Справа № 545/972/19 Номер провадження 11-кп/814/529/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
Категорія
04 березня 2020 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 17 січня 2020 року,
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 .
Продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів до 16 березня 2020 року.
Відмовлено в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про обрання йому більш м'якого запобіжного заходу у даному провадженні у вигляді застави або домашнього арешту.
Своє рішення місцевий суд мотивував тим, що на розгляді в Полтавському районному суді Полтавської області перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 за ч.1 ст.129, ч.2 ст.186, ч.2 ст.152 КК України. Обвинуваченому під час досудового розслідування обирався запобіжний захід, який в подальшому був продовжений. Судом враховано, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 встановлений ухвалою суду закінчується, а судове провадження не закінчено і потребує значного часу для розгляду. Продовжуючи строк тримання під вартою суд зазначив, що існують ризики того, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу місцевого суду та обрати йому запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі, такий як цілодобовий домашній арешт або застава. Зазначає, що судом не враховано, що заявлені прокурором ризики зменшились, а нові не з'явилися, оскільки потерпіла сама за останні 5 місяців на з'являлась до місцевого суду на судові засідання.
Стверджує, що майже рік перебуває у попередньому ув'язненні, хоча 21.01.2019 йому обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який згодом був скасований ухвалою колегії суддів Полтавського апеляційного суду від 30.01.2019, і протягом цього часу він жодного разу не переховувався від органів досудового розслідування та суду. Вважає, що прокурором не доведено ризики, за яких необхідний саме такий суворий запобіжний захід, а місцевий суд не розглянув можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Заслухавши суддю-доповідача, думку обвинуваченого який підтримав апеляційну скаргу та просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на інший захід, не пов'язаний з позбавленням волі, зокрема на цілодобовий домашній арешт, прокурора який заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, та просив ухвалу суду залишити без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Із матеріалів провадження вбачається, що з 10.06.2019 на розгляді у Полтавському районному суді перебуває кримінальне провадження №12019170300000068 за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.1 ст.129, ч.2 ст.186, ч.2 ст.152 КК України, якому під час досудового розслідування ухвалою Полтавського апеляційного суду від 30.01.2019 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався, як слідчим суддею, так і судом. Зокрема, 20.11.2019 запобіжний захід продовжено на 60 днів,а саме до 20.01.2020 року.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом розглянуто 17.01.2020 року, тобто до закінчення дії попередньої ухвали щодо запобіжного заходу ОСОБА_7 .
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 17.01.2020 задоволено клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченому ОСОБА_7 під вартою на 60 днів до 16.03.2020.
Колегія суддів, погоджується із висновком місцевого суду про необхідність продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу з огляду на наступне.
За змістом статей 315, 331 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою суд зобов'язаний розглянути до закінчення дії попередньої ухвали (якщо судове провадження не було завершене до його спливу) згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Таке клопотання, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Колегія суддів, переглянувши ухвалу суду не вбачає підстав для її скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі, оскільки вважає правильним рішення суду про задоволення клопотання прокурора та продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 .
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочинів, два з яких є тяжкими, за які передбачено покарання строком до 6 і до 10 років, що може вплинути на законослухняну поведінку обвинуваченого і останній буде ухилятися від явки до суду, чи іншим чином перешкоджати встановленню істини у справі.
Крім того, на даний час у ході судового розгляду вказаного кримінального провадження місцевим судом не досліджено письмових доказів сторони обвинувачення та не допитано всіх свідків, у зв'язку з чим існує ризик того, що ОСОБА_7 перебуваючи на волі буде здійснювати тиск на останніх з метою зміни ними своїх показань.
Колегія суддів погоджується з висновками суду про те, що ризики встановлені під час застосування ОСОБА_7 запобіжного заходу та наведені в клопотанні прокурора про його продовження, на даний час не зменшились, а тому є необхідність у продовженні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого виправдано наявністю конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011), а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК України, а тому ухвала місцевого суду про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виправдовує саме такий вид втручання у особисту свободу обвинуваченого.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання прокурора суд правильно врахував наявність обставин, що перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення строку тримання обвинуваченого під вартою, а також обставини, які вказують на те, що заявлені ризики не зменшилися та обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Під час апеляційного перегляду не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
З огляду на вище викладене підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ч.2 ст.376, статтями 404,407 КПК України колегія суддів
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 , залишити без задоволення, а ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 17.01.2020 року щодо нього - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4