Справа № 534/136/20 Номер провадження 11-сс/814/158/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
28 лютого 2020 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8
розглянувши в апеляційному порядку у режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою з внесеними доповненнями прокурора Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Комсомольського міського суду Полтавської області від 12 лютого 2020 року,-
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 2 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ківерці Волинської обл., громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, працюючого на НВП «Фероліт», в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
Підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п.1 ч. 2 ст. 115 КК України.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, до 12.04.2020.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_8 наступні обов'язки:
-не залишати житло за місцем постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 20 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв.;
-прибувати до старшого слідчого СВ ВП №2 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавської області ОСОБА_9 , прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_6 або суду за першою вимогою;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи.
Приймаючи вказане рішення, слідчим суддею взято до уваги встановлені в судовому засіданні обставини, відсутність у підозрюваного негативних характеристик, наявність у нього міцних соціальних зв'язків, постійного місця проживання та роботи, його спосіб життя, та не надання стороною обвинувачення переконливих доказів, які б свідчили про недостатність застосування до ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, який знайшов своє підтвердження в ході розгляду клопотання, а також відсутність інших ризиків, слідчий суддя прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Оцінивши всі обставини в їх сукупності, у відповідності до вимог ст.178 КПК України, слідчий суддя вважав за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло у нічний час, як такий, що зможе дієво запобігти ризику, доведеному під час розгляду клопотання.
Згідно матеріалів провадження, 28.01.2020 о 04 год. 21 хв. ОСОБА_8 разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 знаходились поблизу магазину «Свіжина» - «М'ясо від селян», що розташований за адресою: Полтавська область, м. Горішні Плавні, просп. Героїв Дніпра, 18-а, де у ОСОБА_8 раптово виник злочинний умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_11 та ОСОБА_10 .
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_8 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, взяв до правої руки ніж, який знаходився у нього з собою та наніс ним один удар ОСОБА_11 в область спини, внаслідок чого заподіяв тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаної рани поперекової області зліва проникаючої у черевну порожнину без пошкодження внутрішніх органів, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_8 , витягнувши ніж зі спини ОСОБА_11 , та тримаючи його в правій руці, наніс ним один удар в область грудної клітини зліва ОСОБА_10 , внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаної рани лівої грудної клітини з проникаючим в грудну порожнину, з ушкодженням нижньої долі лівої легені, діафрагми та поперечно-ободочної кишки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
Після отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_11 та ОСОБА_10 втекли та їм своєчасно була надана медична допомога, у зв'язку з чим злочинні дії ОСОБА_8 не були доведені до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Таким чином, своїми неправомірними діями ОСОБА_8 , підозрюється в закінченому замаху на вбивство, тобто умисному протиправному заподіянні смерті двох осіб.
10 лютого 2020 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п.1 ч. 2 ст. 115 КК України.
04 лютого 2020 року старший слідчий СВ ВП № 2 КВП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_9 звернулась до суду з клопотанням, погодженим прокурором Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Комсомольського міського суду Полтавської області від 12 лютого 2020 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби з 20.00 до 05.00 години.
Не погодившись з вказаним рішенням слідчого судді, прокурор Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_6 в поданій апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 КВП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_9 та обрати підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною і необгрунтованою, у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального правопорушення та наявним обгрунтованим ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Крім того, вказує, що висновки слідчого судді про можливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є необгрунтованими, оскільки встановлено, що ОСОБА_8 протягом останніх трьох років проживав в орендованій квартирі, на даний час проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Права власності на вказану квартиру або інше нерухоме майно не має, а тому судом не встановлена можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за вказаною адресою, оскільки власник даної квартири не допитувався та не надав дозволу ОСОБА_8 перебувати у вказаній квартирі під домашнім арештом.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора ОСОБА_6 на підтримання доводів поданої апеляційної скарги, захисника - ОСОБА_7 та підозрюваного - ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду прийшла до наступного висновку.
Згідно статті 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворювати будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язані оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого, його майновий стан, наявність у нього судимостей та інше.
Колегія суддів вважає, що слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_8 вказані вимоги кримінального процесуального закону не виконані.
У своєму рішенні слідчий суддя погодився із наявністю обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України. Також суддя визнав існування одного ризику зазначеного у ст.177 КПК України, - що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Натомість, врахувавши відсутність у підозрюваного негативних характеристик, наявність у нього міцних соціальних зв'язків, постійного місця проживання та роботи, його спосіб життя, та не надання стороною обвинувачення переконливих доказів, які б свідчили про недостатність застосування до ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, який знайшов своє підтвердження в ході розгляду клопотання, а також відсутність інших ризиків, слідчий суддя прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя не перевірив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує прокурор існують та підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Так, колегія суддів вважає, що надані матеріали доводять обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні прокурора.
Про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 закінченого замаху на вбивство, тобто умисному протиправному заподіянні смерті двох осіб, свідчать надані до клопотання докази, а саме: витяг з ЄРДР за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 та ОСОБА_11 28.01.2020 о 04 год. 21 хв., рапорт чергового про вчинення кримінального правопорушення від 28.01.2020, протоколи оглядів місця події, протоколи допитів свідків, протоколи огляду транспортного засобу, протоколи огляду місцевості, протокол огляду відеозапису за участі свідка, під час якого останній впізнав в особі, яка наносила тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_8 , протокол додаткового допиту свідка, довідка з лікарні за №132, №133 від 28.01.2020 щодо виявлених у потерпілих тілесних ушкоджень у виді ножових поранень; протокол огляду речей; протокол допиту потерпілого ОСОБА_10 від 28.01.2020 та протокол огляду відеозапису за участі потерпілого ОСОБА_10 , який показав що тілесні ушкодження йому були нанесені ОСОБА_8 тощо.
Колегія суддів встановила, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання до 15 років позбавлення волі, знаходячись під домашнім арештом, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на потерпілих.
Вирішуючи питання про можливість обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів приймає до уваги те, що він після вчинення злочину, зник з місця події, переховувався від органів досудового розслідування, його матері було не відомо про місцезнаходження ОСОБА_8 . Останній з'явився до слідчого лише 10 лютого 2020 року. Така поведінка підозрюваного свідчить про те, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, під час апеляційного розгляду встановлено, що потерпілий ОСОБА_10 зник з лікарні, що, також, свідчить про те, що підозрюваний може впливати на потерпілих.
Заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги прокурора про те, що є необгрунтованими висновки слідчого судді про можливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки встановлено, що ОСОБА_8 протягом останніх трьох років проживав в орендованій квартирі, на даний час проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Права власності на вказану квартиру або інше нерухоме майно не має, а тому судом не встановлена можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за вказаною адресою, оскільки власник даної квартири не допитувався та не надав дозволу ОСОБА_8 перебувати у вказаній квартирі під домашнім арештом.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи прокурора про наявність ризиків є обґрунтованими, та наявні підстави для задоволення апеляційної скарги прокурора і скасування ухвали слідчого судді районного суду, з урахуванням викладених обставини, що підтверджують наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та неможливості застосування до ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Матеріали провадження не містять об'єктивних даних про те, що стан здоров'я підозрюваного не дозволяє утримувати його під вартою.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити клопотання прокурора, застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави у відповідності до приписів п. 1 ч.4 ст.183 КПК України.
Отже, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_6 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Комсомольського міського суду Полтавської області від 12 лютого 2020 року щодо ОСОБА_8 , - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 КВП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_9 - задовольнити.
Обрати ОСОБА_8 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів до 12 квітня 2020 року.
Взяти ОСОБА_8 під варту в залі суду.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4