Постанова
Іменем України
04 березня 2020 року
м. Харків
справа № 634/379/19
провадження № 22-ц/818/1882/20
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Маміної О.В., Кругової С.С.,
учасники справи:
позивач - Сільськогосподарський виробничий кооператив «Україна»,
відповідачі - ОСОБА_1 , Сільськогосподарський виробничий кооператив «Всеукраїнський кооператив Надія»,
розглянувши у спрощеному позовному провадження без повідомлення учасників справи справу
за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Україна» до ОСОБА_1 , Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Всеукраїнського кооперативу Надія», про визнання договору емфітевзису недійсним,
за апеляційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Україна», в особі голови кооперативу Мосієнко Миколи Михайловича, на ухвалу Сахновщинського районного суду Харківської області від 19 грудня 2019 року, постановлену суддею Єрьоміною О.В., в залі суду в смт. Сахновщина,
Ухвалою Сахновщинського районного суду Харківської області від 19 грудня 2019 року провадження по справі за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Україна» до ОСОБА_1 , Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Всеукраїнського кооперативу Надія», про визнання договору емфітевзису недійсним - зупинено до закінчення перегляду справи 332/1178/17 Великою Палатою Верховного Суду України.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою СВК «Україна», в особі голови кооперативу Мосієнко М.М. подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Сахновщинського районного суду Харківської області від 19 грудня 2019 року, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції про те, що у справі, що розглядається не має правової визначеності з якого часу договір оренди земельної ділянки укладений між СВК «Україна» та ОСОБА_1 . В той час, як умови вказаного Договору оренди земельної ділянки є прозорими, зрозумілими та такими, що діяли на час його укладення станом на 01.03.2007 року. Так судом не враховано, що згідно п. 39 зазначеного договору оренди, цей договір набув чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Наявність на розгляді Великої Палати Верховного Суду справи № 332/1178/17, щодо визначення правової позиції стосовно моменту, з якого договір оренди земельної ділянки вважається укладеним (з моменту підписання чи державної реєстрації), не може впливати на судовий розгляд вказаної справи. Також вказує, що в матеріалах справи наявні всі належні та допустимі докази для вирішення вказаної справи по суті, а тому зупинення провадження у вказаній справі до перегляду іншої справи з подібними правовідносинами в касаційним порядку є недоцільним
Представник Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Всеукраїнського кооперативу Надія» надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Відзив мотивований тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у вказаній справі наявна правова невизначеність, оскільки Верховний Суд у різних справах з аналогічними обставинами приймав різні рішення. У червні 2019 року на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу № 332/1178/17 саме щодо остаточного визначення моменту укладення Договору.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Чумаченко А.В. надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Відзив мотивований тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у вказаній справі наявна правова невизначеність, оскільки Верховний Суд у різних справах з аналогічними обставинами приймав різні рішення. У червні 2019 року на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу № 332/1178/17 саме щодо остаточного визначення моменту укладення Договору.
В порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. А відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.
У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що СВК «Україна» звернулося із позовом до ОСОБА_1 , Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Всеукраїнського кооперативу Надія», про визнання договору емфітевзису недійсним.
Позивач просить визнати недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) земельної ділянки площею 4,0715 га кадастровий номер 6324885500:02:000:0050, укладений 04 квітня 2018 року між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Всеукраїнський кооператив Надія», право оренди якого зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05 травня 2018 року, який укладено в момент дії попереднього договору оренди земельної ділянки, між СВК «України» та ОСОБА_1 , від 01.03.2007 року, який зареєстрований у Сахновщинському РВ ХРФ ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.10. 2009 року за № 040870200005.
На розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа № 332/1178/17, провадження 14-338 цс19 щодо визначення правової позиції стосовно моменту, з якого договір оренди земельної ділянки вважається укладеним (з моменту підписання чи державної реєстрації), що є юридичною підставою для зупинення провадження у справі.
Суд першої інстанції вважав доцільним зупинити провадження по даній справі до розгляду по суті та закінчення .
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції керувався п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України та виходив із того, що справа у подібних правовідносинах передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, а тому вважав за необхідне зупинити провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 332/1178/17.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам закону враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій і вирішення справи.
Згідно із п. 10. ч.1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції проаналізував предмет та підстави позову у справах, та вірно вказав на те, що правовідносини у вказаних справах є подібними.
Зупинення провадження у даній справі до розгляду справи в касаційному порядку є необхідним для формування єдиної правозастосовчої практики у сфері визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, на тій підставі, що відсутня правова визначеність позиції моменту, з якого договір оренди земельної ділянки вважається укладеним.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про зупинення провадження у справі, оскільки таке зупинення відповідає положенням цивільно-процесуального законодавства та положенням ч. 4 ст. 263 ЦПК України відповідно до якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, як вбачається із відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень України Постановою Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року справа № 332/1178/17 розглянута, у зв'язку із чим наявні підстави для поновлення провадження у справі.
Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права і підстав для її скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Україна», в особі голови кооперативу Мосієнко Миколи Михайловича - залишити без задоволення.
Ухвалу на ухвалу Сахновщинського районного суду Харківської області від 19 грудня 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - Н.П.Пилипчук
Судді - С.С. Кругова
О.В. Маміна