Справа № 569/20108/19
Провадження № 33/4808/55/20
Категорія ст.130 ч.1 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Калинюк О. П.
Суддя-доповідач Васильєв
05 березня 2020 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Сузанського І.В.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Сузанського І.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2019 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,-
Судом першої інстанції встановлено, що 17.10.2019 року о 04 год. 32 хв. в м. Рівне, по вул. Гагаріна, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Ford focus», номерний знак « НОМЕР_1 », перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився в КП «Рівненський обласний центр психічного здоров'я населення». Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9А ПДР України та вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, захисник Сузанський І.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що постанова судді винесена без з'ясування обставин справи.
Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції без наявних на те причин, огляд автомобіля проводили без свідків, хоча огляд транспортного засобу проводився на заправці і запросити свідків не було складно.
Окрім того, працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки ОСОБА_1 не було запропоновано пройти відповідний огляд на місці зупинки транспортного засобу, а відразу доставлено до медичного закладу.
Викликає сумнів законність винесеного медичного висновку про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, оскільки на відеозаписах з нагрудних камер працівників поліції не знято момент проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння в медичній установі.
Крім того, вважає, що відсутні дані, які свідчать про те, що лікар КП «Рівненського обласного центру психічного здоров'я населенню» мав відповідні повноваження на проведення огляду водія на виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Вважає, що суд першої інстанції, допускаючи неповноту, не допитав свідків, які були присутніми під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , чим порушив право на обґрунтування доказів та підтвердження правдивості свідчень.
Вважає, що неналежне дослідження доказів у справі та порушення прав учасників процесу на справедливий та неупереджений розгляд справи з метою захисту прав, свобод та інтересів особи, є підставою для скасування постанови суду.
Просив скасувати постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30 листопада 2018 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Сузанський І.В. просили скасувати постанову суду та закрити провадження по справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Зокрема, ОСОБА_1 було також подано письмову заяву в якій він звертає увагу суду на те, що він є учасник бойових дій на Сході України, щойно звільнився з лав Збройних Сил України, призвичається до мирного життя, знайшов роботу, яка важлива для нього та новоствореної сім'ї. Вказує, що він керував транспортним засобом у тверезому стані та вважає, що поліцейські порушили його конституційні права, оскільки без свідків та відеофіксації склали на нього протокол та погрожували затриманням.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши та дослідивши доводи ОСОБА_1 та його захисника Сузанського І.В., які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили скасувати постанову суду і закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову судді необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини адміністративного правопорушення, належним чином мотивував свої висновки щодо доведеності вини ОСОБА_1 та призначив йому справедливе стягнення в розмірі, який встановлено санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, яке відповідає особі правопорушника та характеру вчиненого правопорушення.
Постанова суду відповідає вимогам ст.283 КУпАП, і містить опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідність за дане правопорушення та прийняте по справі рішення.
Суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що вина ОСОБА_1 підтверджується наступними матеріалами справи: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 290107 від 17.10.2019 року; даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.10.2019 року, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Зокрема, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 290107 від 17.10.2019 року, ОСОБА_1 17.10.2019 року о 04 год. 30 хв. по вул. Гагаріна, 18, в м. Рівне керував транспортним засобом марки «Ford Focus», номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився в медичному закладі, що підтверджується висновком №729 від 17.10.2019. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9А ПДР України та вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - поліцейським роти №1 батальйону УПП в Рівненській області сержантом поліції Денисюк М.О., з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП та підписаний уповноваженою особою та особою, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 .
До протоколу про адміністративне правопорушення додано направлення, висновок лікаря, рапорт, відеодиск, копію постанови та зобов'язання.
ОСОБА_1 було ознайомлено із його правами та обов'язками відповідно до ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи у Рівненському міському суді, про що свідчить власноручний підпис ОСОБА_1 .
Посвідчення водія у ОСОБА_1 не вилучалось та не видавався тимчасовий дозвіл на керування транспортним засобом.
Також ОСОБА_1 було ознайомлено із змістом протоколу, що підтверджується його власноручним підписом.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення містять направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння КЗ РОЦПЗН від 17.10.2019 року, у відповідності до якого особу ОСОБА_1 було встановлено на підставі посвідчення УБД № НОМЕР_3 від 16.09.2017 року. У результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп'яніння: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, розширені зіниці що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що встановлення вищевказаних ознак носить суб'єктивний характер, оскільки залежить від особистого сприйняття конкретних обставин особою, яка уповноважена законом на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.
