ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
06 березня 2020 року Справа № 913/52/20
м.Харків Провадження №33/913/52/20
Господарський суд Луганської області у складі судді Драгнєвіч О.В., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК СХІДЕНЕРГО”, вул.Енергетиков, 34, м.Курахове, Донецької області, 85612,
до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОНБАСЕНЕРГОСПЕЦРЕМОНТ”, вул.Генерала Лозановича буд. 4, м.Слов'янськ, Донецької області, 84100
про визнання недійсним договору,
без виклику представників сторін.
В провадженні Господарського суду Луганської області знаходиться справа №913/52/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОНБАСЕНЕРГОСПЕЦРЕМОНТ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК СХІДЕНЕРГО” в особі Відокремленого підрозділу “Луганська теплова електрична станція” Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК СХІДЕНЕРГО” про стягнення заборгованості за договором №4759-ВЕ-ЛуТЕС 08.04.2019 в загальній сумі 462 086 грн 79 коп., з яких : 409 878 грн 56 коп. - основний борг, пеня в сумі 39 864 грн 90 коп., 3% річних у сумі 3 705 грн 75 коп., інфляційні втрати в сумі 8 637 грн 58 коп.
Свої вимоги позивач обґрунтовує посилаючись на неналежне виконання відповідачем як замовником умов договору №4759-ВЕ-ЛуТЕС від 08.04.2019 в частині проведення своєчасного та повного розрахунку за виконані підрядні роботи. Зокрема, роботи були виконані позивачем на загальну суму 878 311 грн 56 коп., що підтверджується підписаним сторонами актом №1 форми №КБ-2в за травень 2019 року.
Натомість відповідачем проведено часткові оплати 18.04.2019 на суму 263 493 грн 72 коп. та 18.10.2019 на суму 204 939 грн 28 коп. У зв'язку із допущеним відповідачем простроченням виконання грошового зобов'язання на підставі ст.625 ЦК України позивачем були нараховані інфляційні втрати та 3% річних, на підставі п.8.8 договору - пеня у зазначених сумах.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2020 справа передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 03.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 24.02.2020.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 24.02.2020 задоволено клопотання відповідача, відкладено підготовче засідання на 16.03.2020; задоволено клопотання відповідача, продовжено відповідачеві строк на подання відзиву шляхом встановлення нового строку - протягом семи днів з дня вручення ухвали від 24.02.2020; зобов'язано відповідача подати суду належним чином посвідчену копію статуту та положення про Відокремлений підрозділ “Луганська теплова електрична станція”.
Відповідач (ТОВ “ДТЕК СХІДЕНЕРГО”) через канцелярію суду 05.03.2020 подав зустрічну позовну заяву за вих.№2020 від 03.03.2020 про визнання недійсним договору №4759-ВЕ-ЛуТЕС 08.04.2019, укладеного між сторонами.
Свої вимоги позивач обґрунтовує посилаючись на те, відповідно до п.17 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК СХІДЕНЕРГО” керівництво поточною діяльністю товариства здійснює одноосібний виконавчий орган. Разом з тим, договір №4759-ВЕ-ЛуТЕС 08.04.2019 підписаний не виконавчим органом, а директором Відокремленого підрозділу “Луганська теплова електрична станція” Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК СХІДЕНЕРГО” ОСОБА_1 , який відповідних повноважень для вчинення правочину від імені ТОВ “ДТЕК СХІДЕНЕРГО” не мав. Позивач також вказує, що спірний договір був підписаний ОСОБА_1 . на підставі довіреності №133/ВЭ/2019 від 08.04.2019, підписаної генеральним директором ТОВ “ДТЕК СХІДЕНЕРГО” ОСОБА_2 А ОСОБА_3 під впливом помилки, адже генеральний директор не має права доручати сторонній особі підписувати правочин щодо закупівлі товару. Враховуючи викладене, позивач вважає, що договір не відповідає вимогам ст.203 Цивільного кодексу України та відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України є фіктивним.
Наразі відповідач (за первісним позовом) вказує, що оскільки задоволення зустрічного позову по даній справі виключає задоволення первісного позову, обидва позови повинні розглядатись одночасно.
Відповідно до ст.180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, зустрічну позовну заяву ТОВ “ДТЕК СХІДЕНЕРГО” було подано 05.03.2020 (відзив на позовну заяву відповідачем у встановлений судом повторно строк не було подано). Ухвала суду про відкладення розгляду справи від 24.02.2020, якою було задоволено клопотання відповідача та продовжено відповідачеві строк на подання відзиву шляхом встановлення нового строку - протягом семи днів з дня вручення ухвали від 24.02.2020, останнім була отримана 27.02.2020. Тобто строк для подання зустрічної позовної заяви закінчувався 05.03.2020.
За вказаних обставин, зустрічну позовну заяву ТОВ “ДТЕК СХІДЕНЕРГО” було подано своєчасно, у строк передбачений ст.180 Господарського процесуального кодексу України та встановлений судом.
Разом з цим, дослідивши подані зустрічні позовні матеріали, суд дійшов висновку, що вони не відповідають вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з п.5 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Частинами 2, 3 ст.164 ГПК України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Як вбачається зі змісту зустрічної позовної заяви, позивач в якості підстав позову зазначає, що спірний договір був підписаний Сафоновим Б.Д. на підставі довіреності №133/ВЭ/2019 від 08.04.2019, підписаної генеральним директором ТОВ “ДТЕК СХІДЕНЕРГО” ОСОБА_2 А.Й. під впливом помилки, адже генеральний директор не має права доручати сторонній особі підписувати правочин щодо закупівлі товару. Позивач вважає, що договір не відповідає вимогам ст.203 Цивільного кодексу України та є фіктивним відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
Одночасно, позивач за зустрічним позовом зазначає про те, що договір №4759-ВЕ-ЛуТЕС 08.04.2019 підписаний не виконавчим органом, а директором Відокремленого підрозділу “Луганська теплова електрична станція” Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК СХІДЕНЕРГО” Сафоновим Б.Д ОСОБА_4 , який відповідних повноважень для вчинення правочину від імені ТОВ “ДТЕК СХІДЕНЕРГО” не мав.
Таким чином, позивач посилається одночасно на різні правові підстави позову - вчинення фіктивного правочину, оскільки його вчинено без наміру створення правових наслідків (ст.234 ЦК України) та вчинення правочину особою за відсутності необхідних повноважень, тобто особою, яка не має необхідного обсягу цивільної дієздатності (ч.2 ст.203 ЦК України).
В прохальній частині зустрічного позову позивач взагалі зазначає ст.203 та ст.230 ЦК України (правові наслідки вчинення правочину під впливом обману).
За таких обставин, позивачу необхідно визначитись з підставами позову та навести їх належне нормативне обґрунтування.
Частинами 1, 2, 4 ст.80 ГПК України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до ч.1 ст.81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
До заяви про визнання акту чи договору недійсним додається копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування (ч.4 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.2 ст.91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Зі змісту прохальної частини зустрічної позовної заяви вбачається, що позивачем оспорюється договір №4759-ВЕ-ЛуТЕС 08.04.2019.
Однак, як вбачається з долучених матеріалів, позивачем в порушення вимог ч. 4 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України наразі не додано відповідного договору, який він просить визнати недійсним.
Крім того, на обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на положення Статуту товариства та довіреність №133/ВЭ/2019 від 08.04.2019.
Однак, в якості доказів на підтвердження вказаних обставин, на які посилається позивачем долучено лише витяг Статуту ТОВ “ДТЕК СХІДЕНЕРГО” не в повній редакції. Положення про Відокремлений підрозділ “Луганська теплова електрична станція” Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК СХІДЕНЕРГО”, копію якого зокрема було зобов'язано відповідача надати суду, та довіреність №133/ВЭ/2019 від 08.04.2019 позивачем в порушення ч.2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до зустрічних позовних матеріалів не долучено. В додатках до позовної заяви про такі документи також не зазначено. Наразі позивачем також не зазначено в зустрічній позовній заяві про неможливість подання разом із позовною заявою відповідних доказів, чи заявлено обґрунтованого клопотання про витребування доказів із зазначенням причин неможливості подати їх самостійно.
Крім того, відповідно до п.1 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу до позовної заяви подаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Частиною 1 ст. 172 ГПК України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ГПК України.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі “Салов проти України” від 06.09.2005 року).
Суд звертає увагу позивача за зустрічним позовом на те, що Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року встановлено, що про прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення (поштового переказу) відправникові з додержанням вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Зазначеною нормою передбачена видача відправнику розрахункового документа, який є доказом прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення.
За змістом п. 61 Правил надання поштового зв'язку, затверджених Постановою №270 від 05.03.2009 року Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
За таких обставин, належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами учасникам справи є опис вкладення відправленої поштової кореспонденції, засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи.
Однак, позивачем (за зустрічним позовом) в якості доказів відправлення відповідачу (за зустрічним позовом) копії позовної заяви з доданими до неї документами додано лише накладну, фіскальний чек та опис вкладення взагалі позивачем не долучено.
За відсутності належним чином оформленого поштовим органом опису вкладення про направлення документів у суду відсутня можливість перевірити, що копія зустрічної позовної заяви і додані до неї документи на виконання вимог п.1 ч.1 ст.164 ГПК України були направлені відповідачу (за зустрічним позовом) - ТОВ “ДОНБАСЕНЕРГОСПЕЦРЕМОНТ”.
Крім того, як вбачається в наданій позивачем (за зустрічним позовом) накладній вказано не повну адресу одержувача - ТОВ “ДОНБАСЕНЕРГОСПЕЦРЕМОНТ”, а саме м.Слов'янськ, Донецької області, 84100, у зв'язку з чим у суду відсутня можливість перевірити, що копія позовної заяви і додані до неї документи були направлені відповідачу (за зустрічним позовом) за його адресою - вул.Генерала Лозановича буд. 4, м.Слов'янськ, Донецької області, 84100.
Також суд зауважує позивачу про те, що у відповідності до вимог п. 9 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У поданій зустрічній позовній заяві ТОВ “ДТЕК СХІДЕНЕРГО” та додатках до неї такий розрахунок відсутній, що є порушенням наведеного вище припису процесуального закону.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Зокрема, відповідно до п.п.2, 2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з приписами ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", з 01.01.2020 встановлюється прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 грн 00 коп.
Як вбачається з прохальної частини зустрічної позовної заяви, позивач просить суд визнати недійсним №4759-ВЕ-ЛуТЕС 08.04.2019, отже заявлено немайнову вимогу.
За таких обставин, позивачем мав бути сплачений судовий збір за подання зустрічного позову у розмірі 2102 грн 00 коп.
Разом з тим, позивач в поданій зустрічні позовній заяви просить відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення у справі.
В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначає, що основною діяльністю товариства є виробництво теплової та електричної енергії, яка виробляється на трьох теплоелектростанціях, в основному з використанням вугілля. На даний час, з метою підготовки осінньо-зимового періоду підприємство відповідача отримало кредитні кошти та вимушено використало усі обігові кошти на рахунках на закупівлю достатніх запасів вугільної продукції та мазуту з метою уникнення кризової ситуації з тепло та електропостачанням областей.
Позивач з посиланням на приписи ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» вказує на тяжкий фінансовий стан підприємства та брак вільних обігових коштів на рахунках, у зв'язку з чим просить відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення у справі.
Вирішуючи вказане клопотання, господарський суд виходить з наступного.
Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
В наведеній нормі Закону встановлено чіткий обмежений перелік умов, за наявності яких суд має право, а не обов'язок, відстрочити або розстрочити сплату судового збору.
З урахуванням положень ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору лише щодо фізичних осіб за наявності певних умов та юридичних осіб за наявності підстав, визначених п.3 вказаної норми.
Правовий висновок з вказаного питання викладений в постанові Верховного Суду від 06.05.2019 у справі №904/2425/18.
Обставини, на які посилається позивач, не є тими обставинами, за яких можливе надання відстрочки сплати судового збору.
Крім того, позивачем не додано належних доказів на підтвердження обставин, на які останній посилається, не наведено жодного факту щодо можливості сплати судовий збір у майбутньому.
При цьому, під час розгляду клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору суд також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України», в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Оскільки наведені позивачем підстави відстрочення сплати ним судового збору не підпадають під перелік умов, наведений у ст.8 Закону України «Про судовий збір», господарський суд приходить до висновку про відсутність у даному випадку правових підстав для відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи виявлені недоліки зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК СХІДЕНЕРГО”, суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст.ст. 164, 174, 232 - 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК СХІДЕНЕРГО” про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення у справі - відмовити.
2. Зустрічну позовну заяву за вих.2020 від 03.03.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК СХІДЕНЕРГО” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОНБАСЕНЕРГОСПЕЦРЕМОНТ” про визнання недійсним договору №4759-ВЕ-ЛуТЕС 08.04.2019 - залишити без руху.
3. Товариству з обмеженою відповідальністю “ДТЕК СХІДЕНЕРГО” протягом 3-х днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки зустрічної позовної заяви, подавши у зазначений строк заяву про усунення недоліків (з доказами направлення її копії іншій стороні), в якій: 1) визначитися з нормативним обгрунтуванням підстав позову; 2) долучити докази направлення копії зустрічної позовної заяви з додатками (оригінал фіскального чеку/квитанції та опису вкладення) відповідачу (за зустрічним позовом) - ТОВ “ДОНБАСЕНЕРГОСПЕЦРЕМОНТ”; 3) долучити належним чином засвідчену копію Статуту ТОВ “ДТЕК СХІДЕНЕРГО” в повній редакції, копію Положення про Відокремлений підрозділ “Луганська теплова електрична станція” Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК СХІДЕНЕРГО”, копію довіреності №133/ВЭ/2019 від 01.02.2019, видану на ім'я ОСОБА_1 ; копію договору №4759-ВЕ-ЛуТЕС 08.04.2019; 4) надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; 5) докази сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю “ДТЕК СХІДЕНЕРГО”, що у разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, зустрічна позовна заява вважається неподаною і повертається згідно з ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала підписана 06.03.2020 та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Драгнєвіч