посаду керівника такого товариства.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України, до юрисдикції господарських судів віднесені спори справи у спорах, що виникають, серед іншого із з корпоративних відносин.
Згідно п. 8 ч. 2 статті 8 Закону України «Про акціонерні товариства» корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами
З налізу Закону України «Про акціонерні товариства», за суб'єктним складом корпоративні відносин можна умовно поділити на такі категорії:
- між засновниками товариства (можлива участь і третіх осіб - НКЦПФР (національна комісія з цінних паперів та фондового ринку), якщо порушуються вимоги законодавства про цінні папери) в процесі його створення та виконання зобов'язань, визначених засновницьким договором, а також між засновниками відкритого акціонерного товариства та підписчиками на акції;
- за участю учасників (акціонерів): між учасником (акціонером) - з одного боку - і товариством в особі його органів - загальних зборів, виконавчого органу (правління), спостережної ради, ревізійної комісії (якщо йдеться про об'єднання капіталів) або уповноваженого на ведення справ учасника - з іншого боку; між учасником (акціонером) і посадовою особою органу товариства, між самими учасниками (акціонерами) у разі створення ними кваліфікованої меншості чи інших випадків об'єднання з метою спільної реалізації права на участь в управлінні справами товариства;
- між органами товариства: а) за участю загальних зборів та інших органів товариства (в цих відносинах домінують загальні збори, оскільки решта органів зазвичай їм підзвітна, до того ж до компетенції загальних зборів може бути віднесено будь-яке питання, не віднесене законом до компетенції іншого органу); б) за участю спостережної ради та інших органів акціонерного товариства (в цих відносинах спостережній ради зазвичай підзвітне правління, а в окремих випадках - ревізійна комісія; однак кожен з цих органів має свою компетенцію, до якої не може втручатися спостережна рада); в) за участю виконавчого органу та інших органів товариства (у відносинах із загальними зборами і спостережною радою цей орган перебуває у підпорядкованому становищі (хоча він зазвичай скликає загальні збори та організує їх проведення), чого не можна сказати про його стосунки з ревізійною комісією; остання, хоча і здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю виконавчого органу, але, як правило, не може безпосередньо впливати на його діяльність; г) за участю ревізійної комісії та інших органів товариства (ревізійна комісія формується зазвичай загальними зборами і підзвітна їм, однак за певних обставин може вимагати скликання загальних зборів; висновок ревізійної комісію щодо річного звіту та балансу товариства є вирішальним для їх затвердження; спостережна рада вправі давати завдання ревізійній комісії щодо проведення перевірок фінансово-господарської діяльності правління і висновки за результатами таких перевірок мусять подаватися саме спостережній раді; від правління спостережна рада має бути незалежною, оскільки контролює фінансово-господарську діяльність цього органу);
- між товариством та його філіями, представництвами та іншими структурними підрозділами (зокрема, щодо надання їм повноважень діяти від імені та в інтересах товариства, контроль за діяльністю таких підрозділів);
- за участю товариства (його органів), учасників та третіх осіб (вирішення питання про прийом правонаступника або спадкоємця до товариства, участь представника НКЦПФР в реєстрації акціонерів, які прибули для участі в загальних зборах).
Отже із вищезазначених корпоративних відносин, за суб'єктним складом, крім відносин між учасниками (акціонерами) можна виділити відносини між статутними органами товариства: загальними зборами, наглядовою радою, ревізійною комісією, дирекцією тощо, яким і є даний спір.
Заявник вказує, що станом на сьогоднішній день продовжується порушення законного порядку управління корпоративними правами держави, в тому числі щодо організації, скликання та проведення загальних зборів акціонерів товариства, прийняття ними рішення поза межами наданих їм повноважень.
Так, згідно з ст. 6 Господарського кодексу України одним із загальних принципів господарювання в Україні є, зокрема, заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
У ч. 1-2, ч.10 ст. 22 Господарського кодексу України вказується, що держава здійснює управління державним сектором економіки відповідно до засад внутрішньої і зовнішньої політики.
Суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.
