27 лютого 2020 року
м. Харків
справа № 619/3376/19
провадження № 22-ц/818/470/20
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів - Котелевець А.В., Піддубного Р.М.,
за участю секретаря судового засідання - Сидорчук М.О.,
сторони справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Крилової Олени Леонідівни, яка діє в інтересах Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», на заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області, ухвалене 15 жовтня 2019 року у складі судді Болибока Є.А.,
У серпні 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (надалі АТ КБ «ПриватБанк», Банк) звернулося до суду, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.05.2011 в розмірі 27 445 грн 31 коп.
Позов мотивований тим, що 25.05.2011 між Банком та відповідачем укладений кредитний договір № б/н, за яким ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 4000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердила, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає договір про надання банківських послуг. Банк в повному обсязі виконав свої зобов'язання за Договором, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором. У зв'язку із порушенням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, станом на 17.07.2019 утворилася заборгованість у розмірі 27 445 грн 31 коп., яка складається з: 11780,19 грн - заборгованість за тілом кредиту; 5949,73 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 7201,60 грн - нарахована пеня за прострочене зобов'язання; 730,68 грн - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн та штрафи: 500 грн фіксована частина, 1283,11 грн процентна складова.
Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 15 жовтня 2019 року позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.05.2011 в розмірі 11780,19 грн та судовий збір в сумі 826,03 грн. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідач взятих на себе за договором кредиту зобов'язань щодо повернення отриманих у кредит коштів належним чином не виконала. Правовими наслідками цього є стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в розмірі 11780,19 грн. Підстави для стягнення з відповідачки заборгованості за простроченим тілом кредиту у сумі 5949,73 грн відсутні, оскільки в матеріалах справи немає доказів погодження з відповідачкою « Умов та правил надання банківських послуг» та Витягу з «Тарифів Банку» в редакції, що розміщена на сайті Банку. Тому зазначені умови не можуть вважатися складовою укладеного між сторонами договору. Зазначене узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17.
В апеляційній скарзі Крилова О.Л., яка діє в інтересах АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення в частині відмови у стягненні суми скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов АТ КБ «ПриватБанк» задовольнити. У якості доводів апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду не підписання позичальником Умов та правил надання банківських послуг не свідчить про неукладеність кредитного договору. Постанова Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17, на яку посилається суд першої інстанції, не може бути застосована, оскільки у справі № 342/180/17 відповідач заперечував погодження умов кредитування, наданих банком. Відмова Банку у стягненні процентів за користування кредитним коштами наносить істотну шкоду всім споживачам кредитних послуг та нівелює зміст кредитного договору.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до п.п. 3,4 ч.1, ч.2 ст. 376 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, 25 травня 2011 року між сторонами у справі був укладений договір без номеру шляхом підписання ОСОБА_1 анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанк. За умовами договору ОСОБА_1 виявила бажання отримати в Банку платіжну картку кредитка «Універсальна» з кредитним лімітом у розмірі 500 грн. Своїм підписом в анкеті-заяві ОСОБА_1 підтвердила, що разом із Пам'яткою клієнта і Правилами надання банківських послуг, Тарифами заява складає договір про надання банківських послуг. Також своїм підписом ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді (а.с. 11).
Стаття 633 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) передбачає, що договори, які укладаються банком з фізичними особами, є публічними.
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).
ОСОБА_1 укладення чи не укладення кредитного договору не оспорювала, не довела, що підписуючи Анкету-заяву ознайомлювалася з іншими Умовами і правилами, ніж ті, що містяться у матеріалах справи. До позовної заяви була додана також Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», підписана ОСОБА_1 (а.с. 12). З розрахунку кредитної заборгованості та виписки по рахунку вбачається, що відповідач частково сплачувала заборгованість, користувалася кредитними коштами, тобто фактично погоджувалася з Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами ( а.с. 5 - 10, 70 - 72).
Посилання суду на те, що наданий суду Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ (надалі Умови та правила), які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису ОСОБА_1 і тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, є необґрунтованим.
Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», у яких міститься визначення розміру процентів, пені та штрафів за порушення кредитних зобов'язань, підписана ОСОБА_1 (а.с. 12).
Справа була розглянута судом у загальному порядку з повідомлення сторін. ОСОБА_1 на адресу її реєстрації (а.с. 43) була направлена копія ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви та додатків до неї. Зазначені документи відповідач отримала, жодних заперечень проти позову не надала (а.с. 46).
Судом апеляційної інстанції справа призначалась до розгляду в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, однак судове повідомлення повернулося до суду із відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с. 125-126).
За таких обставин, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що застосування до спірних правовідносин висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у цивільній справі № 342/180/17, є безпідставним, оскільки за замістом зазначеної постанови відповідачі проти факту ознайомлення їх з тією редакцією Витягу й Умов та правил, що були долучені до матеріалів справи, заперечували. Басюк М.М. жодних заперечень із зазначеного приводу суду не надала.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором (а.с. 22 зворот).
Згідно з п. 2.1.1.5.6 Умов та правил у випадку невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку позичальник зобов'язаний виконати обов'язок по поверненню Кредиту, в тому числі Простроченого кредиту та Овердрафту), виплатити Банку винагороду (а.с. 22 зворот).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень статей 610, 611, 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності у разі неможливості виконання ним грошових зобов'язань.
Відповідно до п. 1.1.5.21 Умов та правил якщо в інших розділах не встановлено інше, у разі непогашення кредиту у термін, встановлений Графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою, на прострочену суму кредиту нараховується пеня, розрахунок якої здійснюється відповідно до розміру, встановленого у заяві на приєднання до цього договору для відсотків, від дня виникнення простроченої заборгованості (а.с. 18).
Враховуючи, що Банком доведена наявність невиконаного зобов'язання по поверненню кредитних коштів з боку ОСОБА_1 , з неї підлягає стягненню тіло кредиту, що складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 11780,19 грн та заборгованості за простроченим тілом кредиту у сумі 5949,73 грн.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до положень статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року в справі № 6-2003цс15.
Отже, законодавством не передбачено подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
З позовної заяви вбачається, що Банк просив стягнути з відповідачки пеню за прострочене зобов'язання у розмірі 7201,60 грн та пеню за несвоєчасність сплати боргу на суми від 100 грн у розмірі 730,68 грн; штраф - 500 грн (фіксована частина) та 1283,11 грн (процентна складова) одночасно.
Довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», підписаною ОСОБА_1 , та витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку підтверджується право Банку нараховувати зазначені платежі у якості відповідальності за порушення зобов'язання з повернення кредитних коштів (а.с. 12, 18).
Оскільки стягнення і пені, і штрафу буде подвійною цивільно-правовою відповідальністю за одне порушення грошового зобов'язання, заборгованість за тілом кредиту та простроченим тілом кредиту складає 17729 грн 92 коп., пеня за прострочення грошового зобов'язання встановлена Довідкою про умови кредитування в розмірі 1% від суми заборгованості, розмір пені за 9 місяців з моменту виникнення прострочки за тілом кредиту за період з 30.11.2018 по 17.07.2019 складе 1595 грн 70 коп. Вказаний розмір узгоджується із розрахунком, наданим Кураксіною Ольгою Ігорівною в інтересах Банку, і підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене вище, апеляційну скаргу представника Банку належить задовольнити частково, рішення суду першої інстанції - змінити, скасувавши в частині відмови у задоволені позову про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту та пені. Ухвалити в цій частині нову постанову, якою стягнути з ОСОБА_1 на користь Банку 5949 грн 73 коп. заборгованості за простроченим тілом кредиту та 1595 грн 70 коп. пені. Позов Банку в іншій частині залишити без задоволення.
Відповідно до частин першої, тринадцятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Позов Банку задоволений на 70,42%, при подачі позовної заяви Банк сплатив 1921 грн (а.с. 1), тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь Банку 1352 грн 77 коп. Апеляційна скарга позивача визнана судом обґрунтованою на 48,17 %, при її подачі Банк сплатив 2643 грн (а.с. 96), тому з ОСОБА_1 на користь Банку підлягає стягненню 1273 грн 13 коп.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Крилової Олени Леонідівни, яка діє в інтересах Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», задовольнити частково.
Заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 жовтня 2019 року змінити, скасувавши в частині відмови у задоволені позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту, пені, штрафів і в частині стягнення судового збору.
Ухвалити в цій частині нову постанову.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 5949 (п'ять тисяч дев'ятсот сорок дев'ять) гривень 73 (сімдесят три) копійки та 1595 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто п'ять) гривень 70 (сімдесят) копійок пені.
У задоволені позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення штрафів відмовити з інших підстав.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» 1352 (одну тисячу триста п'ятдесят дві) гривні 77 (сімдесят сім) копійок судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 1273 (одну тисячу двісті сімдесят три) гривні 13 (тринадцять) копійок судового збору, сплаченого при подачі апеляційного скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 27 лютого 2020 року.
Головуючий О.Ю.Тичкова
Судді А.В.Котелевець
Р.М.Піддубний