02.03.2020 м.Дніпро Справа № 908/955/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),
суддів Широбокової Л.П., Кощеєв І.М.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.,
представники сторін:
від позивача: Роєнко Є.В., довіреність №1-2022 від 27.12.2019, адвокат;
від відповідача: Рудницька Ю.О., довіреність №Др-214-1219 від 23.12.2019, адвокат;
від відповідача: Астраханцева Л.Т., довіреність №Др-202-1219 від 20.12.2019, адвокат;
від третьої особи: Пясецький Д.В., довіреність №14-416 від 27.11.2019, адвокат;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 (повний текст складений 04.11.2019, колегія суддів у складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді Топчій О.А., Колодій Н.А.) у справі №908/955/18
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ
до відповідача: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз", м. Запоріжжя
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
про стягнення 570 633 616 грн. 08 коп.,
У травні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом та з урахуванням уточнення (збільшення) позовних вимог просило стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" на свою користь 451 272 365,53 грн. заборгованості, 79 968 094,11 грн. пені, 11 840 277,65 грн. 3% річних та 27 552 878,79 грн. інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 у справі №908/955/18 провадження у справі в частині стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" суми 30 417 355,26 грн. закрито; в задоволенні інших заявлених позовних вимог відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивачем безпідставно складено коригуючі акти з додатками та виставлено відповідачу на оплату відповідні рахунки до них.
Місцевий господарський суд дійшов до висновку про відсутність несанкціонованого відбору природного газу з ГТС, Оператором якої є позивач, споживачем - АТ "Запоріжгаз" у спірні періоди та, як наслідок, неправомірності віднесення на Оператора ГРМ - відповідача у справі негативного небалансу у вказаному об'ємі та відшкодування витрат з оплати наданих послуг балансування, з посиланням на те, що невидача або несвоєчасна видача номінацій Компанією є неправомірною та унеможливлює безперешкодне отримання АТ "Запоріжгаз" необхідних обсягів природного газу, оскільки, у тому числі, може мати наслідком обмеження або взагалі припинення надання АТ "Запоріжгаз" послуг з розподілу природного разу у зв'язку з неотриманням від Компанії як постачальника газу підтверджених обсягів природного газу для АТ "Запоріжгаз".
Оскільки заборгованість за послуги з балансування за період: вересень-грудень 2016 року була предметом розгляду у справі №908/63/17, а заборгованість за період: лютий, травень - серпень 2016 року за послуги балансування - предметом розгляду у справі №908/2322/16, місцевий господарський суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для перегляду позивачем в травні-червні 2017 року розміру небалансу Акціонерного товариства "Запоріжгаз" за 2016 рік, по яким вже було визначено розмір небалансу.
Місцевий господарський суд дійшов до висновку про безпідставність проведення позивачем перерахунку місячних небалансів відповідача за період з січня 2016 року по грудень 2016 року, а також за минулі газові місяці поточного періоду: січень, лютий, березень, квітень 2017 року та врахування заборгованості по ним у розрахунку боргу за надані послуги балансування природного газу.
Також місцевий господарський суд дійшов до висновку, що позивачем не доведено належними доказами факт несанкціонованого відбору природного газу, та, як наслідок, неправильного застосування коефіцієнту 1,2, тому відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення відповідача заборгованості за послуги балансування за період з січня 2017 року по грудень 2017 року та з січня 2018 року по червень 2018 року.
Враховуючи, що відповідачем під час розгляду справи було частково сплачено заборгованість перед позивачем за отримані послуги балансування за спірний період в сумі 30 417 355,26 грн., місцевим господарським судом закрито провадження у справі цій частині на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" подало апеляційну скаргу, в якій просить Центральний апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 у справі №908/955/19 в частині незадоволених позовних вимог та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідачем безпідставно здійснено відбір природного газу без підтвердження номінацій для ТОВ "Акімжилсервіс", ПАТ "Бердянське підприємство теплових мереж", ТОВ "Оріхівтепломережа", ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №99", КП "Токмак теплоенергія Токмацької міської ради", ОСББ "Родина на пісках", ОСББ "Азовський", оскільки спожитий газ не був власністю Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (не був підтверджений обсяг природного газу). Внаслідок відбору вказаним споживачам з газорозподільної системи відповідача обсягів природного газу, позивачем були надані послуги балансування відповідачу для врегулювання його негативних місячних небалансів, що виникли внаслідок таких несанкціонованих відборів, тому відмовляючи у задоволенні позову у цій частині місцевим господарським судом неправильно застосовані приписи пункту 5 глави 1 та пункту 8 глави 3 розділу ХІІ Кодексу ГТС.
Оскільки обсяг природного газу, відібраного відповідачем з газотранспортної системи у спірний період завжди складав 100% розміру його балансу, апелянт вважає правильним застосування коефіцієнту 1,2, як передбачено пунктом 9.2 договору транспортування природного газу №1512000705 від 17.12.2015.
Також апелянт вважає неправильним висновок місцевого господарського суду про безпідставність здійснення коригувань, оскільки таке коригування здійснювалось для усунення порушень відповідача щодо віднесення обсягів споживання природного газу по деяким споживачам з ресурсу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та безпідставного застосування коефіцієнту компенсації 1.
Апелянт посилається на неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, зокрема Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", Податкового кодексу України, пунктів 1-2 глави 3 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, в частині висновку про те, що позивач не мав правових підстав для здійснення перерахунку наданих послуг балансування попередніх газових місяців, за якими позивачем вже було надано послуги з балансування обсягів природного газу, з посиланням на те, що після початку виконання функцій щодо здійснення алокацій (з 28.04.2017) позивач виявив випадки порушення відповідачем положень Кодексу ГТС при здійсненні алокації в частині необґрунтованого та безпідставного віднесення відповідачем обсягів споживання природного газу деякими споживачами з ресурсу АК "Нафтогаз України" та безпідставного застосування коефіцієнта компенсації 1 при визначенні вартості послуг балансування, в зв'язку з чим у позивача як Оператора ГТС виник обов'язок усунення таких порушень. Окрім того, Кодекс ГТС не містить заборони на здійснення будь-яких коригувань у разі зміни фактичних даних, зазначених у первинних документах. Подібна практика щодо можливості коригування попередньо наданих послуг передбачена також Податковим кодексом України. АТ "Укртрансгаз" у повній відповідності до вимог чинного законодавства відкориговано первинні документи, свою бухгалтерську та фінансову звітність та свої податкові зобов'язання з податку на додану вартість.
Також апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду на недослідження місцевим господарським судом фактів наявності небалансів відповідача, що виникли у січні-червні 2018 року.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2019 (у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача) Орєшкіної Е.В., суддів Широбокової Л.П., Кощеєва І.М.) відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 у справі №908/955/19, розгляд скарги призначений у судове зсідання на 20.01.2020.
02.01.2020 від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшов відзив на апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз", в якому третя особа апеляційну скаргу вважає обґрунтованою, а висновки місцевого господарського суду про відмову у задоволені позовних вимог помилковими.
Третя особа зазначає, що нею не подавались позивачу у спірні періоди номінацій для ТОВ "Акімжилсервіс", ПАТ "Бердянське підприємство теплових мереж", ТОВ "Оріхівтепломережа", ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №99", КП "Токмак теплоенергія Токмацької міської ради", ОСББ "Родина на пісках", ОСББ "Азовський", тому у відповідача були відсутні підстави для здійснення розподілу вказаним споживачам у спірні періоди, відтак, відбувся несанкціонований відбір відповідачем природного газу для вказаних споживачів, тому є правомірними вимоги позивача про стягнення послуг з балансування у заявленій сумі.
08.01.2020 від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" надійшов відзив на апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз", в якому відповідач вважає апеляційну скаргу необґрунтованою про просить в її задоволенні відмовити.
Відповідач вважає правильним висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено належними та допустими доказами виникнення у відповідача небалансу у заявлених розмірах.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало апеляційну скаргу, в якій просить Центральний апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 у справі №908/955/19 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач має право на стягнення з відповідача вартості наданих послуг балансування та стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Апелянт зазначає, що не надавав позивачу у спірні періоди номінацій для ТОВ "Акімжилсервіс", ПАТ "Бердянське підприємство теплових мереж", ТОВ "Оріхівтепломережа", ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №99", КП "Токмак теплоенергія Токмацької міської ради", ОСББ "Родина на пісках", ОСББ "Азовський", тому у відповідача були відсутні підстави для здійснення розподілу вказаним споживачам у спірні періоди.
Оскільки газ, що був розподілений вищезазначеним споживачам, не був власністю Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", на думку апелянта, відповідачем був здійснений несанкціонований відбір природного газу.
Також апелянт вважає необґрунтованими посилання місцевого господарського суду на постанову Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р, із зазначенням того, що вказана постанова не змінює порядку отримання номінацій та, відповідно, обсягів природного газу.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2020 (у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача) Орєшкіної Е.В., суддів Подобєда І.М., Чус О.В.) відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 у справі №908/955/19, розгляд скарги призначений у судове зсідання на 20.01.2020.
У зв'язку із виходом з відпустки суддів Широбокової Л.П. та Кощеєва І.М. відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2020 визначено для розгляду справи №904/955/18 колегію суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В. (доповідач), судді: Широбокова Л.П., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 справу №908/955/18 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В (доповідача), суддів: Кощеєва І.М., Широбокової Л.П.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020 (у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача) Орєшкіної Е.В., суддів Широбокової Л.П., Кощеєва І.М.) апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" об'єднано в одне провадження з апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 у справі №908/955/18; оголошено перерву в судовому засіданні до 02.03.2020.
Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 17.12.2015 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (далі - Оператор) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" (далі - Замовник) укладено договір транспортування природного газу №1512000705 (надалі - договір), відповідно до п. 2.1 якого Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.
Пунктом 2.3 договору сторонами визначено перелік послуг, які можуть бути надані Замовнику за цим договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).
У пунктах 2.6., 2.7. договору сторони узгодили, що Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі газотранспортної системи, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі. Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів.
Відповідно до п. 4.1 договору Замовник зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом газотранспортної системи; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби Оператора; вчасно врегульовувати небаланси.
Пунктом п. 9.1 договору визначено, що у разі виникнення у Замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу газотранспортної системи в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, Замовник зобов'язаний сплатити Оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс Замовника визначається відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс Замовника за формулою: В балансування = БЦГ х К х Qбг, де БЦГ - базова ціна газу; Qбг - обсяг негативного місячного небалансу Замовника послуг транспортування; К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1 (п. 9.2 договору).
Відповідно до п. 9.3 договору базова ціна газу визначається Оператором відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує її на своєму веб-сайті.
Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає Замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п'яти банківських днів (п. 9.4 договору).
Згідно із п. 11.4 договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого Замовником відповідно до Кодексу газотранспортної системи та розділу IX цього договору.
Відповідно до пункту 17.1 договору він набирає чинності з дня укладання на строк до 31.12.2016, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме: з 01.12.2015.
Цей договір є продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Пунктом 2.2 договору сторони узгодили, що послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2493 (далі - Кодекс), з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.
Відповідно до пункту 5 глави 1 Розділу І Кодексу небаланс - це різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації; алокація - підтвердження поділу за певний розрахунковий період фактичного обсягу (об'єму) природного газу, поданого для транспортування в точку входу або відібраного з точки виходу, між замовниками послуги транспортування, у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів), що здійснюється відповідно до вимог розділу XII цього Кодексу.
Оператор ГТС при визначенні алокації по точці входу або точці виходу ґрунтується на: даних номінацій / місячних номінацій / реномінацій, поданих замовником послуг по точці входу та по точці виходу; даних торгових операцій між оптовими продавцями та оптовими покупцями (постачальниками) у віртуальних торгових точках входу/виходу, які адмініструє оператор газотранспортної системи; даних суміжних операторів, суміжних газовидобувних підприємств, газовидобувних підприємств, прямого споживача; даних комерційних вузлів обліку, встановлених у фізичних точках входу/виходу до/з газотранспортної системи, та комерційних вузлів обліку, встановлених на об'єктах замовників послуг транспортування чи їх контрагентів (споживачів), з урахуванням вимог та особливостей, передбачених цим розділом (пункт 2 глави 1 Розділу XII Кодексу ГТС).
Для забезпечення належного виконання оператором газотранспортної системи процедури алокації оператори газорозподільних систем, суміжні газовидобувні підприємства, газовидобувні підприємства, підключені безпосередньо до газорозподільної системи, оператор газосховищ, оператор установки LNG зобов'язані надавати інформацію про обсяги подачі та/або відбору природного газу за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на його веб-сайті та у строки, визначені цим Кодексом. При цьому відповідальність за правильність наданої інформації несуть надавачі такої інформації (пункт 3 глави 1 Розділу XII Кодексу ГТС).
Для забезпечення належного виконання оператором газотранспортної системи процедури алокації по замовниках послуг транспортування (в розрізі його споживачів) в точках виходу до газорозподільних систем оператори відповідних газорозподільних систем зобов'язані подавати оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний обсяг споживання природного газу кожним споживачем (у тому числі побутовим споживачем), об'єкти якого підключені до газорозподільної системи та якому (його точкам комерційного обліку) оператор газорозподільної системи в установленому порядку присвоїв персональний ЕІС-код як суб'єкта ринку природного газу (окремої точки комерційного обліку) та передав його до бази даних оператора газотранспортної системи. Інформація подається за формою оператора газотранспортної системи, яка погоджена з Регулятором, у такі терміни:
1) фактичні обсяги споживання газу за попередній газовий день (по побутових споживачах зазначається загальний обсяг по замовнику послуг транспортування) - щодня до 13.00 UTC (15:00 за київським часом) години газової доби для зимового періоду та до 12:00 UTC (15:00 за київським часом) години газової доби для літнього періоду після газової доби;
2) фактичні обсяги споживання газу за першу та другу декади газового місяця (за другу декаду газового місяця наростаючим підсумком) - кожного наступного дня після закінчення відповідної декади газового місяця (по побутових споживачах зазначається загальний обсяг по замовнику послуг транспортування);
3) фактичні обсяги споживання газу за попередній газовий місяць - до 8-го числа наступного місяця;
4) скореговані фактичні обсяги природного газу по точці входу/виходу, визначені по відповідних замовниках послуг транспортування з урахуванням заходів, впроваджених для врегулювання місячного небалансу, повинні передаватися оператору газотранспортної системи до 12-го числа наступного місяця (п. 1 глави 3 Розділу XII Кодексу ГТС).
У разі несанкціонованого відбору газу споживачем весь відповідний обсяг вноситься в алокацію на відповідного оператора газорозподільної системи, а по прямому споживачу - на оператора газотранспортної системи (п. 8 глави 3 Розділу XII Кодексу ГТС).
Згідно з пунктом 8 глави 1 розділу XII Кодексу підписані щомісячні акти приймання-передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, виміряні для фізичних точок входу (у тому числі у розрізі контрагентів/споживачів замовника послуги транспортування), поданого до газотранспортної системи, є основою для проведення алокації щомісячних обсягів природного газу для замовників послуг транспортування за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на своєму веб-сайті.
Відповідно до пунктів 1-2 глави 3 Розділу XIV Кодексу оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу (у тому числі щодо власних споживачів) за цей газовий місяць. Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи, а також алокацій, одержаних від операторів суміжних газотранспортних систем, операторів газорозподільних систем, операторів газосховищ, газовидобувних підприємств або прямих споживачів.
За приписами пунктів 1-5 глави 1 Розділу XIV Кодексу замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов'язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення.
При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів).
Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом. Оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.
Відповідно до пункту 7 глави 3 Розділу XIV Кодексу місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи за рахунок таких заходів: 1) при позитивному місячному небалансі - оператор надсилає оператору газосховища інформацію про замовника послуг транспортування, що має позитивний небаланс, та обсяг небалансу, а оператор газосховища проводить закачування природного газу (у тому числі шляхом заміщення) в обсязі небалансу та оформлення його в односторонньому порядку. У випадку відсутності у замовника послуг транспортування діючого договору зберігання природного газу замовник послуг транспортування зобов'язаний в строк до 14-го числа наступного місяця укласти з оператором газосховища договір зберігання; 2) при негативному місячному небалансі - за рахунок надання послуг балансування.
Згідно зпунктами 1-4 глави 4 Розділу XIV Кодексу розрахунок вартості послуг балансування (ПБ), що були надані замовнику послуг транспортування за місяць, проводиться оператором газотранспортної системи після закінчення газового місяця на підставі даних про місячний небаланс замовника послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу. Базова ціна газу (БЦГ) - ціна, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю природного газу, транспортування та його зберігання. Оператор газотранспортної системи визначає БЦГ щомісяця в строк до 10-го числа місяця та розміщує відповідну інформацію на своєму веб-сайті. Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є дані, визначені у звіті про надані послуги з транспортування. Оператор газотранспортної системи до 14-го числа наступного місяця надає замовнику послуг транспортування звіт про надані послуги та рахунок на оплату. Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів.
Аналогічний порядок здійснення вартості послуг балансування встановлений сторонами і у пункті 9.2 договору транспортування природного газу № 1512000705 від 17.12.2015.
Як зазначає у позовній заяві позивач, здійснюючи права та обов'язки за договором №1512000705 від 17.12.2015, ним було встановлено наявність у відповідача негативних місячних небалансів у січні 2016 року в обсязі 320,660 тис.куб.м., у лютому 2016 року в обсязі 2 305,614 тис.куб.м., у березні 2016 року в обсязі 183,936 тис.куб.м., у квітні 2016 року в обсязі 0,024 тис.куб.м., у травні 2016 року. в обсязі 199,700 тис.куб.м., у червні 2016 року в обсязі 199,160 тис.куб.м., у липні 2016 року в обсязі 199,857 тис.куб.м., у серпні 2016 року в обсязі 199,920 тис.куб.м., у вересні 2016 року в обсязі 199,578 тис.куб.м., у жовтні 2016 р. в обсязі 4 526,534 тис.куб.м., у листопаді 2016 року в обсязі 4661,422 тис.куб.м., у грудні 2016 р. в обсязі 6065,053 тис.куб.м., у січні 2017 року в обсязі 12 093,698 тис. куб м., у лютому 2017 року в обсязі 5 704,974 тис.куб.м., у березні 2017 року в обсязі 1 114,732 тис.куб.м., у квітні 2017 року в обсязі 500,664 тис.куб.м., у травні 2017 року в обсязі 99,985 тис.куб.м., у червні 2017 року в обсязі 104,627 тис.куб.м., у липні 2017 року в обсязі 99,267 тис.куб.м., у серпні 2017 року в обсязі 100,325 тис.куб.м., у вересні 2017 р. в обсязі 1 168,374 тис.куб.м., у жовтні 2017 року в обсязі 2 012,351 тис.куб.м., у листопаді 2017 в обсязі 4 338,652 тис.куб.м., у грудні 2017 року в обсязі 6 474,894 тис.куб.м., у січні 2018 року в обсязі 5 002,654 тис.куб.м., у лютому 2018 року в обсязі 4 178,505 тис.куб.м., у березні 2018 року в обсязі 3 443,977 тис.куб.м., у квітні 2018 року в обсязі 299,985 тис.куб.м., у травні 2018 року в обсязі 1 347,012 тис.куб.м., у червні 2018 р. в обсязі 1 728,462 тис.куб.м., які не були врегульовані відповідачем у строк та в порядку, визначеними умовами договору та Кодексом.
Викладені обсяги небалансів підтверджуються відповідними довідками "Інформація про надходження на точках входу та розподіл по точках виходу обсягів природного газу, віднесених Оператором газорозподільних мереж, з зазначенням обсягів небалансу за 2016 та 2017 роки" за відповідні місяці (а.с. 51-74, том 1; а.с. 190-193, том 2) та Алокаціями (Звітами) про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу ТАТ "Запоріжгаз", між замовниками послуги транспортування (постачальниками) в розрізі їх контрагентів (споживачів) за період з січня по червень 2018 року (а.с. 7-23, том. 6) за період з січня 2016 року по грудень 2016 року, з січня 2017 року по серпень 2017 року (а.с. 152-153, 160-161, 165-167, 172-173, 189, 200, 206, 212, 218, 224, 230-243, 247-250, том 1; а.с. 1-186, том 2).
Обсяги негативних небалансів відповідача були визначені позивачем за процедурою алокації, визначеною Кодексом ГТС.
Як зазначає Акціонерне товариство "Укртрансгаз", при здійснення алокації обсягів природного газу, відібраних відповідачем як замовником послуг транспортування з точки виходу з газотранспортної системи до точки входу до газорозподільної системи відповідача, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" керувалося інформацією про фактичний обсяг споживання природного газу кожним споживачем, об'єкти якого підключені до газорозподільної системи відповідача, наданої останнім як Оператором ГРС у порядку, визначеному Кодексом ГТС.
Відповідач як Оператор ГРС на виконання приписів глав 1, 3 Розділу XII Кодексу ГТС надавав позивачу інформацію про фактичний обсяг споживання природного газу кожним споживачем, об'єкти якого підключені до газорозподільної системи відповідача.
Така інформація відображена відповідачем як Оператором ГРС у щомісячних зведених алокаціях ПАТ "Запоріжгаз" фактичного обсягу розподілу природного газу по постачальниках за січень-грудень 2016 року та Алокаціях (звітах) ПАТ "Запоріжгаз" про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ "Запоріжгаз", між замовниками послуг транспортування (постачальниками) за січень-грудень 2017 року, січень-червень 2018 року, які були надані Акціонерному товариству "Укртрансгаз" відповідно до вимог пункту 1 глави 3 Розділу XII Кодексу.
У вказаних алокаціях (звітах) відповідача зазначені фактичні обсяги споживання газу споживачами, що отримують природний газ з газорозподільної системи відповідача, за попередній газовий місяць, а також вказані постачальники таких обсягів природного газу для споживачів з інформацією про підтверджений та фактично спожитий обсяг природного газу. Інформація відповідача є даними, згідно з якими в силу приписів п. 2 глави 1 Розділу XII Кодексу ГТС позивач здійснює алокацію по точці виходу з газотранспортної системи.
Однак, при опрацюванні позивачем вказаних алокацій (звітів) відповідача були заявлені випадки недостовірного надання відповідачем даних, передбачених Кодексом ГТС, в частині безпідставного відображення в таких даних ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" як постачальника природного газу для деяких споживачів, що отримують природний газ із газорозподільної системи відповідача.
При цьому, як зазначає АТ "НАК "Нафтогаз України", вказаним споживачам не постачав будь-яких обсягів природного газу та не замовляв таких обсягів природного газу до транспортування для таких споживачів (не надавав номінацій на транспортування природного газу як замовник послуг транспортування).
Згідно з пунктом 11.4 договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом позивача на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого відповідачем відповідно до Кодексу та розділу IX цього договору.
На виконання умов вказаного пункту договору, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" за період з січня 2016 року по грудень 2016 року, з січня 2017 року по серпень 2017 року, з січня 2018 року по червень 2018 року склало односторонні акти про надання послуг балансування обсягів природного газу для врегулювання негативних місячних небалансів відповідача:
- за січень 2016 року Акт від 29.05.2017 №01-16-1512000705-БАЛАНС на суму 2980137,08 грн.;
- за лютий 2016 року Акт від 29.05.2017 №02-16-1512000705-БАЛАНС/29-05-17 на суму 1848616,70 грн.; Акт від 29.05.2017 №02-16-1512000705-БАЛАНС/КОР/1 на суму 3144231,40 грн.;
- за березень 2016 року Акт від 29.05.2017 №03-16-1512000705-БАЛАНС на суму 1671580,94 грн.;
- за квітень 2016 року Акт від 29.05.2017 №04-16-1512000705-БАЛАНС на суму 181,75 грн.;
- за травень 2016 року Акт від 30.05.2017 №05-16-1512000705-БАЛАНС/КОР на суму 267821,66 грн.;
- за червень 2016 року Акт від 30.05.2017 №06-16-1512000705-БАЛАНС/КОР на суму 270538,94 грн.;
- за липень 2016 року Акт від 26.06.2017 №07-16-1512000705 БАЛАНС/КОР на суму 268799,68 грн.;
- за серпень 2016 року Акт від 26.06.2017 №08-16-1512000705-БАЛАНС/КОР на суму 292059,13 грн.;
- за вересень 2016 року Акт від 26.06.2017 №09-16-1512000705-БАЛАНС/КОР на суму 269909,29 грн.;
- за жовтень 2016 року Акт від 26.06.2017 №10-16-1512000705-БАЛАНС/КОР/1 на суму 6426954,04 грн.;
- за листопад 2016 року Акт від 26.06.2017 №11-16-1512000705-БАЛАНС/КОР на суму 7271818,32 грн.;
- за грудень 2016 року Акт від 27.07.2017 №12-16-1512000705-БАЛАНС/КОР на суму 10389280,04 грн.;
- за січень 2017 року Акт від 31.01.2017 №01-17-1512000705-БАЛАНС на суму 54435898,51 грн.; коригуючий Акт від 25.05.2017 №01-17-1512000705-БАЛАНС/25-05-17 на суму 56215684,21 грн.; Акт від 25.05.2017 №01-17-1512000705-БАЛАНС/КОР на суму 10887179,70 грн.
- за лютий 2017 року Акт від 28.02.2017 №02-17-1512000705-БАЛАНС на суму 42208319,87 грн.; Акт від 25.05.2017 року №02-17-1512000705-БАЛАНС/КОР на суму 20801976,97 грн.
- за березень 2017 року Акт від 31.03.2017 року №03-17-1512000705-БАЛАНС/1 на суму 4710528,92 грн.; Акт від 31.03.2017 року №03-17-1512000705-БАЛАНС/2 на суму 6973979,24 грн.;
- за квітень 2017 року Акт від 30.04.2017 №04-17-1512000705-БАЛАНС на суму 3800011,57 грн.;
- за травень 2017 року Акт від 31.05.2017 №05-17-1512000705-БАЛАНС на суму 886892,54 грн.;
- за квітень 2017 року коригуючий Акт від 14.06.2017 року №04-17-1512000705-БАЛАНС/КОР на суму 766459,86 грн.;
- за березень 2017 року Акт від 30.06.2017 №03-17-1512000705-БАЛАНС/КОР на суму 942105,78 грн.;
- за червень 2017 року Акт від 30.06.2017 №06-17-1512000705-БАЛАНС на суму 890015,35 грн.;
- за липень 2017 року Акт від 31.07.2017 №07-17-1512000705-БАЛАНС на суму 869947,25 грн.;
- за серпень 2017 року Акт від 31.08.2017 №08-17-1512000705-БАЛАНС на суму 898807,67 грн.
- за вересень 2017 року Акт від 30.09.2017 №09-17-1512000705-БАЛАНС на суму 11477866,90 грн.;
- за жовтень 2017 року Акт від 31.10.2017 №10-17-1512000705-БАЛАНС на суму 19362683,54 грн.;
- за листопад 2017 року Акт від 30.11.2017 р №11-17-1512000705-БАЛАНС на суму 45392927,88 грн.;
- за грудень 2017 року Акт від 31.12.2017 №12-17/1512000705-БАЛАНС на суму 71463280,76 грн.;
- за січень 2018 року Акт від 31.01.2018 №01-18-1512000705-БАЛАНС на суму 58666267,54 грн.;
- за лютий 2018 року Акт від 28.02.2018 №02-18-1512000705-БАЛАНС на суму 53223490,15 грн.;
- за березень 2018 року Акт від 31.03.2018 №03-18-1512000705-БАЛАНС на суму 49384977,07 грн.;
- за квітень 2018 року Акт від 30.04.2018 №04-18-1512000705-БАЛАНС на суму 3821043,34 грн.;
- за травень 2018 року Акт від 31.05.2018 №05-18-1512000705-БАЛАНС на суму 17157495,31 грн.;
- за червень 2018 року Акт від 30.06.2018 №06-18-1512000705-БАЛАНС на суму 22016194,85 грн. (а.с. 77, 82, 87, 90, 93, 98, 103, 106, 111, 116, 119, 124, 129, 134, 139, 144, 149, 154, 157, 162, 169, 176, 181, 186, 192, 197, 203, 209, 215, 221, 244, том 1; а.с. 49, 54, 59, 64, 69, 74 том 6).
Вартість наданих послуг була визначено відповідно до глави 4 Розділу XIV Кодексу та пункту 9.2. договору.
Відповідно до пункту 9.4. договору Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає Замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п'яти банківських днів.
Оператор газотранспортної системи до 14-го числа наступного місяця надає замовнику послуги транспортування звіт про надані послуги та рахунок на оплату. Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів (пункт 4 глави 4 Розділу XIV Кодексу ГТС в редакції до 28.04.2017).
Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформлений оператором газотранспортної системи відповідно до умов договору транспортування природного газу (пункт 3 глави 4 Розділу XIV Кодексу ГТС в редакції після 28.04.2017).
Оператор газотранспортної системи до 14-го числа місяця, наступного за звітним, надає Замовнику послуги транспортування односторонній акт про надання послуг балансування на обсяги природного газу, місячного небалансу замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до пунктів 3-5 глави 3 цього розділу, рахунок на оплату, звіт по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування (що має містити деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу). Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів з дня отримання ним зазначених документів (п. 4 глави 4 Розділу XIV Кодексу ГТС в редакції після 28.04.2017).
Також позивачем виставлені відповідачу рахунки та як Додатки до Актів надання послуг балансування обсягів природного газу складені відповідні Розрахунки вартості послуг балансування, які містяться в матеріалах справи. (а.с. 78, 79, 83, 84, 88, 89, 91, 92, 94, 95, 99, 100, 104, 105, 107, 108, 112, 113, 117, 118, 120, 121, 125, 126, 130, 131, 135, 136, 140, 141, 145, 146, 150, 151, 155, 156, 158, 159, 163, 164, 170, 171, 177, 178, 182, 183, 187, 188, 193, 194, 198, 199, 204, 205, 210, 211, 216, 217, 222, 223, 245, 246 том 1; а.с. 50, 51, 55, 56, 60, 61, 65, 66, 70, 71, 75, 76 том 6).
Позивач направив на адресу відповідача за спірний період Акти надання послуг балансування обсягів природного газу, рахунки та додатки до актів (розрахунок вартості послуг балансування), що підтверджується супровідними листами від 14.06.2018, описами вкладення у цінний лист та фіскальними чеками, копії яких містяться в матеріалах справи.
Місцевим господарським судом досліджені надані докази направлення та зазначено, що позивачем не надано належних та допустимих доказів отримання відповідачем супровідних листів, Актів надання послуг балансування обсягів природного газу, рахунків, розрахунків до них, звітів по точкам входу/виходу за період за період з січня 2016 року по грудень 2016 року, з січня 2017 року по серпень 2017 року.
Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що позивачем не доведено належними засобами доказування, з якої дати у відповідача відповідно до пункту 9.4 Договору та пункту 4 глави 4 Розділу XIV Кодексу ГТС виникли зобов'язання здійснити оплату таких послуг у строк, що не перевищує п'яти банківських днів з дня отримання зазначених документів.
Також місцевим господарським судом встановлено, що позивачем складені Акти надання послуг балансування обсягів природного газу, розрахунок вартості послуг балансування та виставлені рахунки за період з січня 2016 року по грудень 2016 року та з січня 2017 року по квітень 2017 року з порушенням порядку, передбаченого в п. 4 глави 4 Розділу XIV Кодексу ГТС в редакції до 28.04.2017, оскільки оператор газотранспортної системи до 14-го числа наступного місяця надає замовнику послуги транспортування звіт про надані послуги та рахунок на оплату, однак вказані документи були оформлені позивачем у травні-липні 2017 року.
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" та Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" посилаються на те, що відповідач як Оператор ГРС безпідставно відніс на АТ "НАК "Нафтогаз України" обсяги природного газу, які були несанкціоновано відібрані споживачами з газорозподільної системи відповідача, тому відповідно до вимог пункту 8 Глави 3 Розділу XII Кодексу ГТС у зв'язку з нездійсненням відповідачем заходів щодо самостійного врегулювання негативного місячного небалансу за вказані періоди в порядку, визначеному Кодексом ГТС, позивач як оператор газотранспортної системи надав відповідачу послуги балансування для врегулювання негативного місячного небалансу за вказані періоди на загальну суму 451 272 365,53 грн., проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.
Предметом позову є матеріально-правова вимога Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" про стягнення 451 272 365,53 грн. заборгованості, 79 968 094,11 грн. пені, 11 840 277,65 грн. 3% річних та 27 552 878,79 грн. інфляційних втрат.
Зазначена заборгованість, за доводами Акціонерного товариства "Укртрансгаз", утворилася у зв'язку з виявленою наявністю негативних місячних небалансів у Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз", що виникли внаслідок несанкціонованих відборів природного газу, які відповідачем безпідставно віднесено на НАК "Нафтогаз України".
Також у травні - липні 2017 року позивачем складено коригуючі акти за минулі газові місяці поточного періоду - січень, лютий, березень, квітень 2017 року, а також за лютий, червень, листопад, грудень 2016 року, у зв'язку з необхідністю застосування коефіцієнта компенсації 1, 2, а не 1.
Окрім того, за спірний період травень-грудень 2017 року акти балансування також складено із застосуванням коефіцієнта компенсації 1, 2, оскільки відповідач як замовник послуг транспортування у спірні газові місяці через точку входу до газотранспортної системи не подав жодних обсягів природного газу, однак, при цьому, здійснив відбір природного газу з точки виходу з газотранспортної системи для покриття його виробничо-технічних втрат.
Акціонерним товариством "Укртрансгаз" також було надано Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" послуги балансування у 2018 році, оскільки здійснюючи права та виконуючи обов'язки, передбачені договором та Кодексом газотранспортної системи, АТ "Укртрансгаз" встановило наявність у відповідача негативних місячних небалансів: в січні-червні 2018 року, які не були врегульовані відповідачем у строк та в порядку, визначеному умовами договору та Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 32 та частиною 2 статті 35 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Розмір плати за небаланси замовників визначається виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора газотранспортної системи, пов'язаних із здійсненням балансування.
Відповідно до пункту 1 Глави 1 Розділу VІІІ Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.
Оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) (пункт 19 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу").
Відповідно до пункту 1 Глави 3 Розділу І Кодексу газотранспортної системи оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб'єктам ринку природного газу: право користування газотранспортною системою на використання газотранспортної системи в межах розподілу потужностей на точках входу та виходу; послуги транспортування природного газу газотранспортною системою через газотранспортну систему в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій; послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї.
Згідно з пунктом 5 Глави 1 Розділу І Кодексу ГТС алокація - підтвердження поділу за певний розрахунковий період фактичного обсягу (об'єму) природного газу, поданого для транспортування в точку входу або відібраного з точки виходу, між замовниками послуги транспортування, у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів), що здійснюється відповідно до вимог розділу XII цього Кодексу. Балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування. Фізичним балансуванням є заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу. Комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі даних, отриманих у процедурі алокації. Небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації.
Пунктом 3 Глави 3 Розділу XIV Кодексу ГТС визначено, що перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом.
Згідно з пунктом 2 Розділу XIII Кодексу ГТС замовники послуг транспортування зобов'язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи надає послуги балансування виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій.
Відповідно до пункту 4 і підпункту 2 пункту 7 Глави 3 Розділу XIV Кодексу ГТС у разі негативного значення небалансу замовник послуг транспортування до 12-го числа наступного місяця: здійснює купівлю природного газу в інших замовників послуг транспортування; здійснює відбір природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації для врегулювання остатнього небалансу за цей газовий місяць. Місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи за рахунок таких заходів: при негативному місячному небалансі - за рахунок надання послуг балансування.
Отже, з положень Кодексу ГТС вбачається, що місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи, а також алокацій, одержаних від операторів суміжних газотранспортних систем, операторів газорозподільних систем, операторів газосховищ, газовидобувних підприємств або прямих споживачів (тобто алокацій обсягів природного газу як для точок входу, так і алокацій обсягів природного газу для точок виходу).
Виходячи з положень Кодексу ГТС і умов договору №1512000705, підставою для оплати виставленого оператором рахунку щодо вартості послуг балансування законодавчо передбачено сукупність обставин у такій послідовності: 1) виникнення негативного місячного небалансу; 2) неврегулювання замовником послуг транспортування самостійно цього небалансу в строк до 12-го числа місяця, наступного за газовим місяцем; 3) оформлення оператором одностороннього акту на обсяг неврегульованого замовником обсягу небалансу; 4) надання оператором замовнику до 14-го числа місяця, наступного за газовим місяцем, розрахунок вартості послуг балансування та рахунка-фактури.
Відповідно до пунктів 1-2 Глави 3 Розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу (у тому числі щодо власних споживачів) за цей газовий місяць. Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи, а також алокацій, одержаних від операторів суміжних газотранспортних систем, операторів газорозподільних систем, операторів газосховищ, газовидобувних підприємств або прямих споживачів.
Аналіз вказаних положень законодавства та умов договору №1512000705 свідчить, що Акціонерне товариство "Укртрансгаз" як оператор газотранспортної системи до 14-го числа місяця, наступного за звітним, надає ПАТ "Запоріжгаз" односторонній акт про надання послуг балансування.
Водночас, повторне здійснення балансування газу у травні-липні 2017 року за минулі місяці 2016 року і січень-квітень 2017 року на підставі додаткових або коригуючих актів не передбачене положеннями договору та Кодексу ГТС, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу за такими актами (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №924/447/18, від 12.06.2019 у справі №920/344/18, від 18.06.2019 у справі № 922/1580/18, від 17.07.2019 у справі № 906/408/18).
При цьому апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого господарського суду, що прострочення направлення відповідачу акту про надання послуг балансування не звільняє відповідача від взятих на себе зобов'язань щодо оплати цих послуг, оскільки повторне здійснення балансування на підставі додаткових або коригуючих актів не передбачено ані договором, ані Кодексом ГТС.
Апеляційний господарський суд враховує, що у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 923/351/18 та від 18.06.2019 у справі № 922/1580/18 викладено правову позицію, згідно з якою підставою для відмови в позові про стягнення вартості послуг балансування є складання і направлення коригуючих актів з порушенням будь-яких розумних строків для оформлення наданих послуг балансування, визначених Кодексом ГТС та умовами договору.
При цьому, місцевий господарський суд правомірно зазначив про відсутність у АТ "Укртрансгаз" правових підстав для здійснення перерахунку наданих послуг балансування попередніх газових місяців.
Так, згідно з частинами 2, 3 статті 5 Цивільного кодексу України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Пунктом 1 глави 2 розділу ХІІ Кодексу ГТС в редакції, чинній до 28.04.2017, було встановлено, що у точках виходу, в яких природний газ з газотранспортної системи направляється до суміжної газотранспортної системи, газосховища або до прямого споживача, алокація обсягів природного газу здійснюється відповідним оператором суміжної газотранспортної системи, оператором газосховища або прямим споживачем, яка має бути направлена ними до оператора газотранспортної системи в строки, описані в пункті 6 цієї глави. Алокація обсягів природного газу для віртуальної точки виходу до газорозподільної системи здійснюється відповідним оператором газорозподільної системи з урахуванням глави 3 цього розділу.
В свою чергу пунктом 1 глави 2 розділу ХІІ Кодексу ГТС в редакції, чинній з 28.04.2017, визначено, що алокація обсягів природного газу по точці входу до газотранспортної системи здійснюється оператором газотранспортної системи з урахуванням підтверджених номінацій по цій точці.
Отже, з 28.04.2017 обов'язок здійснення алокації по точках виходу з газотранспортної системи покладено на АТ "Укртрансгаз".
Водночас зі змісту Кодексу ГТС в редакції, чинній з 28.04.2017, вбачається, що у вказаному нормативно-правовому акті відсутня вказівка про надання йому зворотної дії в часі, що узгоджується з положеннями частини 2 статті 5 Цивільного кодексу України.
При цьому здійснення алокації позивачем за попередні газові місяці в період, коли він не мав правових підстав для її здійснення в силу закону, є діями, що безпідставно збільшують відповідальність ПАТ "Запоріжгаз".
З огляду на викладене апеляційний господарський суд дійшов до висновку про недопустимість надання зворотної сили положенням Кодексу ГТС, які набрали чинності з 28.04.2017, та обумовлену цим відсутність правових підстав для здійснення коригування розміру небалансу ПАТ "Запоріжгаз" по актам, які були складені до 28.04.2017, та по яким вже було здійснено балансування оператором ГТС.
З врахуванням викладеного, апеляційний господарський суд відхиляє безпредметні посилання АТ "Укртрансгаз" на статті 50, 192 Податкового кодексу України, статті 1, 4, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" в обґрунтування доводів щодо наділення позивача правом на коригування вартості попередньо наданих послуг, оскільки між сторонами виникли спірні господарські правовідносини, тоді як в силу вимог частини 1 статті 4 Господарського кодексу України фінансові (в тому числі податкові) відносини за участі суб'єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів, не є предметом регулювання Господарського кодексу України.
Наведеним спростовується також твердження апелянта про наявність у нього права на здійснення коригування фактичних даних первинних документів про надання послуг балансування, тоді як невчасне оформлення чи надсилання оператором ГТС актів про надання цих послуг не може бути розцінено як їх ненадання, а може вважатися простроченням кредитора, яке не звільняє замовника від обов'язку оплатити отримані послуги.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості, місцевий господарський суд виходив також з того, що виникнення в точці виходу до газорозподільної системи відповідача (оператора ГРМ) неврегульованого негативного небалансу обсягів природного газу за спірні періоди відбулося внаслідок дій ПАТ "НАК "Нафтогаз України" щодо ненадання споживачам (ТОВ "Акімжилсервіс", ПАТ "Бердянське підприємство теплових мереж", ТОВ "Оріхівтепломережа", ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №99", КП "Токмак теплоенергія Токмацької міської ради", ОСББ "Родина на пісках", ОСББ "Азовський") , номінації на плановий обсяг газу на вказаний період. Проте вказана обставина не звільняла ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від обов'язку постачати природний газ зазначеним споживачам за укладеними між ними договорами постачання природного газу. Отже, в спірних правовідносинах не було несанкціонованого відбору відповідачем природного газу з ГТС.
Апеляційний господарський суд вважає такі висновки місцевого господарського суду обґрунтованими, а доводи апеляційних скарг АТ "Укртрансгаз" та АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в цій частині - такими, що їх не спростовують.
Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу: за відсутності по суб'єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під'єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу.
Номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності) (пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи).
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач у спірний період був оператором ГРМ, який здійснював газорозподільну функцію відносно ТОВ "Акімжилсервіс", ПАТ "Бердянське підприємство теплових мереж", ТОВ "Оріхівтепломережа", ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №99", КП "Токмак теплоенергія Токмацької міської ради", ОСББ "Родина на пісках", ОСББ "Азовський".
Несанкціонований відбір природного газу - відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу (пункт 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем).
Так, між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та споживачами - ТОВ "Акімжилсервіс", ПАТ "Бердянське підприємство теплових мереж", ТОВ "Оріхівтепломережа", ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №99", КП "Токмак теплоенергія Токмацької міської ради", ОСББ "Родина на пісках", ОСББ "Азовський" були укладені договори на постачання природного газу на постачання природного газу у 2016 році для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року" для забезпечення безперебійного постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та постачальникам природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року (далі - опалювальний сезон) видано номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 № 357 "Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії"; операторам газорозподільних систем до початку опалювального сезону забезпечити постачання природного газу на джерела теплової енергії теплогенеруючих і теплопостачальних організацій (пункт 2).
Отже, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на підставі спеціальних підзаконних нормативних актів, якими є Положення та розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року", було зобов'язане видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені між ними, та постачати природний газ виробникам теплової енергії та теплопостачальним підприємствам, і це є обов'язком ПАТ "НАК "Нафтогаз України", а не правом (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.05.2018 у справі №926/680/17, від 21.03.2018 у справі №911/656/17 та від 04.08.2018 у справі №922/4187/17).
Враховуючи встановлений спеціальним законодавством у сфері газопостачання механізм постачання природного газу, можливість відбору підприємствами теплокомуненергетики із газотранспортної системи погоджених у відповідних договорах з Компанією обсягів природного газу перебуває у безпосередній залежності від належного виконання Компанією своїх зобов'язань з підтвердження обсягів природного газу шляхом своєчасної видачі номінацій, тобто видача Компанією номінацій є однією з гарантій безперебійного постачання виробнику теплової енергії природного газу з метою виробництва теплової енергії в опалювальний сезон. Водночас, вказівка у розпорядженні на обов'язок надати номінації до початку опалювального сезону не свідчить про обмеження його періодом, який закінчується із початком опалювального сезону, оскільки полягає у забезпеченні належної підготовки до опалювального сезону та забезпечення природним газом протягом усього сезону (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №904/5621/17 та від 05.03.2019 у справі №923/351/18).
З врахуванням викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що висновки місцевого господарського суду про відсутність несанкціонованого відбору природного газу з ГТС, оператором якої позивач, споживачем - ПАТ "Запоріжгаз" у спірні періоди та, як наслідок, неправомірності віднесення на Оператора ГРМ - відповідача у справі негативного небалансу у вказаному об'ємі та відшкодування витрат з оплати наданих послуг балансування, з яким не погоджуються апелянти в апеляційних скаргах, узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у згаданих вище його постановах, зокрема, від 14.05.2018 у справі №926/680/17, від 21.03.2018 у справі №911/656/17, від 04.08.2018 у справі №922/4187/17, від 22.06.2018 у справі №904/5621/17 та від 05.03.2019 у справі №923/351/18.
Апеляційний господарський суд враховує, що предмет доказування складають обставини, встановлення яких є необхідним для вирішення спору, зокрема підстави позову. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Так, в обґрунтування своїх позовних вимог АТ "Укртрансгаз" посилається, зокрема, на те, що ним було виявлено випадки протиправного та безпідставного віднесення несанкціонованого відбору відповідача на ПАТ "НАК "Нафтогаз України". Отже, до предмета доказування у даній справі входять обставини щодо наявності чи відсутності факту несанкціонованого відбору природного газу відповідачем. До аналогічних висновків також дійшов Верховний Суд в постанові від 05.03.2019 у справі № 923/351/18, від 10.04.2019 у справі № 924/447/18, від 19.09.2019 у справі № 917/325/18.
Таким чином доводи апелянта (АК "НАК "Нафтогаз України") про те, що місцевим господарським судом порушено норми процесуального права, зокрема статті 73, 74, 77, 237 Господарського процесуального кодексу України, оскільки надаючи оцінку правомірності дій Компанії при видачі номінацій, суд вийшов за межі предмета доказування/дослідження у цьому спорі, відхиляються апеляційним господарським судом з огляду на те, що, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, судом не надавалась оцінка правомірності дій Компанії при видачі номінацій, а лише виходячи зі змісту спеціальних підзаконних нормативних актів та з урахуванням правових позицій Верховного Суду встановлено, що в спірних правовідносинах не було несанкціонованого відбору відповідачем природного газу з ГТС, що спростовує доводи апелянта про неврахування судом висновків, викладених Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №904/5621/17.
З врахуванням викладеного, апеляційним господарським судом відхиляються доводи апеляційних скарг АК "Нафтогаз України" та АТ "Укртрансгаз" про неправильне застосування судом апеляційної інстанції пункту 5 глави І розділу І, пункту 8 глави 3 розділу ХІІ, глави 4 розділу XIV Кодексу ГТС, пункту 17 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, статей 526, 530, 612, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, а також доводи АТ "Укртрансгаз" про неправильне застосування місцевим господарським судом статті 19 Конституції України, частини 1-3 статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України".
Матеріалами справи підтверджується, що різниця в розмірі небалансу ПАТ "Запоріжгаз" виникла також внаслідок застосування АТ "Укртрансгаз" коефіцієнта компенсації 1,2 під час складання коригуючих актів про надання послуг балансування.
Аналіз положень законодавства у сфері газопостачання дає підстави для висновку, що для визначення коефіцієнта компенсації за визначеною в пункті 9.2 договору формулою, підлягаючою застосуванню при визначенні вартості послуг з балансування обсягів природного газу (при негативному місячному небалансі), процентне співвідношення розміру небалансу обраховується (визначається) від обсягу природного газу, відібраного замовником з газотранспортної системи - з врахуванням всіх обсягів газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника (наведена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №916/1807/16, від 04.12.2018 у справі №927/276/18, від 05.03.2019 у справі №923/351/18, від 27.03.2019 у справі №906/110/18 та від 09.04.2019 у справі №903/394/18).
Також апеляційний господарський суд на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09.04.2019 у справі №903/394/18, згідно з яким спочатку самим позивачем спірні обсяги газу були кваліфіковані як такі, що відібрані санкціоновано, що зумовило застосування позивачем коефіцієнту 1. У подальшому, звертаючись з позовом у цій справі, позивач без встановлення помилковості внесення відповідачем даних у звітні відомості по алокаціям, просив застосувати коефіцієнт 1,2, обґрунтовуючи вимоги несанкціонованим відбором газу відповідачем. У цьому сенсі Верховний Суд виходить з принципу pacta sunt servanda, у силу якого обов'язку відповідача надати позивачеві звіти по алокації кореспондується право позивача застосовувати відповідний коефіцієнт. Позиція Верховного Суду полягає в тому, що ризики невірної кваліфікації спірних обсягів газу несе позивач. Це витікає з доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яку вже застосовував касаційний господарський суд (постанова від 17.11.2018 у справі №911/205/18). При цьому суперечливість поведінки позивача у даному випадку ґрунтується на недоведеності ним зв'язку змін до Кодексу ГТС, які набрали чинності з 28.04.2017, з правом перекваліфікувати спірні обсяги газу.
Як обґрунтовано зазначено місцевим господарським судом, питання обґрунтованості застосування коефіцієнту 1 або 1,2 цілком залежить від аналізу позивачем наданих йому відповідачем звітів про алокацію, на підставі яких позивачем було виставлено відповідачеві первісні рахунки-фактури вартості послуг балансування.
З урахуванням наведеного є обґрунтованими висновки суду місцевого господарського суду про відмову в позові в цій частині.
Різниця в розмірі небалансу ПАТ "Запоріжгаз" за доводами позивача виникла також внаслідок відбору природного газу товариством з точки виходу з газотранспортної системи для власних виробничих потреб (в алокаціях (звітах) такі обсяги вказані в рядку "ВТВ, нормативні втрати газорозподільного підприємства") та зафіксовані у актах надання послуг балансування за травень-грудень 2017 року.
У пункті 1 глави 6 розділу ІІІ Кодексу ГРМ закріплено, що з урахуванням специфіки переміщення природного газу газорозподільною системою, що пов'язана з умовною нормативною герметичністю газопроводів, з'єднувальних деталей, арматури, компенсаторів, газового обладнання, інших приладів та обладнання (тобто стан, за якого можливий витік газу, що не може бути зафіксований органолептичним методом) та витоками газу під час технічного огляду чи обслуговування, поточного ремонту, заміни арматури, приладів, обладнання, устаткування, Оператор ГРМ укладає договір (договори) на закупівлю природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ для забезпечення фізичного балансування ГРМ та власної господарської діяльності.
Місячні очікувані об'єми (обсяги) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ визначаються Оператором ГРМ, виходячи з потреб власної господарської діяльності, зокрема для забезпечення місячного фізичного балансування ГРМ (абзац 3 пункту 2 глави 6 розділу ІІІ Кодексу ГРМ).