Органам управління, які здійснюють організаційно-господарські повноваження стосовно суб'єктів господарювання державного сектора економіки, забороняється делегувати іншим суб'єктам повноваження щодо розпорядження державною власністю і повноваження щодо управління діяльністю суб'єктів господарювання, за винятком делегування названих повноважень відповідно до закону органам місцевого самоврядування та інших випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» N 185-V від 21.09.2006року управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Об'єктами управління державної власності, відповідно до статті 3 того ж закону, є, серед іншого корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій (далі - корпоративні права держави).
Пунктом 6 статті 5 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», який кореспондується з приписами частини 1 ст. 26 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» передбачено, що здійснюючи управління об'єктами державної власності, Кабінет Міністрів України, має повноваження призначати на посади та звільняти з посад керівників господарських структур, але виключно тих, стосовно яких функції з управління виконує Кабінет Міністрів України.
Згідно пункту 4 ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про управління об'єктами державної власності», уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань, серед іншого призначають на посаду та звільняють з посади керівників державних унітарних підприємств, у яких не утворено наглядову раду, установ, організацій та господарських структур, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, та в яких не утворено наглядову раду, укладають і розривають з ними контракти, здійснюють контроль за дотриманням їх вимог.
З цього приводу, заявник зазначає, що згідно вимог Статуту та ЗУ «Про акціонерні товариства» на акціонерному товаристві «Харківобленерго» діє та виконує свої повноваження Наглядова рада. Протоколом №24 від 19.04.2017року річних загальних зборів акціонерів АТ «Харківобленерго», серед іншого, було оновлено склад Наглядової ради та затверджене Положення «про принципи формування Наглядової ради АТ «Харківобленерго».
Наявність та дієвий статус Наглядової ради виключає можливість загальним зборам та/або уповноваженим органам приймати рішення відносно призначення або звільнення керівника цього товариства.
Згідно підпункту (12) пункту 17.3 статуту АТ «Харківобленерго» обрання та припинення повноважень Генерального директора, обрання членів Дирекції (директорів) за поданням Генерального директора та припинення їх повноважень належить до виключної компетенції Наглядової ради.
Згідно підпункту (14) пункту 17.3 статуту АТ «Харківобленерго» прийняття рішення про відсторонення Генерального директора та/або члена Дирекції (директора) від здійснення повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження Генерального директора та/або директора належить до виключної компетенції Наглядової ради.
Частиною 1 статті 33 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції наглядової ради законом або статутом.
А отже, призначення/звільнення генерального директора АТ «Харківобленерго» чи виконуючого обов'язки генерального директора може здійснити лише наглядова рада Товариства.
Також заявник вказує на те, що окремої уваги заслуговує та обставина, що відповідно до Статуту акціонерне товариство «Харківобленерго» напряму не підпорядковано Кабінету міністрів України та/або його окремим міністерствам та відомствам, а тому Кабінет міністрів України прямо не здійснює функції з управління зазначеним товариством.
Між тим, держава як власник корпоративних прав АТ «Харківобленерго», здійснює свої повноваження з управління товариством через управління його корпоративними правами в межах повноважень органів управління такого товариства, визначені його Статутом. Таким органом управління є загальні збори, через участь у яких держава, як власник корпоративних прав, здійснює управління та вплив на АТ «Харківобленерго».
Єдиний випадок, коли держава може оминути порядок управління товариством опосередковано загальним зборам, обумовлений у ч. 4 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», де йдеться, що у разі якщо держава є єдиним акціонером (учасником) господарської організації, функції з управління корпоративними правами держави виконуються відповідно до цього Закону безпосередньо, без скликання загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства.
Однак, заявник вважає, що на спірні правовідносини положення ч. 4 ст. 11 наведеного вище Закону розповсюджуватись не можуть, з огляду на таке.
Свідоцтвом про реєстрацію випуску акцій, виданого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, засвідчено випуск акцій АТ «Харківобленерго» на суму 64 135 190 грн. , у без документарній формі, у кількості 256 540 760 штук.
При оформлені протоколу №24 від 19.04.2017року річних загальних зборів акціонерів АТ «Харківобленерго», встановлена, загальна кількість осіб, включених до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах - 7558 осіб.