Вказаний відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та працівників поліції, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що у разі виявлення у водія ознак наркотичного сп'яніння працівник поліції відповідно до діючої Інструкції повинен запропонувати водію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі та у разі згоди водія на проходження такого огляду направити його до найближчого закладу охорони здоров'я для проходження такого огляду.
Зі змісту відеозапису вбачається, що працівник поліції встановивши у водія ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння, у відповідності до вимог Інструкції запропонував останньому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, а після того, як останній погодився пройти такий огляд у медичному закладі, направив його до КП «Рівненський обласний центр психічного здоров'я населення» для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до вказаного закону присутність двох свідків є обов'язковою тільки при проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів і не є обов'язковою при проведенні медичного огляду у закладі охорони здоров'я.
Апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що результати вказаного огляду на стан алкогольного сп'яніння повинні бути визнані недопустимим доказом, оскільки огляд було проведено в порушення вимог ст.266 КУпАП.
Апеляційний суд вважає, що під час проведення огляду на стан сп'яніння не було встановлено порушень встановленого ст.266 КУпАП порядку проведення медичного огляду на стан сп'яніння та приписів Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858, та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103.
Відповідно до вимог ст. 266 ч. ч. 2, 3 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Зі змісту Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яку затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 вбачається, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними у пункті 1.4 розділу 1 цієї Інструкції, уповноважена особа Державтоінспекції МВС, патрульної служби МВС направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 7 Порядку направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103 саме поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.10.2019 року № 729 щодо результатів медичного огляду, проведеного лікарем ОСОБА_2 , встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Зі змісту пояснень захисника Сузанського І.В. вбачається, що він вважає, що суд першої інстанції безпідставно прийняв до уваги висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 729 від 17.10.2019 року, оскільки вказаний огляд було проведено лікарем без належних повноважень в медичному закладі, який не має відповідної ліцензії на огляд водіїв на стан сп'яніння та без відеофіксації проведення такого огляду.
Апеляційний суд вважає неспроможними доводи ОСОБА_3 про те, що вищевказаний висновок щодо результатів медичного огляду повинен бути визнаний недопустимим доказом.
Для перевірки доводів апеляційної скарги захисника Сузанського І.В. апеляційним судом були направлені відповідні запити до КП «Рівненський обласний центр психічного здоров'я населення» та було витребувано акт медичного огляду щодо медичного обстеження ОСОБА_1 .
Так, відповідно до відповіді КП «Рівненський обласний центр психічного здоров'я населення» РОР №413 від 25.02.2020 року вбачається, що лікар ОСОБА_2 в жовтні 2015 року пройшов курси тематичного удосконалення «Клініка, діагностика та лікування станів сп'яніння».
Зі змісту Акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КП «Рівненський обласний центр психічного здоров'я населення» РОР №729 від 17.10.2019 року, вбачається, що ОСОБА_1 був оглянутий лікарем ОСОБА_2 о 05 год.00 хв. 17.10.2019 року із застосуванням сукупності різних методів з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння з зазначенням результатів зовнішнього огляду та інші даних на підставі яких було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
В даному акті зазначено, що під час огляду ОСОБА_1 було встановлено, що від нього відчувався запах алкоголю і він не заперечував вживання ним спиртного (коньяку), вказано, що перевіркою за допомогою технічного приладу Драгер було отримано результат 1.19 % проміле.
Крім того, згідно наданої апеляційному суду відповіді з медичного закладу №444/1 від 28.02.2020 року, у якому було проведено огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння встановлено, що КП «Рівненський обласний центр психічного здоров'я населення» РОР входить до переліку закладів охорони здоров'я Рівненської області, яким надається право проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння, відповідно до наказу управління охорони здоров'я Рівненської облдержадміністрації №37 від 08.02.2016 року «Про дозвіл на проведення водіїв згідно Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Зі змісту Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яку затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 вбачається, що лікар медичного закладу самостійно, у відповідності до вимог інструкції проводить медичний огляд обстежуваної особи.
Відповідно до п. п. 16, 17, 20 Розділу III вищевказаної Інструкції висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акту медичного огляду.
Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
При цьому висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Зі змісту висновку щодо результатів медичного огляду вбачається, що ОСОБА_1 був ознайомлений з результатами медичного огляду, що підтверджується його власним підписом.
Таким чином, сукупність вищевказаних доказів свідчить про безпідставність доводів захисника Сузанського І.В. про недійсність медичного висновку та відсутність повноважень у лікаря ОСОБА_2 та медичного закладу на проведення огляду у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційний суд вважає безпідставними вимоги захисника Сузанського І.В. про необхідність допиту лікаря ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційного суду, оскільки висновок зроблений лікарем КП «Рівненський обласний центр психічного здоров'я населення» в межах наданих повноважень, відповідає вимогам Інструкції, містить необхідні дані, щодо особи, стосовно якої проводився медичний огляд та часу і місця його проведення.
Апеляційний суд вважає безпідставними доводи захисника Сузанський І.В. про те, що відсутність відеозапису медичного огляду свідчить про недійсність медичного висновку, оскільки встановлений законом порядок проведення огляду на стан сп'яніння в медичному закладі не передбачає обов'язкової відеофіксації такого огляду.
В матеріалах справи наявний рапорт поліцейського роти №1 батальйону УПП в Рівненській області ДПП сержанта поліції Л.Бузи (а.с.5) з якого вбачається, що 17.10.2019 року близько 04 год. 30 хв. в ході патрулювання було зупинено транспортний засіб марки «Ford Focus», н.з. НОМЕР_4 , у відповідності до п.3 ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію». Водію було повідомлено причину зупинку транспортного засобу з детальним її описом на підставі закону, а також повідомлено про відеофіксацію в ході розмови із водієм. Особу водія було встановлено на основі посвідчення УБД. В ході розмови із водієм у водія було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння: звужені зіниці, які не реагували на світло, неприродна блідість обличчя, поведінка що не відповідала обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Водію було запропоновано пройти огляд на освідування на визначення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі, на що останній погодився. під час медичного огляду Алкотестер Драгер показав результат позитивний - 1.19 % проміле, що стало підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Водія відсторонено від керування транспортним засобом, про що було взято зобов'язання (а.с.4).
Вищевказані дані рапорту працівника поліції повністю узгоджуються з матеріалами відеозапису та сукупністю інших доказів по справі в частині обставин, які стосуються зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та правових підстав для направлення його в заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння.
Крім того, стосовно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП за керування транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії (а.с.7).
Апеляційний суд вважає безпідставними доводи сторони захисту про те, що працівники поліції безпідставно без наявності законних підстав зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 .
Зокрема, зі змісту відеозаписів з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції, вбачається, що причиною зупинки транспортного засобу було те, що транспортний засіб за схожими ознаками, відносно марки автомобіля, кольору транспортного засобу та іноземної реєстрації, проходив за орієнтиром, як причетний до дорожньо-транспортної пригоди.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції безпідставно провели огляд транспортного засобу не стосуються обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і не свідчать про незаконність дій працівників поліції стосовно встановленого порядку проведення огляду на стан сп'яніння.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що у відповідності до ст.34 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може здійснювати поверхневу перевірку речі або транспортного засобу за наявності відповідних правових підстав.
Поверхнева перевірка речі або транспортного засобу здійснюється шляхом візуального огляду речі та/або транспортного засобу або візуального огляду салону та багажника транспортного засобу.
Зі змісту відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував проти проведення поверхової перевірки транспортного засобу та добровільно сприяв та допомагав у її проведенні.
Апеляційним судом не встановлено обставин, які свідчать про незаконність дій працівників поліції та свідчать про порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що доводи ОСОБА_1 та його захисника про те, що працівники поліції діяли незаконно та погрожували йому затриманням можуть бути перевірені тільки у встановленому законом порядку шляхом звернення до відповідних компетентних органів, оскільки свідчать про зловживання працівниками поліції своїми повноваженням та мають ознаки кримінального правопорушення. .
Апеляційний суд звертає увагу на те, що судочинство з розгляду справ про адміністративні правопорушення здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їх правових позицій, прав і інтересів засобами, передбаченими законом, а суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Принцип змагальності ґрунтується на тому переконанні, що протилежність інтересів сторін є найкращою гарантією для забезпечення повноти судового розгляду та встановлення обставин, які мають істотне значення для вирішання питання про доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
Апеляційним судом у повному обсязі досліджені та проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи та були надані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисником під час розгляду справи в апеляційній інстанції.
Відповідно до вимог п.2.9 ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП , оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Суд першої інстанції встановивши, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП 17.10.2019 року, визнав останнього винним у вчиненні правопорушення та в межах встановленого законом строку наклав на нього відповідні стягнення.
Апеляційний суд вважає, що відсутні правові підстави для скасування судового рішення, яким ОСОБА_1 обґрунтовано поза розумним сумнівом визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційний суд вважає, що обране судом адміністративне стягнення відповідає вимогам ст.23 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень самим правопорушником та іншими особами.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на наведене підстав для скасування постанови не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 245, 251, 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника Сузанського І.В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2019 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду О.П. Васильєв