Житомирський апеляційний суд
Справа №281/1/20 Головуючий у 1-й інст. Данчук В. В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Шевченко В. Ю.
05 березня 2020 року м. Житомир
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Шевченко В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Лугинського районного суду Житомирської області від 17.01.2020 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності -
ОСОБА_1 та захисника Кравчука В.І.,
Постановою Лугинського районного суду Житомирської області від 17 січня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Судом встановлено, що 25.12.2019 року ОСОБА_1 о 03 год. 47 хв. на автомобільній дорозі Київ-Ковель-Яготин 195 км. керував автомобілем OPEL ASTRA CARAVAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку в лікаря нарколога за адресою: КНП ЦМЛ КМР м. Коростень. Згідно медичного висновку №208 ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою.
Посилається на те, що направлення матеріалів справи до Лугинського районного суду Житомирської області є незаконним, оскільки судом було безпідставно відмовлено у клопотанні про передачу справи на розгляд до Олевського районного суду Житомирської області за місцем його проживання.
Зазначає, що судом не перевірялись обставини вчинення адміністративного правопорушення. Суд лише послався на протокол про адміністративне правопорушення, висновок результатів медичного огляду, роздруківку приладу та письмовий рапорт поліцейського.
Вказує, що працівниками поліції його не було відсторонено від керування транспортним засобом. Тимчасове затримання транспортного засобу не було здійснено.
Посилається на те, що суд не обґрунтував обрання виду адміністративного стягнення. У постанові формально зазначено, що враховано дані про особу, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини. Проте такі дані не враховано, а в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували ці обставини або характеризували особу.
Зазначає, що у постанові відсутнє обґрунтування обрання саме такого заходу та розміру адміністративного стягнення, адже санкція статті передбачає і більш м'які види адміністративного стягнення.
Вважає, що розглядаючи справу, суд значно відступив від принципів повноти та об'єктивності судового розгляду.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Кравчука В.І. на підтримку вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи в межах апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст.245,251,252,280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за зазначених у постанові обставин, ґрунтується на зібраних у справі та перевірених судом доказах.
Обґрунтованість висновку суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема, даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 171843 від 25.12.2019 року, відповідно до якого ОСОБА_1 о 03 год. 47хв. автомобільною дорогою Київ-Ковель-Яготин 195 км. керував автомобілем OPEL ASTRA CARAVAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 а Правил дорожнього руху України та вчинив порушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2).
Вказаний протокол складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 року № 1395, посвідчений підписом посадової особи, яка складала протокол - інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Житомирській області ДПП Поповим О.С. Вказаний протокол підписано ОСОБА_1 , якого було ознайомлено з правами, передбаченими ст.62 Конституції України, ст.268 КУпАП. Від дачі пояснень останній відмовився, будь-яких зауважень з приводу обставин, викладених у протоколі, не зазначав.
Окрім того, вина ОСОБА_1 підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.12.2019 року № 208 (а.с.6), роздруківкою приладу Алконт-М № 00108 (а.с.5), відповідно до яких встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, вміст алкоголю становить 2,05 проміле (а.с.5,6).
Крім того, вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейських, на якому зафіксовані обставини, які стали підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.45).
Посилання захисника Кравчука В.І. на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, спростовуються матеріалами справи, у тому числі і відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, з яких вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, що він підтвердив і під час розгляду справи у суді першої інстанції.
Зафіксовані на вказаному відеозаписі обставини спростовують й доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, стосовно того, що працівники поліції не відсторонили його від керування транспортним засобом та тимчасово не затримували транспортний засіб.
Апеляційний суд визнає неспроможними доводи апелянта про те, що судом було порушено його право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.276 КУпАП, надійшли до Лугинського районного суду Житомирської області за місцем вчинення адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні 17.01.2020 року ОСОБА_1 були роз'яснені його права, передбачені Конституцією України та ст.268 КУпАП, що підтверджується власноручним підписом ОСОБА_1 (а.с.12). Під час судового засідання ОСОБА_1 надавав свої пояснення, мав можливість заявляти клопотання. Вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП визнав, розкаявся та просив суворо не карати (а.с.13).
Не є слушними й доводи апеляційної скарги про те, що судом не перевірялись обставини вчинення адміністративного правопорушення, оскільки згідно протоколу судового засідання, суд досліджував докази, наявні в матеріалах справи, врахував пояснення ОСОБА_1 , який повністю визнавав свою вину.
Відповідно до п.3 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. При цьому присутність свідків не є обов'язковою, а згідно протоколу про адміністративне правопорушення вони й не залучались працівниками поліції під час складання протоколу.
Тому доводи апеляційної скарги про те, що судом не було допитано свідків є безпідставними. Одночасно, як вбачається з протоколу судового засідання, ОСОБА_1 подібні клопотання у суді першої інстанції не заявлялись.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд мав можливість накласти альтернативне, менш суворе стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, не ґрунтуються на вимогах закону. Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Будь-який інший вид стягнення за вказане правопорушення чинним законодавством не передбачений.
Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи надав належну правову оцінку кожному доказу з точки зору їх достатності та допустимості для прийняття відповідного процесуального рішення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не наведено інші, не дослідженні судом докази, якими б спростовувались висновки суду 1-ї інстанції та які не були предметом перевірки під час судового розгляду. Не надано таких доказів і під час апеляційного розгляду справи.
На підставі наведеного, апеляційний суд вважає, що постанова суду 1-ї інстанції є законною та обґрунтованою, а адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.ст.33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративні правопорушення, та визначено судом першої інстанції з урахуванням обставин справи та даних про особу правопорушника.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що судом при розгляді адміністративної справи були порушені вимоги закону, які б призвели до неправильного її вирішення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Лугинського районного суду Житомирської області від 17.01.2020 року відносно ОСОБА_1 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили негайно після її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Житомирського
апеляційного суду В.Ю. Шевченко