Житомирський апеляційний суд
Справа №296/8954/19 Головуючий у 1-й інст. Сингаївський О. П.
Категорія 63 Доповідач Талько О. Б.
25 лютого 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді: Талько О.Б.,
суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С.,
за участю секретаря Пеклін Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 296/8954/19 за позовом ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , виконавчого комітету Житомирської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Полісся", третя особа - Орган опіки та піклування Житомирської міської ради, про зміну договору найму житлового приміщення та розподіл особових рахунків, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 05 грудня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Сингаївського О.П.,
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом у своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому просив змінити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , виділивши йому та його неповнолітнім дітям в користування кімнату АДРЕСА_2 , площею 12,7 кв.м., та кімнату № АДРЕСА_3 , площею 12,7 кв.м.
Також просив відкрити на його ім'я особовий рахунок.
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що на підставі рішення виконавчого комітету Богунської районної ради від 20 листопада 1991 року його мати отримала ордер на вселення разом із сім'єю у складі шести осіб у зазначену квартиру, яка складається з наступних приміщень: кімнати №6, площею 17,5 кв.м.; кімнати №7, площею 12,7 кв.м.; кімнати №8, площею 12,7 кв.м.; кімнати №9, площею 12,8 кв.м.; кімнати № НОМЕР_1 , площею 12,8 кв. м.; кухні №3, площею 7,9 кв.м.; ванної кімнати №5, площею 2,5 кв.м.; туалету №4, площею 1,0 кв.м; коридору №1, площею 16,9 кв.м; кладовки №2, площею 1,2 кв.м. Житлова площа квартири складає 68,5 кв.м.
Позивач вказує, що мати померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . У спірній квартирі, окрім нього та його неповнолітніх дітей, зареєстрований його брат ОСОБА_8 , а також сестра ОСОБА_5 та її повнолітні діти: ОСОБА_6 й ОСОБА_7 . Також у цій квартирі без реєстрації проживає його дружина ОСОБА_9
ОСОБА_1 зазначає, що він разом зі своє сім'єю користуються кімнатою № НОМЕР_2 , площею 12,7 кв.м. Решту приміщень квартири займають відповідачі. При цьому, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 фактично не проживають за даною адресою. Оскільки житлова кімната, яку займає його сім'я, має незначну площу, він позбавлений можливості забезпечити нормальні умови проживання для своїх неповнолітніх дітей. Користуючись кімнатою АДРЕСА_3 , він таким чином створить належні житлові умови для своїх синів. Однак, відповідачі відмовляються змінити порядок користування квартирою та не бажають в добровільному порядку надати йому в користування кімнату АДРЕСА_3 .
Враховуючи вищезазначене, він змушений звернутись до суду для вирішення даного спору.
Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 5 грудня 2019 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
На підтвердження доводів апеляційної скарги зазначає, що суд не звернув уваги на предмет даного позову і те, що він просить змінити порядок користування житловим приміщенням, а фактично продублював рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 23 травня 2019 року, яким йому було відмовлено в задоволенні позову до відповідачів про зміну договору найму житлового приміщення та розподіл особових рахунків. На даний час його сім'я фактично складається із чотирьох чоловік та займає кімнату АДРЕСА_2 , площею 12,7 кв.м., отже на нього та дітей припадає всього по 4,2 кв.м. житлової площі, що свідчить про порушення їхніх житлових прав.
Вказує, що суд не надав належної оцінки тій обставині, що його брат ОСОБА_8 , який займав кімнату АДРЕСА_3 , не проживає у спірній квартирі. Крім того, кімната, якою користується сім'я ОСОБА_5 , має вихід на відокремлену лоджію. Судом не зазначено, які саме незручності можуть виникнути для інших мешканців квартири внаслідок зміни порядку користування житлом, та в чому полягають ці незручності, адже навіть при такому розподілі кожен член його сім'ї матиме можливість користуватись по 8, 4 кв.м. житлової площі, в той час, як відповідачам забезпечується житло розміром понад 10 кв.м на кожного.
Відповідачами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 надано відзив на апеляційну скаргу, зі змісту якого вбачається, що вони не погоджуються на виділення у користування позивачеві кімнати АДРЕСА_3 , якою користується ОСОБА_8 , оскільки це призведе до порушення їхніх прав. Крім того, після відкриття провадження у цій справі ОСОБА_10 помер. За життя він користувався кімнатою АДРЕСА_4 , в якій на даний час проживає сім'я позивача й вони не мають жодних заперечень щодо цього.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги.
При цьому, позивач пояснив, що виділення у користування його сім'ї кімнати №8 сприятиме максимальному забезпеченню інтересів дітей, оскільки зазначена кімната є суміжною із кімнатою АДРЕСА_2 , в якій вони на даний час проживають. Він зможе облаштувати кімнату №8 системою опалення й забезпечити дітей більшою житловою площею, яка буде розташована поруч із кімнатою АДРЕСА_2 . Ця обставина має суттєве значення, враховуючи вік дітей та неприязні стосунки, які склалися між його сім'єю та відповідачами. Наявність виходу на лоджію з кімнати №8 не може бути вирішальною обставиною при зміні порядку користування житлом, оскільки він не буде чинити перешкоди у користуванні відповідачами зазначеною лоджією. Також звернув увагу суду на ту обставину, що кімната, якою користується ОСОБА_5 та її дочка, також має вихід на іншу лоджію квартири.