Заявник зазначає, що йому відомо, що у складі акціонерів, державі належить тільки 65 (шістдесят п'ят) відсотків від загальної кількості акцій АТ «Харківобленерго».
Отже, держава не є одноосібним власником корпоративних прав АТ «Харківобленерго», а тому положення ч. 4 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» також не могли бути застосовані відповідачем.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Натомість, як вище було зазначено, 02.03.2020 року на Урядовому веб-порталі було оприлюднене Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.02.2020 року № 162-р «Про погодження призначення Логвиненка К. О. виконуючим обов'язки генерального директора акціонерного товариства “Харківобленерго” за змістом якого було узгоджено за пропозицією Фонду державного майна кандидатуру Логвиненка Костянтина Олександровича на посаду виконуючим обов'язки генерального директора акціонерного товариства “Харківобленерго” (вказана інформація є загальнодоступною за посиланням https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-pogodzhennya-priznacm260220hennya-logvinenka-k-o-vikonuyuchim-obovyazki-generalnogo-direktora-akcionernogo-tovaristva-harkivoblenergo).
Станом на сьогодні, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в розділі відомостей про осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи - акціонерного товариства «Харківобленерго» (ідентифікаційний код юридичної особи 00131954, місцезнаходження: 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149), у якості керівника та підписанта значиться - ОСОБА_3 .
Заявник наполягає, що загальні збори перейнявши на себе функції та повноваження Наглядової ради, в порушення корпоративної дисципліни, визначеної ЗУ «Про акціонерні товариства», статуту АТ «Харківобленерго», положення «Про наглядову раду» здійснюють незаконне корпоративне управління державним підприємством.
Між тим, саме Наглядова Рада АТ «Харківобленерго» має забезпечити відбір керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки, як того вимагає підпункт «г» пункту 18 частини 2 ст. 5 Закону України «Про управління об'єктами державної власності».
А отже, як вказує заявник, з цього приводу очевидний корпоративний (управлінський) конфлікт між статутними органами АТ «Харківобленерго» а саме Загальними зборами та Наглядовою радою, що має прямий вплив на формування виконавчого органу товариства (Дирекції) представником якої він є.
Враховуючи вказане, заявник зазначає, що має намір подати позов про визнання незаконним рішення загальних зборів АТ «Харківобленерго» № 24 від 19.04.2017 р., яким припиненні повноваження позивача як керівника АТ «Харківобленерго» та про визнання незаконним рішення Наглядової ради АТ «Харківобленерго» №15/2018 від 03.10.2018року, яким призначено як виконуючого обов'язки керівника АТ «Харківобленерго» Скопенко В.В.
Разом з цим, заявник вказує, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову про визнання незаконним рішення загальних зборів АТ «Харківобленерго» № 24 від 19.04.2017 р., яким припиненні повноваження позивача як керівника АТ «Харківобленерго» та визнання незаконним рішення Наглядової ради АТ «Харківобленерго» №15/2018 від 03.10.2018року, яким призначено як виконуючого обов'язки керівника АТ «Харківобленерго» Скопенко В.В.
Також заявник зазначає, що крім того, обрання на посаду директора АТ «Харківобленерго» іншої особи без конкурсу може спричинити негативні наслідки, що може створити правову колізію за умови необхідності вирішення судом питання чиї права підлягають першочерговому поновленню, за умови однієї посади керівника товариства.
Окрім того, заявник наполягає, що наведені вище порушення чинного законодавства що встановлює правову дисципліну у корпоративних відносинах між її учасниками, порушують його права як акціонера АТ «Харківобленерго» (тобто учасника корпоративних відносин), в тому числі бути представленим та брати участі в управлінні АТ «Харківобленерго».
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дорани проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Так, згідно п. 43 рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, вжиття заходів до забезпечення позову - це реальна гарантія виконання судового рішення, виходячи з розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і забезпечення збалансованості інтересів сторін у справі.
Відповідно до ст.143 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.
Проаналізувавши доводи заявника, беручи до уваги те, що вжиті ухвалою суду від 28.02.2020 заходи не забезпечили та не забезпечують виконання відповідачем можливого рішення суду про визнання незаконним рішення загальних зборів АТ «Харківобленерго» № 24 від 19.04.2017 р., яким припиненні повноваження позивача як керівника АТ «Харківобленерго» та про визнання незаконним рішення Наглядової ради АТ «Харківобленерго» №15/2018 від 03.10.2018року, яким призначено як виконуючого обов'язки керівника АТ «Харківобленерго» Скопенко В.В., з метою уникнення вірогідного порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання судового рішення та уникнення будь-яких труднощів у процесі виконання у разі задоволення позову, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 (вх. № 5914 від 05.03.2020) про заміну заходу забезпечення позову.
При цьому, судом прийнято до уваги п. 1. ч. 5 ст. 137 ГПК України згідно якої не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.
Суд зазначає, що в даному випадку заборона стосується щодо прийняття конкретних рішень визначених судом, які прямо стосуються предмету спору.
Частинами 1 та 4 ст. 141 ГПК України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
З урахуванням відсутності у суду інформації з приводу можливих збитків відповідача у зв'язку із вжиттям заходів забезпечення позову, правові підстави для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються.
Окрім того, суд вважає повторно роз'яснити, що відповідно до ч. 13 ст. 145 ГПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви можуть бути скасовані , скасовуються судом також у разі:
1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 138 цього Кодексу;
2) повернення позовної заяви;
3) відмови у відкритті провадження у справі.
Суд доводить до відома сторін, що відповідно до ч. 8 ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 144 ГПК України особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Керуючись статтями 136, 137, 138, 140, 145, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву ОСОБА_1 (вх. № 5914 від 05.03.2020) про заміну заходу забезпечення позову - задовольнити.
2. Замінити заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 28.02.2020, на інші заходи забезпечення позову.
2 Вжити заходи забезпечення позову шляхом:
Заборони Акціонерному товариству «Харківобленерго» (код ЄДРПРОУ 00131954) в особі наглядової ради Акціонерного товариства «Харківобленерго» (код ЄДРПРОУ 00131954) та/або будь-яких його органів управління, а також будь-яким особам (у тому числі органам державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовим та службовим особам та/або представникам), що входять до складу наглядової ради та/або інших органів управління Акціонерного товариства «Харківобленерго» (код ЄДРПРОУ 00131954) та/або мають відповідно до статуту Акціонерного товариства «Харківобленерго» (код ЄДРПРОУ 00131954) та/або приписів законодавства України вплив на прийняття рішень його органами управління чи рішень стосовно звільнення або призначення членів органів управління Акціонерного товариства «Харківобленерго» (код ЄДРПРОУ 00131954):
- приймати будь-які рішення та/або вчинювати будь-які дії, спрямовані на звільнення, припинення повноважень, відсторонення від виконання повноважень, обмеження повноважень членів дирекції Акціонерного товариства «Харківобленерго» (код ЄДРПРОУ 00131954), у тому числі генерального директора та/або виконуючого обов'язки генерального директора Акціонерного товариства «Харківобленерго» (код ЄДРПРОУ 00131954);
- приймати будь-які рішення та/або вчинювати будь-які дії, спрямовані на призначення членів дирекції та/або генерального директора, та/або виконуючого обов'язки генерального директора Акціонерного товариства «Харківобленерго» (код ЄДРПРОУ 00131954);
- вчинювати будь-які дії, спрямовані на виконання прийнятих рішень про звільнення, припинення повноважень, відсторонення від виконання повноважень, обмеження повноважень членів дирекції Акціонерного товариства «Харківобленерго» (код ЄДРПРОУ 00131954), у тому числі генерального директора та/або виконуючого обов'язки генерального директора Акціонерного товариства «Харківобленерго» (код ЄДРПРОУ 00131954);
- вчинювати будь-які дії, спрямовані на виконання прийнятих рішень призначення членів дирекції та/або генерального директора, та/або виконуючого обов'язки генерального директора Акціонерного товариства «Харківобленерго» (код ЄДРПРОУ 00131954).
Ця ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох років: до 06.03.2023.
Стягувачем за цією ухвалою є - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Боржником за цією ухвалою є - Акціонерне товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 149, код ЄДРПОУ 00131954).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано 05.03.2020.
Суддя В.В. Суслова