Справа № 33/807/144/20
Єдиний унікальний № 336/5296/19 Головуючий в 1-й інстанції - Щаслива О.В.
Категорія - ст. 183-1 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції - Білоконев В.М.
05 березня 2020 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Білоконев В.М., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши, у відкритому судовому засіданні матеріали про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 жовтня 2019 року, в якій остання також порушує питання щодо поновлення її строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення,
постановою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 жовтня 2019 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи - не відоме, із застосуванням стягнення у вигляді виконання суспільно корисних робіт строком на 120 годин.
Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп.
Як зазначено в постанові, ОСОБА_1 за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 27.10.2010 року зобов'язана сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 , щомісячно аліменти у розмірі ј частини від усіх видів заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 10.08.2010 року до досягнення дитиною повноліття. Проте, аліменти на утримання дітей вона не сплачує, що призвело до виникнення заборгованості за виконавчим провадженням, яка станом на 31.07.2019 року становить 42146,27 грн., тобто сукупний розмір якої перевищує суму платежів за шість місяців.
ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу та клопотання, в якому просить поновити її строк на апеляційне оскарження наведеної вище постанови, посилаючись на те, що, в порушення вимог ст. 268 КУпАП, справу було розглянуто за її відсутності, викликів до суду не отримувала, про існування постанови дізналась лише 15.01.2020 року, після того, як отримала виклик до відділу пробації у зв'язку з постановкою на облік. По суті скарги, зауважує, що постанова суду незаконною, оскільки всупереч вимогам ст. 245 КУпАП, судом було розглянуто справу без всебічного та повного з'ясування всіх обставин по справі. Зауважує, що рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 01.09.2015 року, її, ОСОБА_1 , було поновлено в батьківських правах, стягнення щомісячних аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , що були стягнуті відповідно до рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 26.10.2010 року, припинено. Шевченківський відділ державної виконавчої служби у мі. Запоріжжі проігнорував рішення суду та продовжував стягувати аліменти та виніс постанову про притягнення її о адміністративної відповідальності. Згідно акту про факт передачі дитини матері від ІНФОРМАЦІЯ_3 дитину було передано матері. На сьогоднішній день дитина проживає з матір'ю. Судом також не враховано той факт, що згідно свідоцтва про смерть від 27.05.2015 року стягувач по аліментам по справі ОСОБА_2 померла, це підтверджується свідоцтвом про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_4 серія НОМЕР_1 , однак виконавче провадження було закінчено лише 14.01.2020 року. Просить поновити її строк на апеляційне оскарження постанови суду, скасувати постанову суду та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП.
У відповідності до вимог ст.294 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
У відповідності до вимог ст. ст. 289, 294 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Виходячи з п. 3 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Посилання ОСОБА_1 про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді від 18.10.2019 року через розгляд справи у її відсутність та без належного сповіщення про час та місце її розгляду є обґрунтованими.
З матеріалів справи вбачається, що суд повідомляв ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, але це виконано не належним чином, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості щодо сповіщення її про день та час розгляду справи, тому ОСОБА_1 пропустила строк на апеляційне оскарження постанови від 18.10.2019 року з поважних причин, внаслідок чого цей строк підлягає поновленню.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не приймала участі при розгляді справи, не змогла реалізувати своє право на захист, надати суду пояснення, про існування постанови суду дізналася лише 15.01.2020 року, суд апеляційної інстанції, керуючись верховенством права, доходить висновку, що наведені у клопотанні обставини можна визнати як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, та надати можливість ОСОБА_1 реалізувати своє право на захист в судовому засіданні, а тому вказаний строк підлягає поновленню.
Заслухавши в судовому засіданні ОСОБА_1 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила постанову судді скасувати, а провадження по справі закрити, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з'ясуванню питання: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.
Щодо доводів апеляційної скарги по суті, слід зазначити наступне.
Всупереч вказаним вимогам закону, суд в достатній мірі не з'ясував всіх обставин справи, ретельно не перевірив докази, які наявні в матеріалах справи, та не дав їм належної оцінки. Свої висновки, викладені у постанові, суд належним чином не вмотивував.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 27.10.2010 року зобов'язана сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 , щомісячно аліменти у розмірі ј частини від усіх видів заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 10.08.2010 року до досягнення дитиною повноліття. Проте, аліменти на утримання дітей вона не сплачує, що призвело до виникнення заборгованості за виконавчим провадженням, яка станом на 31.07.2019 року становить 42146,27 грн., тобто сукупний розмір якої перевищує суму платежів за шість місяців.
Статтею 183-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
З об'єктивної сторони адміністративний проступок характеризується бездіяльністю, яка полягає у невиконанні особою свого обов'язку по сплаті аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї. При цьому для утворення складу правопорушення є обов'язковим настання суспільно шкідливих наслідків у виді виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання. Визначення періоду і розміру заборгованості здійснюється державним виконавцем, у провадженні якого перебуває відповідне виконавче провадження.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
В ході перегляду було встановлено, що рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 01.09.2015 року, її, ОСОБА_1 , було поновлено в батьківських правах, стягнення щомісячних аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , що були стягнуті відповідно до рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 26.10.2010 року, припинено. Шевченківський відділ державної виконавчої служби у мі. Запоріжжі проігнорував рішення суду та продовжував стягувати аліменти та виніс постанову про притягнення її о адміністративної відповідальності. Згідно акту про факт передачі дитини матері від ІНФОРМАЦІЯ_3 дитину було передано матері. На сьогоднішній день дитина проживає з матір'ю. Судом також не враховано той факт, що згідно свідоцтва про смерть від 27.05.2015 року стягував по аліментам по справі ОСОБА_2 померла, це підтверджується свідоцтвом про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_4 серія НОМЕР_2 - НОМЕР_3 , однак виконавче провадження було закінчено лише 14.01.2020 року.
Суд першої інстанції належної оцінки даним обставинам не надав, розглянув справу без участі ОСОБА_1 , тим самим не з'ясував всіх обставин справи про адміністративне правопорушення, належним чином не встановив фактичних обставин адміністративного правопорушення та наявності підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення, чим допустив неповноту та однобічність розгляду справи і дійшов до передчасного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183-1 КУпАП.
Таким чином, сукупність доказів, досліджених апеляційним судом під час перегляду постанови суду першої інстанції, свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 та відповідно апеляційна скарга особи, що притягується до адміністративної відповідальності, підлягає задоволенню, оскаржувана постанова суду скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Приймаючи таке рішення апеляційний суд керується також вимогами ст.62 Конституції України, яка закріплює презумпцію невинуватості та передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись саме на користь цієї особи.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 жовтня 2019 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 жовтня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183-1 КУпАП, із застосуванням адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт на строк 120 годин, скасувати.
На підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183-1 КУпАП.
Постанова Запорізького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.М. Білоконев
Дата документу Справа № 336/5296/19