Вважає, що виділення у користування кімнати АДРЕСА_5 9 не вирішить спору, оскільки зазначена кімната не є суміжною із кімнатою АДРЕСА_2 , що створить незручності для дітей. Окрім того, відповідачі не допускають його до цієї кімнати та не бажають надавати це приміщення у користування його сім'ї.
Представник позивача також зауважила, що зазначений у позовній заяві порядок користування квартирою максимально забезпечить дотримання інтересів сторін, оскільки сім'я позивача користуватиметься ізольованими кімнатами, які є суміжними між собою, й ОСОБА_1 та його діти не будуть створювати незручності іншим мешканцям квартири. Це, певною мірою, сприятиме уникненню конфліктних ситуацій між ними.
ОСОБА_5 та її представник не визнали доводи апеляційною скарги, зазначивши, що жодних перешкод у користуванні кімнатою АДРЕСА_4 позивачеві та членам його сім'ї не чиниться. У кімнаті №8 проживає ОСОБА_8 , який надає можливість користуватись балконом всім мешканцям квартири. Виділення цієї кімнати у користування позивачеві призведе до виникнення конфліктів, оскільки між ним та відповідачами існують тривалі неприязні стосунки.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що позивач та його неповнолітні діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_1 . У даному житловому приміщенні також проживає без реєстрації дружина позивача ОСОБА_9 .
Зазначена квартира перебуває у комунальній власності та складається із наступних приміщень: кімнати №6, площею 17,5 кв.м.; кімнати №7, площею 12,7 кв.м.; кімнати №8, площею 12,7 кв.м.; кімнати №9, площею 12,8 кв.м.; кімнати № НОМЕР_1 , площею 12,8 кв. м.; кухні №3, площею 7,9 кв.м.; ванної кімнати №5, площею 2,5 кв.м.; туалету №4, площею 1,0 кв.м; коридору №1, загальною площею 103,25 кв.м., в тому числі житловою 68,5 кв.м. Кімнати АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 мають виходи на спільну лоджію. Кімната № АДРЕСА_6 містить вихід на окрему лоджію.
У спірній квартирі також зареєстровані: сестра позивача ОСОБА_5 , її повнолітні діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , брат позивача ОСОБА_8 .
Між сторонами встановлений фактичний порядок користування цією квартирою, відповідно до якого позивач разом із сім'єю користується кімнатою № АДРЕСА_2 , площею 12,7 кв.м.; ОСОБА_5 та ОСОБА_6 користуються кімнатою № НОМЕР_3 , площею 17,5 кв.м.; ОСОБА_7 користується кімнатою АДРЕСА_7 , площею 12,8 кв.м.; ОСОБА_8 користується кімнатою № НОМЕР_4 , площею 12,7 кв.м. Інші приміщення перебувають у спільному користуванні сторін.
За вказаною адресою також був зареєстрований та проживав брат позивача ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . За життя він користувався кімнатою № НОМЕР_5 , площею 12, 8 кв.м.
За правилами ч.1 ст.63 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.
Відповідно до ч.1 ст. 63 ЖК України предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського жилого фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.
Частинами 1 та 2 статті 104 ЖК України передбачено, що член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 цього Кодексу.
У разі відмови членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору найму спір може бути вирішено в судовому порядку.
Як встановлено в судовому засіданні, між сторонами виник спір щодо порядку користування вказаною квартирою, зокрема, в частині надання в користування позивачеві кімнати №8.
Відмовляючи в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що родина позивача на момент розгляду справи фактично користується кімнатами №7 та №9. Зважаючи на те, що перешкод у користуванні ними кімнатою АДРЕСА_4 відповідачі не чинять та не заперечують стосовно залишення цієї кімнати в користуванні сім'ї позивача, виділення останньому та його сім'ї спірної кімнати №8 площею 12,8 кв.м., на думку суду, порушуватиме сталий порядок користування жилою площею, оскільки в цій кімнаті проживає відповідач ОСОБА_4 , та з цієї кімнати є вихід на лоджію, якою, з дозволу останнього, користуються інші мешканці квартири.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, адже таким чином будуть дотримані права всіх осіб, які на законних підставах проживають у спірній квартирі. При цьому, твердження позивача про те, що у разі незадоволення його позову будуть порушені права його неповнолітніх дітей, не спростовують висновків суду, оскільки він та члени його сім'ї мають можливість користуватись кімнатою № НОМЕР_5 . Доказів на підтвердження тієї обставини, що відповідачі чинять йому перешкоди у користуванні даною кімнатою, суду не надано. Зазначена кімната може бути облаштована системою опалення, а та обставина, що вона не є суміжною з кімнатою АДРЕСА_2 , не є беззаперечною умовою для задоволення позову й зміни встановленого порядку користування цим житлом.
Судом першої інстанції також вірно взято до уваги ту обставину, що ОСОБА_8 у встановленому законом порядку не визнаний таким, що втратив право користування спірною квартирою, й передача у користування позивачеві кімнати №8 порушуватиме його права.
Таким чином, підстави для зміни чи скасування рішення суду відсутні. Доводи апеляційної скарги є безпідставними та зводяться до переоцінки доказів, досліджених судом з дотриманням вимог ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 5 грудня 2019 року, - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді: