ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.03.2020Справа № 910/18862/19
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Універсал Лтд» (79053, Львівська обл., м. Львів, вул. Сяйво, буд. 172; ідентифікаційний код: 13838294)
до Приватного акціонерного товариства «Коріс Україна» (03150, м. Київ, вул. Димитрова, буд. 5, корпус 10-А, 5-й поверх; ідентифікаційний код: 20058906)
про стягнення 45257,36 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
26.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Універсал Лтд» з вимогами до Приватного акціонерного товариства «Коріс Україна» про стягнення 45257,36 грн, з яких 43747,18 грн основного боргу, 1373,54 грн пені та 136,64 грн 3% річних.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказав на те, що відповідачем не були оплачені надані позивачем у період з липня по жовтень 2019 року послуги за Договором №09/07/14 про медикаментозне забезпечення клієнтів асистанської мережі Коріс від 09.07.2014, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 43747,18 коп. Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1373,54 грн та 3% річних у розмірі 136,64 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.01.2020 відкрито провадження у справі №910/18862/19; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
13.01.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2020 відмовлено у задоволенні вказаного клопотання відповідача.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.
При цьому, про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/18862/19 відповідач повідомлявся належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03150, м. Київ, вул. Димитрова, буд. 5, корпус 10-А, 5-й поверх), що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку про повернення поштового відправлення у зв'язку з вибуттям адресата та поштовим конвертом, в якому ухвала суду надсилалась на адресу відповідача.
Крім того, з поданого відповідачем клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін вбачається, що відповідач обізнаний про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/18862/19.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
09.07.2014 між Приватним акціонерним товариством «Коріс Україна» (компанія) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маркет Універсал Лтд» (аптека) укладено Договір №09/07/14 про медикаментозне забезпечення клієнтів асистанської мережі Коріс, відповідно до умов якого аптека забезпечує за рецептами лікарів або замовленням компанії лікарськими засобами та виробами медичного призначення (медикаменти) осіб, які мають право користуватися послугами мережі Коріс (клієнти), а компанія зобов'язується оплачувати аптеці вартість цих лікарських засобів та виробів медичного призначення (а.с. 8-10).
Відповідно до п. 2.1 Договору №09/07/14 про медикаментозне забезпечення клієнтів асистанської мережі Коріс від 09.07.2014 забезпечення клієнтів медикаментами проводиться за рецептами або письмовими замовленнями представників компанії (поштою або телефоном), що надаються компанією аптеці за телефонами (електронні адреси та телефони зазначені у додатку №1).
У замовленні повинні обов'язково бути зазначені: прізвище, ім'я, по-батькові клієнта, номер договору страхування, перелік медикаментів, дата замовлення. Замовлення повинно бути завірене підписом (печаткою) уповноваженої особи компанії (п. 2.2 Договору №09/07/14 про медикаментозне забезпечення клієнтів асистанської мережі Коріс від 09.07.2014).
Згідно з п. 2.4 Договору №09/07/14 про медикаментозне забезпечення клієнтів асистанської мережі Коріс від 09.07.2014 при видачі аптекою медикаментів клієнт повинен поставити особистий підпис на відповідному замовленні із зазначенням дати отримання медикаментів.
У п. 2.7 Договору №09/07/14 про медикаментозне забезпечення клієнтів асистанської мережі Коріс від 09.07.2014 зазначено, що система звітності за даним договором: - реєстр виданих медикаментів, який містить реквізити: №п/п, ПІБ клієнта, дату замовлення медикаментів, дату отримання медикаментів клієнтом, найменування та вартість медикаментів та акт виконаних робіт.
Згідно з п. 3.1.2 Договору №09/07/14 про медикаментозне забезпечення клієнтів асистанської мережі Коріс від 09.07.2014 аптека зобов'язана вести обліково-звітну документацію (облік замовлень), які надійшли у встановленому договором порядку. Обліково-звітна документація: - рахунок-фактура (оригінал), - дублікат рецепту або копія замовлення, - акт виконаних робіт.
Відповідно до п. 3.1.3 Договору №09/07/14 про медикаментозне забезпечення клієнтів асистанської мережі Коріс від 09.07.2014 аптека зобов'язана до 10-го числа місяця наступного за звітним виставляти рахунки для оплати наданих медикаментів компанією.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказав на те, що відповідачем не були оплачені надані позивачем у період з липня по жовтень 2019 року послуги за Договором №09/07/14 про медикаментозне забезпечення клієнтів асистанської мережі Коріс від 09.07.2014, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 43747,18 коп. Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1373,54 грн та 3% річних у розмірі 136,64 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами Договору №09/07/14 про медикаментозне забезпечення клієнтів асистанської мережі Коріс від 09.07.2014, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Даний договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє 1 рік з моменту підписання. Дія договору автоматично щорічно пролонгується після закінчення цього терміну ще на 1 рік на тих же умовах у випадку, якщо жодна зі сторін письмового не сповістить іншу сторону про свій намір розірвати договір (п. 6.1 Договору №09/07/14 про медикаментозне забезпечення клієнтів асистанської мережі Коріс від 09.07.2014).
