Справа № 140/3303/18
Провадження №11-кп/801/427/2020
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
28 лютого 2020 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали кримінального провадження №12018020240000393 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Гайсинського районного суду Вінницької області від 10 січня 2020 року, якою клопотання прокурора задоволено, продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 за ч.3 ст.187 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,
ОСОБА_8 маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, розбій, 23.08.2018 року біля 11 год. 00 хв. прийшов до місця проживання своєї родички - ОСОБА_9 , 1927 р.н., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
У подальшому ОСОБА_10 , знаючи, що ОСОБА_9 проживає одиноко, є особою похилого віку та знаходиться вдома, з метою проникнення всередину будинку, постукав у двері.
Під час відкриття ОСОБА_11 вхідних дверей, ОСОБА_8 , маючи умисел, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи з метою власного незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, здійснив напад на ОСОБА_9 схопивши останню за шию та таким чином проник до будинку.
У подальшому утримуючи, ОСОБА_9 за шию, ОСОБА_8 повів її у житлову кімнату будинку, де штовхнув на ліжко. Після чого, застосовуючи до ОСОБА_9 фізичне насильство, яке є небезпечним для життя і здоров'я - частково зняв з її голови хустку і став нею душити шию потерпілої, помістивши при цьому вказану хустку у ротову порожнину останньої, вимагаючи віддати йому грошові кошти, здушуючи при цьому руками обличчя та область живота, чим спричинив їй тілесні ушкодження у виді забою грудної клітки, передньої черевної стінки, синців в області обличчя та передньої поверхні шиї, які відповідно до висновку експерта №128 від 25.09.2018 року відносяться по ступеня тяжкості до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я.
У подальшому ОСОБА_9 , перебуваючи під дією застосованого ОСОБА_8 психічного та фізичного насильства, яке потерпіла сприймала як небезпечне для свого життя та здоров'я, на вимогу ОСОБА_8 , показала де у будинку знаходяться грошові кошти. У цей час, ОСОБА_8 продовжуючи свої злочинні дії, разом із потерпілою зайшов у житлову кімнату, де під лінолеумом знайшов грошові кошти в сумі 4800 грн., належні ОСОБА_9 , які відкрито викрав, завдавши потерпілій майнової шкоди на загальну суму 4800 грн., після чого з місця події зник та викраденим розпорядився на власний розсуд.
Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 10 січня 2020 року клопотання прокурора задоволено, продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 за ч.3 ст.187 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Приймаючи рішення суд мотивував, його тим, що ОСОБА_8 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, покарання за який законом передбачено позбавлення волі на строк до 12 років, який був скоєний ним під час невідбутої частини покарання за вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 03.02.2011 р., яким ОСОБА_8 засуджений за ч.1 ст.115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років. Крім того, обвинувачений під час досудового розслідування оголошувався у розшук.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою обрати щодо нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт, мотивуючи свої вимоги тим, що висновки прокурора про те, що він перебував у розшуку не підтверджені доказами, оскільки він з 27.08.2018 року по 31.08.2018 року за першою вимогою прибував до слідчого; немає підтверджуючих доказів, що він має намір знищити речові докази, та впливати на свідків, потерпілу; прокурором в судовому засіданні не доведено застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів.
Крім того, звертає увагу суду на те, що має на утримані трьох дітей, двоє з них неповнолітні, одна із яких інвалід дитинства; дружину яка знаходиться у декретній відпустці, у зв'язку із скрутним фінансовим становищем (звільненням із роботи) виїжджав у м. Київ на роботу, де за час перебування починаючи з 31.08.2018 року по 03.12.2018 року він та його cім'я не отримували повісток про виклик до суду.
Заслухавши обвинуваченого ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_7 , які підтримали вимоги викладені в апеляційній скарзі просили їх задовольнити, прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги, перевіривши судові матеріали та матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
У відповідності до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, сховати або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 дотримався вказаних вище вимог кримінального процесуального закону.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою та обґрунтовано дію запобіжного заходу продовжив.
Так, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 за ч.3 ст.187 КК України з чим і погоджується колегія суддів, суд першої інстанції, відповідно до ст.178 КПК України, врахував, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, який був скоєний під час невідбутої частини покарання, призначеного ОСОБА_8 за вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 03.02.2011 р., яким за ч.1 ст.115 КК України (він засуджений до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років); 05.12.2017 р. звільнений з місць позбавлення волі з невідбутим строком 2 роки 10 місяців 23 дні; 25.09.2018 р. під час досудового розслідування цього кримінального провадження ОСОБА_8 було оголошено в розшук, що свідчить про наявність підстав вважати, що у разі перебування на волі він може продовжити вчиняти нові злочини та ухилятися від виконання своїх процесуальних обов'язків переховуванням від суду, перешкоджати кримінальному провадженню неявками до суду, на даний час судом не завершено судового розгляду кримінального провадження. Ризики передбачені ст.177 КПК України на час апеляційного розгляду продовжують існувати, нових доказів, які б слугували підставою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою учасниками кримінального провадження не надано.
Доводи обвинуваченого, про те, що у нього є міцні соціальні зв'язки, зокрема діти, дружина, яка перебуває у декретній відпустці в сукупності не дають підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.
Враховуючи вище викладені обставини, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, оскільки ухвалена у відповідності до вимог закону, та винесена на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.117, 405, 407, 422 КПК України, суд,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу Гайсинського районного суду Вінницької області від 10 січня 2020 року, якою продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: