Справа № 279/654/19 Головуючий у 1-й інст. Коренюк В. П.
Категорія 77 Доповідач Трояновська Г. С.
05 березня 2020 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі судді Трояновської Г.С. вирішуючи, відповідно до вимог ст. 359 ЦПК України, питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22 січня 2020 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Теплозабезпечення» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та зобов'язання вчинити дію
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22 січня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Барановський І.І. подав апеляційну скаргу.
Апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з таких підстав.
Відповідно до вимог п.1 ч.4 ст.356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
Згідно з ч.4 ст.62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Апеляційна скарга підписана представником позивача - адвокатом Барановським І.І. який діє на підставі ордера про надання правової допомоги від 02.02.2019, серії ЖТ № 058111, у якому зазначено, що адвокат Барановський І.І. має право представляти інтереси ОСОБА_1 ..
Разом з тим, згідно з підпунктом 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, ордер має містити назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до пункту 2 ч.1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правничої допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».
Отже, в ордері на надання правничої допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правнича допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18 (провадження № 11-44заі19).
Однак, ордер про надання правничої допомоги від 02.02.2019, серії ЖТ № 058111, який підписаний адвокатом Барановським І.І., не містить конкретну назву судового органу, у якому надається правнича допомога позивачу (а.с. 22).
Таким чином, матеріали справи не містять документу, що підтверджує повноваження адвоката ОСОБА_2 на представництво ОСОБА_1 у Житомирському апеляційному суді.
Тобто, апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.
Згідно з п.1 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала відповідно до п.1 ч.5 ст. 357 ЦПК України.
При цьому, слід наголосити, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (ч.7 ст.185 ЦПК України).
Керуючись ст. 357, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22 січня 2020 року повернути особі, що її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя