Справа № 132/3190/19
Провадження № 22-ц/801/421/2020
Категорія: 10
Головуючий у суді 1-ї інстанції Аліменко Ю. О.
Доповідач:Медвецький С. К.
05 березня 2020 рокуСправа № 132/3190/19м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Медвецького С.К. (суддя-доповідач),
суддів: Копаничук С.Г., Оніщука В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Богацької О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 132/3190/19 за апеляційною скаргою заступника прокурора Вінницької області Шпортуна Андрія Миколайовича в інтересах держави в особі Вінницької обласної державної адміністрації та Дружненської сільської ради Калинівського району Вінницької області на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 24 вересня 2019 року, ухвалене у складі судді Аліменка Ю. О. в залі суду,
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності.
Позовна заява обґрунтована тим, що у 2001 році було реорганізовано колективне сільськогосподарське підприємство «Мир» с. Дружне Калинівського району Вінницької області (далі - КСП «Мир») в сільськогосподарський виробничий кооператив «Мир» (далі - СВК «Мир») та проведено розпаювання майна.
За результатами такого розпаювання членам КСП «Мир» видано свідоцтва про право власності на майнові паї (майнові сертифікати), а пайовий фонд передано в оренду СВК «Мир».
Протягом січня-вересня 2013 року він придбав майнові паї членів КСП «Мир», у підтвердження чого Дружненською сільською радою Калинівського району Вінницької області були видані свідоцтва про право власності на майновий пай, набувши право на частку пайового фонду майна КСП «Мир» на загальну суму 1 467 702 грн або 72, 1504 %.
25 вересня 2013 року були проведені загальні збори співвласників майнових паїв колишнього КСП «Мир», на яких було прийнято рішення щодо виділення йому в натурі частки в пайовому фонді, із зазначенням переліку, найменування та вартості майна.
На підставі акта приймання-передачі пайового фонду колишнього КСП «Мир», підписаного відповідачем, як головою загальних зборів співвласників майнових паїв колишнього КСП «Мир», йому виділено в натурі майно на загальну суму 120 414 грн.
Посилаючись на те, що ці об'єкти не були зареєстровані за КСП «Мир», а останній припинив своє існування, у зв'язку з чим він позбавлений можливості отримати правовстановлюючі документи, просив визнати за ним право власності на виділене в натурі в рахунок майнового паю КСП «Мир» майно згідно з переліком.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 24 вересня 2019 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на виділене в рахунок майнового паю КСП «Мир» таке майно: контору по АДРЕСА_1 рік введення в експлуатацію - 1960, балансовою вартістю 3 000 грн; телятник, що знаходиться в с. Дружне, рік введення в експлуатацію -1964, балансовою вартістю 9 080; дамби по ставках в с. Дружне, рік введення в експлуатацію - 1994, балансовою вартістю 789 грн; телятник 4-х рядний в с. Дружне, рік введення в експлуатацію - 1983, балансовою вартістю 44 259 грн; корівник в с. Дружне, рік введення в експлуатацію - 1964, балансовою вартістю 27 443 грн; корівник в с. Дружне, рік введення в експлуатацію - 1966, балансовою вартістю 34 808 грн; бак, місцезнаходження: тракторна бригада, рік випуску - 1970, балансовою вартістю 154 грн; бак, місцезнаходження: тракторна бригада, рік випуску - 1970, балансовою вартістю 96 грн; бак, місцезнаходження: тракторна бригада, рік випуску - 1970, балансовою вартістю 68 грн; баки для бензину, місцезнаходження: господарство, рік випуску - 1987, балансовою вартістю 717 грн.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що вищезазначене майно фактично знаходиться у володінні та користуванні позивача, проте останній позбавлений можливості здійснити реєстрацію права власності на нього, тому, з урахуванням визнання позову відповідачем, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У грудні 2019 року заступник прокурора Вінницької області Шпортун А. М., не погодившись з рішенням суду в частині визнання за позивачем права власності на дамби по ставках, подав в інтересах держави в особі Вінницької обласної державної адміністрації, Дружненської сільської ради Калинівського району Вінницької області апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду в цій частині скасувати й ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справ між суддями Вінницького апеляційного суду від 15 січня 2020 року для розгляду указаної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Медвецький С. К., судді: Копаничук С. Г., Оніщук В. В.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 21 січня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі, роз?яснено учасникам справи право подати відзив на апеляційну скаргу протягом трьох днів з дня отримання копії апеляційної скарги.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 04 лютого 2020 року справу призначено до розгляду на 27 лютого 2020 року о 09:40 год. у судовому засідання з повідомленням учасників справи.
У зв?язку з перебуванням 27 лютого 2020 року головуючого у справі - судді Медвецького С. К. у відрядженні, розгляд справи відкладено на 05 березня 2020 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі заступник прокурора Вінницької області Шпортун А. М. зазначає, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що гідротехнічні споруди належать до майна, яке не підлягає паюванню, а тому могло лише бути переданим на баланс підприємства-правонаступника або органу місцевого самоврядування.
У позивача право власності на дамби фактично не виникло, оскільки на момент розгляду справи у нього відсутні будь-які правовстановлюючі документи щодо указаного нерухомого майна.
Поза увагою суду залишилося також те, що чинним законодавством встановлені обмеження на набуття у приватну власність земельних ділянок водного фонду, у тому числі під гідроспорудами.
У порушення вимог цивільного процесуального законодавства місцевим судом не залучено до участі у справі Вінницьку обласну державну адміністрацію, яка є розпорядником земельної ділянки водного фонду, на якій розташована гідроспоруда, право власності на яку визнано за позивачем. Також перебування гідроспоруди у власності фізичної особи позбавить Дружненську сільську раду у встановлених законом випадках оформити право власності на зазначену гідроспоруду, у тому числі і шляхом визнання її безхазяйною.
Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи у встановлений апеляційним судом строк не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом установлено, що відповідно до Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» № 1529/99 від 03 грудня 1999 року в колективному сільськогосподарському підприємстві «Мир» с. Дружне Калинівського району Вінницької області було проведено розпаювання майна.
За результатами розпаювання членам КСП «Мир», реорганізованого в 2001 році в СВК «Мир», були видані свідоцтва про право власності на майновий - майнові сертифікати, а розпайоване майно (пайовий фонд в розмірі 2 028 617 грн) передано в оренду СВК «Мир».
Відповідно до протоколу загальних зборів співвласників майнових паїв КСП «Мир» від 07 липня 2012 року, яке реорганізованого в СВК «Мир» с. Дружне, прийнято рішення про здійснення продажу права на майновий пай і укладання угод купівлі-продажу з кожним власником майнового паю.
З січня по вересень 2013 року ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу придбавав права на майнові паї членів КСП, на підтвердження чого Дружненською сільською радою Калинівського району Вінницької області було видано ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ВІ VII № 003349 від 29 листопада 2012 року (6 525 грн або 0,3216%); свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ВІ VII № 340 від 01 липня 2013 року (168 516 грн або 8,2655%); свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ВІ VII, № 338 від 01 лютого 2013 року (1 261 216 грн або 62,0132%); свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ВІ VII №341 від 24 вересня 2013 року (31 445 грн або 1,5501%).
Позиція суду апеляційної інстанції
Рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на дамби по ставках. В іншій частині рішення суду не оскаржується, тому апеляційним судом не переглядається.
Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
За змістом частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Указаним вимогам рішення суду першої інстанції, в частині його оскарження, не відповідає.
Предметом даного позову є вимога позивача про визнання права власності на майно, виділене в натурі в рахунок майнового паю колишнього сільськогосподарського підприємства.
Відповідно до частини 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (стаття 328 ЦК України).
Згідно з Указом Президента України від 03 грудня 1999 року № 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» Кабінету Міністрів України постановлено вжити відповідних заходів з метою забезпечення реалізації державної аграрної політики, прискорення реформування та розвитку аграрного сектора економіки на засадах приватної власності.
Відповідно до пункту 21 постанови Кабінету Міністрів України «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки» № 177 від 28 лютого 2001 року гідротехнічні споруди належать до майна, яке не підлягає паюванню
Згідно з п. 14 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики № 62 від 14 березня 2001 року (чинний на час виникнення спірних правовідносин) майно, що не підлягає паюванню, зокрема, яке неможливо виділити у натурі в рахунок майнових паїв та поділити його без ушкодження, а саме: дороги, капітальні вкладення на поліпшення земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші мережі), гідротехнічні споруди, ставки, багаторічні насадження, лісосмуги, а також об'єкти, які знаходяться в загальному користуванні, передаються на баланс підприємствам-правонаступникам.
Отже, гідротехнічні споруди, якими є дамби, не підлягають паюванню та в процесі паювання передаються на підприємства-правонаступника або органу місцевого самоврядування.
Згідно зі статтями 19, 20 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі й землі водного фонду; віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Згідно з частиною першою статті 58 ЗК України та статтею 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.
Відповідно до статей 83 та 84 Земельного кодексу України до земель комунальної та державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність належать, зокрема, землі водного фонду, крім випадків, визначених цим кодексом.
Законодавством встановлені обмеження на набуття у приватну власність земельних ділянок водного фонду, у тому числі під гідроспорудами.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 111/2457/13-ц та 05 грудня 2018 року у справі № 359/2253/15-ц.
Відповідно до частин 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.
Водний об'єкт не може бути відокремлений від земельної ділянки та бути самостійним (окремо від земельної ділянки, на якій він розташований) об'єктом прав та обов'язків.
Відповідно до статті 187 ЦК України складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.
Гідроспоруда нерозривно пов'язана з водним об'єктом і не може бути відокремлена від нього.
Розпорядником земельних ділянок, на яких розташовані спірні гідротехнічні споруди (дамби), відповідно до частини 5 статті 122 Земельного кодексу України, статті 51 Водного кодексу України є Вінницька обласна державна адміністрація, яка не була залучена судом першої інстанції до участі у справі.
На вищевказане суд першої інстанції уваги не звернув, не врахував, що гідротехнічні споруди (дамби) належать до майна, яке не підлягає паюванню, чинним законодавством встановлені обмеження на набуття у приватну власність земельних ділянок водного фонду, у тому числі під гідроспорудами, що зачіпає інтереси держави в особі Вінницької обласної державної адміністрації та Дружненської сільської ради Калинівського району Вінницької області, тому дійшов помилкового висновку про задоволення позову в цій частині.
Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Оскільки при вирішенні спору суд допустив порушення норм матеріального та процесуального права, рішення суду в частині визнання за позивачем права власності на дамби по ставках підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у цій частині у задоволенні позовних вимог.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, стягненню з позивача на користь прокуратури Вінницької області підлягає сума судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги в розмірі 1 806, 21 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384, 389 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу заступника прокурора Вінницької області Шпортуна Андрія Миколайовича задовольнити.
Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 24 вересня 2019 року в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на дамби по ставках (місцезнаходження: с. Дружне Калинівського району Вінницької області, рік введення в експлуатацію 1994) скасувати й ухвалити в цій частині нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на дамби по ставках (місцезнаходження: с. Дружне Калинівського району Вінницької області, рік введення в експлуатацію 1994) - відмовити.
У решті рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Вінницької області 1 806, 21 грн судового збору.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий С. К. Медвецький
Судді: С. Г. Копаничук
В. В. Оніщук