З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів висловлення будь-якою стороною договору про наміру розірвати вказаний договір, суд дійшов висновку, що вказаний договір був чинним у спірний період.
У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17.
З урахуванням наведеної вище сутності принципу змагальності саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркет Універсал Лтд», як позивач у справі та особа, яка стверджує про порушення відповідачем зобов'язань за договором, повинен довести суду надання ним відповідачу послуг за період з липня по жовтень 2019 року на суму 43747,18 грн.
Як вбачається з п. 2.1 Договору №09/07/14 про медикаментозне забезпечення клієнтів асистанської мережі Коріс від 09.07.2014, забезпечення клієнтів медикаментами проводиться за рецептами або письмовими замовленнями представників компанії.
Згідно з п. 3.1.2 Договору №09/07/14 про медикаментозне забезпечення клієнтів асистанської мережі Коріс від 09.07.2014 аптека зобов'язана вести обліково-звітну документацію (облік замовлень), які надійшли у встановленому договором порядку. Обліково-звітна документація: - рахунок-фактура (оригінал), - дублікат рецепту або копія замовлення, - акт виконаних робіт.
На підтвердження викладених у позовній заяві обставин позивачем долучено до позовної заяви копії заявок-рецептів за період з липня по жовтень 2019 року, які оформлені на бланках Приватного акціонерного товариства «Коріс Україна» та містять відбитки штампу відповідача (а.с. 53-142).
На вказаних заявках-рецептах наявні підписи осіб про отримання медикаментів - клієнтів Приватного акціонерного товариства «Коріс Україна».
Крім того, позивачем долучено до позовної заяви копію рахунку на оплату №143 від 31.07.2019 на суму 20468,04 грн та копію акту прийому-передачі наданих послуг від 31.07.2019 на суму 20468,04 грн; копію рахунку на оплату №163 від 31.08.2019 на суму 11320,73 грн та копію акту прийому-передачі наданих послуг від 31.08.2019 на суму 11320,73 грн, копію рахунку на оплату №186 від 30.09.2019 на суму 9402,32 грн та копію акту прийому-передачі наданих послуг від 30.09.2019 на суму 9402,32 грн, копію рахунку на оплату №197 від 23.10.2019 на суму 2556,09 грн та копію акту прийому-передачі наданих послуг від 23.10.2019 на суму 2556,09 грн (а.с. 19-38).
Акти прийому-передачі не підписані представником відповідача.
Як зазначив позивач у позовній заяві, вказані рахунки на оплату та акти прийому-передачі направлялись на адресу відповідача, однак не були повернуті позивачу.
Позивачем долучено до позовної заяви копії фіскальних чеків (а.с. 39) та копії інформації з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень (а.с. 40-44), з яких вбачається за можливе встановити, що певна поштова кореспонденція була направлена відповідачу та отримана останнім.
Разом з тим, враховуючи ненадання позивачем описів вкладення, з яких можливо б було встановити, яка саме поштова кореспонденція направлялась відповідачу, суд не приймає вказані фіскальні чеки та інформацію з сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень у якості доказу направлення відповідачу/отримання відповідачем копій рахунків на оплату та копій актів прийому-передачі послуг за спірний період.
Водночас, судом встановлено, що 10.10.2019 позивач направив відповідачу рахунок на оплату №186 від 30.09.2019 на суму 9402,32 грн та копію акту прийому-передачі наданих послуг від 30.09.2019 на суму 9402,32 грн, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 10.10.2019, копія якого долучена позивачем до позовної заяви (а.с. 45).
Вказані документи були отримані відповідачем 16.10.2019, що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень (а.с. 46).
Крім того, судом встановлено, що 11.11.2019 позивач направив відповідачу рахунок на оплату №143 від 31.07.2019 на суму 20468,04 грн та акт прийому-передачі наданих послуг від 31.07.2019 на суму 20468,04 грн; рахунок на оплату №163 від 31.08.2019 на суму 11320,73 грн та акт прийому-передачі наданих послуг від 31.08.2019 на суму 11320,73 грн, рахунок на оплату №197 від 23.10.2019 на суму 2556,09 грн та акт прийому-передачі наданих послуг від 23.10.2019 на суму 2556,09 грн, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 11.11.2019, копія якого долучена позивачем до позовної заяви (а.с. 48).
Вказані документи були отримані відповідачем 26.11.2019, що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень (а.с. 49).
Матеріали справи не містять доказів висловлення відповідачем мотивованої відмови від підписання вказаних актів прийому-передачі наданих послуг за спірний період, доказів наявності будь-яких зауважень з боку відповідача щодо обсягу та вартості послуг, відображених позивачем в рахунках на оплату та актах прийому-передачі.
При цьому, позивачем долучено до позовної заяви копію листа Приватного акціонерного товариства «Коріс Україна» вих. №12-11/19 від 12.11.2019, в якому відповідач приносить свої вибачення за ситуацію, яка склалась у зв'язку з протермінуванням сплати рахунків на суму 41191,09 грн. (тобто, по суті, заборгованість за липень 2019 року на суму 20468,04 грн, за серпень 2019 року на суму 11320,73 грн та за вересень 9402,32 грн) (а.с. 50).
Вказаний лист підписано Генеральним директором Приватного акціонерного товариства «Коріс Україна».
Таким чином, з вказаного листа відповідача вбачається, що в будь-якому випадку відповідачем станом на 12.11.2019 (дата листа) були отримані від позивача рахунки на оплату за липень-вересень 2019 року.
Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано, викладених позивачем у позовній заяві обставин не спростовано.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем доведено суду належними та допустимими доказами надання ним позивачу у період з липня по жовтень 2019 року послуг за Договором №09/07/14 про медикаментозне забезпечення клієнтів асистанської мережі Коріс від 09.07.2014 на загальну суму 43747,18 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з п. 4.1 Договору №09/07/14 про медикаментозне забезпечення клієнтів асистанської мережі Коріс від 09.07.2014 компанія здійснює в повному обсязі оплату медикаментів, виданих клієнтам, протягом 15-ти банківських днів з моменту отримання від аптеки рахунків шляхом перерахування коштів на поточний рахунок аптеки.
Таким чином, враховуючи встановлені судом строки отримання відповідачем рахунків на оплату (за період з липня по жовтень 2019 року), суд дійшов висновку, що за послуги, надані позивачем у липні 2019 року на суму 20468,04 грн, відповідач повинен був оплатити грошові кошти у строк до 03.12.2019 включно; за послуги, надані позивачем у серпні 2019 року на суму 11320,73 грн, - у строк до 03.12.2019 включно; за послуги, надані позивачем у вересні 2019 року на суму 9402,32 грн, - у строк до 06.11.2019 включно; за послуги, надані позивачем у жовтні 2019 року на суму 2556,09 грн, - у строк до 17.12.2019 включно.
Доказів сплати грошових коштів у сумі 43747,18 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наявність та розмір заборгованості відповідача за Договором №09/07/14 про медикаментозне забезпечення клієнтів асистанської мережі Коріс від 09.07.2014 у сумі 43747,18 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Універсал Лтд» в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Коріс Україна» суми основного боргу у розмірі 43747,18 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1373,54 грн за період з 13.11.2019 по 20.12.2019.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 4.3 Договору №09/07/14 про медикаментозне забезпечення клієнтів асистанської мережі Коріс від 09.07.2014 у разі невиконання або неналежного виконання грошового зобов'язання за цим договором з компанії стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення виконання від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання.
Перевіривши розрахунок пені,викладений позивачем у позовній заяві, суд дійшов висновку щодо його необґрунтованості, оскільки позивачем неправильно визначено початки строки нарахування пені за кожним місяцем надання послуг (враховуючи строки виконання зобов'язань, встановлені судом).
За таких обставин, суд здійснив власний розрахунок пені.
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення
9402.3213.11.2019 - 03.12.20192115.5%167.70
41191.0904.12.2019 - 12.12.2019915.5%314.86
41191.0913.12.2019 - 17.12.2019513.5%152.35
43747.1818.12.2019 - 20.12.2019313.5%97.08
Всього:731,99 грн.
Таким чином, обґрунтованим розміром пені, що підлягає стягненню з відповідача, є 731,99 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Універсал Лтд» в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Коріс Україна» пені у розмірі 1373,54 грн підлягають частковому задоволенню у розмірі 731,99 грн.
Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 136,64 грн. за період з 13.11.2019 по 20.12.2019.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши розрахунок 3% річних, викладений позивачем у позовній заяві, суд дійшов висновку щодо його необґрунтованості, оскільки позивачем неправильно визначено початки строки нарахування 3% річних за кожним місяцем надання послуг (враховуючи строки виконання зобов'язань, встановлені судом).
За таких обставин, суд здійснив власний розрахунок 3% річних.
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
9402.3213.11.2019 - 03.12.2019213 %16.23
41191.0904.12.2019 - 17.12.2019143 %47.40
43747.1818.12.2019 - 20.12.201933 %10.79
Всього:74,42 грн.
Таким чином, обґрунтованим розміром 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача, є 74,42 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Універсал Лтд» в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Коріс Україна» 3% річних у розмірі 136,64 грн підлягають частковому задоволенню у розмірі 74,42 грн.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Універсал Лтд» до Приватного акціонерного товариства «Коріс Україна» про стягнення 45257,36 грн - задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Коріс Україна» (03150, м. Київ, вул. Димитрова, буд. 5, корпус 10-А, 5-й поверх; ідентифікаційний код: 20058906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Універсал Лтд» (79053, Львівська обл., м. Львів, вул. Сяйво, буд. 172; ідентифікаційний код: 13838294) суму основного боргу у розмірі 43747 (сорок три тисячі сімсот сорок сім) грн 18 коп., пеню у розмірі 731 (сімсот тридцять одна) грн 99 коп., 3% річних у розмірі 74 (сімдесят чотири) грн 42 коп. та судовий збір у розмірі 1891 (одна тисяча вісімсот дев'яносто одна) грн 13 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 02 березня 2020 року.
Суддя О.В. Чинчин