Провадження № 11-сс/821/97/20 Справа № 712/968/20 Категорія: ст. 179, 193 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
03 березня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого-суддіОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання прокурора підозрюваного захисника ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 січня 2019 року, якою відмовлено в застосуванні відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрівка, Монастирищенського району, Черкаської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого на посаді директора з виробництва ТОВ «Сід Корп», одруженого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою - АДРЕСА_2 , раніше не судимого ,-
запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту , -
Старший слідчий СВ Черкаського РВП Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 в рамках кримінального провадження №42017251010000108 звернувся до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Клопотання обґрунтовується тим, що в провадженні СВ Черкаського РВП Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області перебуває кримінальне провадження № 42017251010000108 від 11.07.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 298 КК України.
За даними досудового розслідування, ОСОБА_7 , згідно п.1.2 статуту фермерського господарства «Калінчук» є засновником Господарства та власником 100 (сто) відсотків статутного (складеного) капіталу Господарства. Відповідно до п. 7.3.1 Статуту головою Господарства є його засновник.
02.04.2014 ОСОБА_7 відповідно до вимог ст. 122, 123 Земельного кодексу України та ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» подав заяву до Головного правління Держземагенства в Черкаській області з проханням отриманням в довгострокову оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 55,8690 га, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення з метою вирощування сільськогосподарських культур, що розташована в адміністративних межах Вергунівської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області.
Відповідно до наказу Держземагенства у Черкаській області №23-6594/14-14 СГ від 26.12.2014 ОСОБА_7 надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки з орієнтовним розміром 55,8690 га, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, що розташована в адміністративних межах Вергунівської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області.
Відповідно до висновку Черкаської обласної державної адміністрації №542 від 12.06.2017 встановлено, що в межах вищевказаної земельної ділянки (якій присвоєно кадастровий номер 7124982000:01:006:0002) розташовано 15 курганів із охоронними зонами, які відповідно до розпорядження №129 від 12.03.1996 Черкаської обласної державної адміністрації, на підставі Закону України №1805-ІІІ від 08.06.2000 «Про охорону культурної спадщини», являються пам'ятками археології місцевого значення - «Лесеві могили», що відносять до поховальних споруд епохи бронзи раннього залізного віку. А тому площа даної земельної ділянки зменшена на 1,5 га, тобто з 55,8690 га до 54,3690га, та покладені на ОСОБА_7 наступні зобов'язання: 1) залуження територій курганів та вимежування їх із площі земельної ділянки, яка відводиться для ведення фермерського господарства; 2) укладання охоронного договору між орендарем та державним органом охорони культурної спадщини на використання охоронних зон курганів. Та в разі не виконання даних умов може бути притягнутий до адміністративної чи кримінальної відповідальності.
В подальшому ОСОБА_7 , будучи повністю обізнаним з умовами ведення сільськогосподарських робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 7124982000:01:006:0002, що розташована в адміністративних межах Вергунівської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області, умисно, незаконно, з корисливих мотивів, тобто з метою отримання надприбутків, ігноруючи умови висновку Черкаської обласної державної адміністрації №542 від 12.06.2017 не виконав жодного покладеного на нього зобов'язання а саме: 1) залуження територій курганів та вимежування їх із площі земельної ділянки, яка відводиться для ведення фермерського господарства; 2) укладання охоронного договору між орендарем та державним органом охорони культурної спадщини на використання охоронних зон курганів, у період часу з 17.04.2018 по 20.06.2019, більш точну дату та час вчинення кримінально правопорушення встановити не виявилося можливим, за допомогою сільськогосподарської техніки та невстановлених в ході досудового розслідування осіб, здійснив їх знищення шляхом розорювання та посіву сільськогосподарських рослин виду овес, що призвело до неможливості їх відновлення та втрати культурної спадщини місцевого значення, спричинивши державі Україна відповідно до висновку експерта №60\19\Буд. від 20.12.2019 - збитки на суму 171141975,00 гривень.
В ході досудового розслідування встановлено, що розмір збитків, завданих діями у яких підозрюється ОСОБА_7 становлять 171 141 975 грн. 98 коп.
14.01.2020 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 298 КК України, тобто умисне незаконне знищення об'єктів культурної спадщини.
30.01.2020 ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси відмовлено в застосуванні відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту
В апеляційній скарзі прокурор, не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, просив її скасувати через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що слідчий суддя не вмотивував належним чином свої висновки про відсутність підстав для застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, не врахував тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та розмір завданих збитків. Вважає, що в матеріалах кримінального провадження наявна достатня кількість належних та допустимих доказів, які вказують на обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення поданої апеляційної скарги, та просили ухвалу слідчого судді місцевого суду залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ч.1,2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Постанова судді про обрання запобіжного заходу повинна відповідати вимогам ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 177, 178, 179 КПК України.
Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про обрання відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя не в повній мірі дотримався вимог норм міжнародного права та кримінального процесуального закону.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги прокурора про те, що висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, є обґрунтованими, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.
Місцевим судом вказано на необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 органами досудового розслідування підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 298 КК України.
Однак згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «К.Г. проти Німеччини» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).
На основі наданих стороною обвинувачення матеріалів, які обґрунтовують клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.
Також, враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення та розмір завданої шкоди, колегія суддів вважає, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно ч.4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_7 раніше не судимий, одружений, має міцні соціальні зв'язки, постійне місце роботи та проживання, також апеляційним судом досліджено надану ОСОБА_7 медичну документацію щодо стану його здоров'я.
Колегія суддів вважає, що за таких обставин до ОСОБА_7 можливо застосувати наймеш суворий запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, оскільки прокурором не доведено, що саме запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту здатний запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя не врахував усі обставини, посилання на які містяться в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 , та не зазначив причини такого неврахування, свою ухвалу належним чином не мотивував, у зв'язку з чим ухвала відповідно до ч.3 ст. 370 КПК України є необґрунтованою, та підлягає до скасування, з постановленням нової ухвали, якою необхідно частково задовольнити клопотання слідчого, та обрати відносно ОСОБА_7 найменш суворий запобіжний захід у виді особистого зобов'язання в межах строку досудового розслідування, з покладенням обов'язків, передбачених п.1,2,3,5 ч.5 ст. 194 КПК України. Керуючись ст. 177,178,179,193,194,407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_9 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 січня 2019 року, якою відмовлено в застосуванні відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ Черкаського РВП Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 про обрання відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту - задовольнити частково.
Обрати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, в межах строку досудового слідства, тобто до 14.03.2020 включно.
Покласти на ОСОБА_7 обов'язки, передбачені п.1,2,3,5 ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою їх вимогою;
- не відлучатися із м. Черкаси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення іоскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :