05 березня 2020 року
м. Рівне
Справа № 570/6008/18
Провадження № 22-ц/4815/233/20
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Гордійчук С.О.,
суддів: Боймиструк С.В., Шимківа С.С.
секретар судового засідання: Тхоревський С.О.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ; КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" Рівненської обласної ради;
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - обслуговуючий кооператив «Барматське джерело», громадська організація - об'єднання власників гаражів «Джерело»
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чехомського О.В. на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 26 листопада 2019 року, ухваленого в складі судді Красовського О.О., повний текст рішення виготовлено 27 листопада 2019 року, у справі №570/6008/18
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 ; КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" Рівненської обласної ради; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - обслуговуючий кооператив «Барматське джерело», громадська організація - об'єднання власників гаражів «Джерело» про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запису, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визнання права власності на майно.
Позов мотивований тим, що в 1995 році з дозволу правління колгоспу «Зірка» він побудував гараж за АДРЕСА_1 . Гараж був побудований на асфальтній площадці майнового паю ОСОБА_3 . З метою задоволення прав власників гаражів 30.04.2015 року був створений обслуговуючий кооператив «Барматське Джерело».
Однак, у 2018 році він дізнався, що державний реєстратор КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» Рівненської обласної ради Чернацька О.В. провела державну реєстрацію права власності на цей гараж за відповідачем на підставі довідки № 27 від 26.08.2018 року, яку видала Громадська організація «Об'єднання власників гаражів «Джерело».
Позивач вважає таке рішення протиправним. Так, державний реєстратор провів дію з реєстрації майна всупереч ч.3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень». Також були порушені приписи Порядку державної реєстрації речових прав на майно та їх обтяжень, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 року (п. 41, п.81).
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 26 листопада 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ; КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" Рівненської обласної ради; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - обслуговуючий кооператив «Барматське джерело», громадська організація - об'єднання власників гаражів «Джерело» про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запису, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визнання права власності на майно - відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач не довів, що його права щодо нерухомого майна - гаража площею 19,7 м2 є невизнаними чи порушеними відповідачами, і що реєстрація права власності за відповідачем на гараж площею 22,1 м2 порушує права позивача.
У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі представник позивача, покликаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Зазначає, що судом залишено поза увагою те, що відповідач не є членом Обслуговуючого кооперативу “Бармацьке джерело”, ніколи ним не був, пайових внесків не сплачував. Однак, є членом Громадської організації Обєднання власників гаражів “Джерело”.
Судом не враховано, що для реєстрації речових прав на нерухоме майно також повинна була бути подана довідка Обслуговуючого кооперативу “Бармацьке джерело” про членство ОСОБА_2 в кооперативі та внесення ним пайового внеску в повному обсязі. Вважає, що реєстрація права власності на спірний гараж проводилась всупереч вимог законодавства, однак судом не була надана мотивована оцінка доводам позивача, а також мотиви не застосування законодавства, яке регулює порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
З наведених підстав просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує, що рішення судом першої інстанції постановлено з дотримання норм матеріального та процесуального права, її доводи правильності висновків суду не спростовують. Просить її залишити без задоволення.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду таким вимогам не відповідає.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 129376729 від 02.07.2018 року, рішенням державного реєстратора комунального підприємства «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» Рівненської обласної ради, Рівненської області Чернацькою О.В. №41855288 від 02.07.2018 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під реєстраційним № 1588425056246, запис № 26852121 на підставі довідки, серія та номер 27, виданий 26.06.2018 об'єнанням власників гаражів «Джерело», зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на нежитлове приміщення гараж АДРЕСА_2 Згідно з ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Стаття 386 ЦК України визначає, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Чинним законодавством передбачено, що власник володіє, користується і розпоряджається належним йому майном на свій розсуд.
Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право власності гарантується Конституцією України і захищається способами, встановленими законодавством.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Державна реєстрація речових прав на об'єкт незавершеного будівництва та їх обтяжень проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого об'єкта.
Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ст. 2 зазначеного Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації. Також, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Згідно із ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Приписами пункту 41 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», для державної реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна подаються:
1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта;
2) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна;
3) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси;
4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);
5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).
Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.
У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, обов'язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.
Документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов'язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.
Відповідно до п. 42 Порядку, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 р., подаються: 1) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
Документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності, проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов'язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.
Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону, державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
Таким чином, виходячи з зазначених норм Закону, державний реєстратор в процедурі розгляду заяви про реєстрацію речових прав на нерухоме майно повинен встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.
Постанова КМУ від 25.12.2015 №1127 визначає й особливості державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб або у результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу (п.77-81), проте ОСОБА_2 не надав доказів того, що спірний гараж є таким нерухомим майном.
Згідно п.81 Порядку для державної реєстрації права власності на окремо розташоване індивідуально визначене нерухоме майно (дача, гараж, тощо), будівництво яких здійснювалося у результаті діяльності дачного, гаражного чи іншого кооперативу, крім документів, передбачених пунктами 41 і 42 цього Порядку, також подається довідка відповідного кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.
Убачається, шо підставою для державної реєстрації спірного гаража слугувала лише заява ОСОБА_2 , копія технічного паспорта від 25.05.2018, довідка № 27 від 26.06.2018 видана об'єнанням власників гаражів «Джерело».
Стаття 76 ЦПК України визначає що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Стаття 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Жодних доказів отримання відповідачем ОСОБА_2 відповідних дозволів на будівництво гаражу як об'єкта нерухомості, введення об'єкта в експлуатацію та присвоєння йому адреси матеріали справи не містять. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази проте, що відповідач є членом кооперативу та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі, оскільки така довідка державному реєстратору не надавалась.
Отже судовим розглядом встановлено відсутність таких доказів, які б вказували на відведення належним чином земельної ділянки для будівництва гаражу № НОМЕР_1 як для Об'єднання власників гаражів «Джерело» та і для ОСОБА_2 , загальною площею 22,1 кв.м., право власності, на який було зареєстровано згідно з оскаржуваним в даній справі рішенням, а також на його побудову у період до 05.08.1992 року.
Таким чином, внаслідок прийняття оспорюваного рішення державного реєстратора Аврамишин В.А. незаконно набув право власності на зазначений обєкт самочинного будівництва.
За таких обставин, рішення державного реєстратора комунального підприємства «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» Рівненської обласної ради, Рівненської області Чернацької О.В. №41855288 від 02.07.2018 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під реєстраційним № 1588425056246, запис № 26852121 року підлягає скасуванню.
Разом з тим, не підлягає до задоволення вимога про визнання права власності на спірний гараж за ОСОБА_1 , оскільки позивач до відповідних реєстраційних органів не звертався , а тому такі вимоги є передчасними.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, воно підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За подання позовної заяви та апеляційної скарги позивач звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чехомського О.В. задовольнити частково.
Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 26 листопада 2019 року скасувати .
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ; КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" Рівненської обласної ради; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - обслуговуючий кооператив «Барматське джерело», громадська організація - об'єднання власників гаражів «Джерело» про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запису, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визнання права власності на майно задовольнити частково.
Рішення державного реєстратора комунального підприємства «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» Рівненської обласної ради, Рівненської області Чернацької О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під реєстраційним № 1588425056246, запис № 26852121 року скасувати.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у дохід держави в сумі 1921 грн. за подачу позовної заяви та перегляд рішення судом апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 05 березня 2020 року.
Головуючий :
Судді :