Згідно з пунктом 4 глави 6 розділу ІІІ Кодексу ГРМ об'єм (обсяг) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу за підсумками місяця та календарного року визначається Оператором ГРМ відповідно до глави 1 розділу XII цього Кодексу та розраховується як різниця між об'ємом (обсягом) надходження природного газу, до ГРМ у відповідний період і об'ємом (обсягом) природного газу, який розподілений між підключеними до/через ГРМ споживачами та переданий в суміжні ГРМ протягом зазначеного періоду.
Оператор ГРМ для забезпечення власної господарської діяльності (в тому числі для фізичного балансування ГРМ, власних виробничо-технічних потреб та для покриття фактичних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ) закуповує природний газ у власника природного газу (в тому числі ГДП, ВБГ, оптового продавця, постачальника) на загальних підставах та ринкових умовах.
Відповідно до пунктів 1, 2 глави 1 розділу ХІІ Кодексу ГРМ балансування об'ємів (обсягів) природного газу, що подається в газорозподільну систему та розподіляється і передається з ГРМ за певний період, забезпечується Оператором ГРМ та включає:
фізичне балансування ГРМ;
комерційне балансування ГРМ.
Фізичне балансування ГРМ є комплексом технічних і технологічних заходів, які вживаються Оператором ГРМ для утримання тиску природного газу в ГРМ на рівні, необхідному для безпечного й ефективного розподілу природного газу. Головною метою фізичного балансування є врівноваження кількості газу, що подається в ГРМ, з кількістю газу, що розподіляється та передається з ГРМ.
Порядок документального оформлення приймання-передачі природного газу в точках виходу з газотранспортної системи до ГРМ між Оператором ГТС та Оператором ГРМ, у тому числі врегулювання між ними розбіжностей (за їх наявності) щодо фактичного об'єму/обсягу приймання-передачі газу, визначається Кодексом ГТС та договором транспортування природного газу (пункт 5 глави 1 розділу ХІІ Кодексу ГРМ).
Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 розділу 1 глави XIV Кодексу ГТС замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов'язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення. При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів). Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом.
Оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу за цей газовий місяць (пункт 1 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС).
Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформлений оператором газотранспортної системи відповідно до умов договору транспортування природного газу (пункт 3 глави 4 розділу XIV Кодексу ГТС).
Таким чином, за умови наявності підписаного ПАТ "Запоріжгаз" договору постачання природного газу, предметом якого є постачання природного газу виключно для забезпечення виробничо-технологічних та нормованих втрат товариства, а також підтвердження факту поставки газу у спірний період актами приймання-передачі природного газу, які підписані та скріплені печатками товариства та постачальника, то місячний обсяг природного газу спожитий відповідачем в цей період міг бути віднесений оператором ГТС в алокацію на відповідного постачальника природного газу, що в свою чергу слугувало б належною правовою підставою для відмови в позові в цій частині.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 925/358/18.
Також у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 у справі №917/325/18 викладено правову позицію, згідно з якою обсяг фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу визначається Оператором ГРМ шляхом розрахунку і є залишком нерозподіленого газу за підсумками місяця. Таким чином, додаткові умови, якими АТ "Укртрансгаз" керується при визначені коефіцієнту для послуг балансування, як то враховує не всі обсяги газу, які надходять до ГРМ, а лише ті, які були замовлені газорозподільним підприємством, враховує безпосередність/опосередкованість відбору газу газорозподільним підприємством, не передбачені ні Кодексом ГТС, ні Кодексом ГРМ. Для визначення коефіцієнту компенсації, при розрахунку вартості послуг балансування для Оператора ГРМ, необхідно враховувати весь обсяг природного газу, отриманий ним у фізичних точках виходу з газотранспортної системи для подальшого розподілу приєднаним споживачам.
Таким чином, при розрахунку вартості послуг балансування за весь період необхідно застосовувати коефіцієнт компенсації 1, а не 1,2.
Матеріалами справи підтверджується, що при розрахунку вартості послуг балансування за спірний період 2016-2017 року необхідно застосовувати коефіцієнт компенсації 1, а не 1,2, як просив позивач і визначив місцевий господарський суд.
Крім того, як правильно зазначено місцевим господарським судом, заборгованість за послуги з балансування за період з вересня-грудень 2016 року, була стягнута з відповідача на користь позивача рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.06.2017 у справі №908/63/17.
У рішенні Господарського суду Запорізької області від 11.12.2018 у справі №908/2322/16, предметом позовних вимог було стягнення з відповідача заборгованості за період з лютий, травень - серпень 2016 року за послуги балансування. В задоволенні заявлених позовних вимог відмовлено на підставі того, що як "встановлено судом, відповідач перерахував позивачу грошові кошти за надані послуги за договором транспортування природного газу від 17.12.2015 р. №1512000705 за 2016 рік у строк, встановлений в спірних протокольних рішеннях №1/УТГ від 12.01.2017 р., № 8/УТГ від 18.01.2017, № 409/у від 19.01.2017 та № 54/УТГ від 03.02.2017, тобто без порушення договору та законодавства України".
Вищевказані судові рішення є остаточним, таким, що набрало законної сили та як наслідок обов'язковим до виконання в силу положень статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується із місцевим господарським судом про відсутність правових підстав перегляду позивачем в травні-червні 2017 року розміру небалансу Акціонерного товариства "Запоріжгаз" за 2016 рік, по яким вже було визначено розмір небалансу.
Місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку про безпідставність проведення позивачем перерахунку місячних небалансів відповідача за період з січня 2016 року по грудень 2016 року, а також за минулі газові місяці поточного періоду - січень, лютий, березень, квітень 2017 року, та врахування заборгованості по ним у розрахунку боргу за надані послуги балансування природного газу.
Також місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку про те, що позивачем не доведено належними доказами факт несанкціонованого відбору природного газу, та як наслідок неправильного застосування коефіцієнту 1,2, у зв'язку з чим відмовлено у задоволенні вимог про стягнення з відповідача за послуги балансування за період з січня 2017 року по грудень 2017 року та з січня 2018 року по червень 2018 року, що спростовує доводи апелянта АТ Укртрансгаз") про недослідження місцевим господарським судом фактів наявності небалансів відповідача, що виникли у січні-червні 2018 року.
Також апеляційний господарський суд враховує наявні в матеріалах справи докази здійснення оплат відповідачем за послуги балансування у спірний період (копії банківських виписок містяться в матеріалах справи).
Апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення нарахованих позивачем сум пені за прострочення зобов'язань у розмірі 79 968 094,11 грн., 3% річних в розмірі 11 840 277,65 грн. та інфляційних втрат в розмірі 27 552 878,79 грн.
Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 13.5 договору в разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Оскільки місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку про відмову у задоволенні вимог про стягнення заборгованості, правомірною є відмова у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Враховуючи, що відповідачем під час розгляду справи було частково сплачено заборгованість перед позивачем за отримані послуги балансування за спірний період в сумі 30 417 355, 26 грн., місцевим господарським судом закрито провадження у справі цій частині на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки апеляційні скарги не містять доводів в частині закриття провадження у справі, апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду в частині закриття провадження у справі не переглядається відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.
Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на апелянтів.
З огляду на викладене та керуючись ст. 129, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 у справі №908/955/18 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 у справі №908/955/19 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покласти на Акціонерне товариство "Укртрансгаз" та Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відповідно.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту до Верховного Суду у випадках, визначених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений - 05.03.2020.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя Л.П. Широбокова
Суддя І. М. Кощеєв