Провадження № 11-кп/803/300/20 Справа № 173/2114/17 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
27 лютого 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та прокурора на вирок Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10.09.2019 року стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України,-
Вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10.09.2019 року ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання у виді восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань за даним вироком і вироком Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 23 липня 2018 року призначено ОСОБА_9 остаточне покарання у вигляді восьми років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання у виді восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань за даним вироком і вироком Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 23 липня 2018 року призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у вигляді восьми років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_9 та ОСОБА_7 визнано винними за те, що вони 26 серпня 2017 року близько 03.00 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходились поблизу залізничного вокзалу м. Верхівцеве Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, розташованого по вул. Привокзальна буд. 1, побачили раніше не знайомого їм громадянина ОСОБА_10 , який також перебував у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_9 діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне заволодіння чужим майном, з корисливим мотивом та метою незаконного збагачення, за попередньою змовою із ОСОБА_7 , підійшли до ОСОБА_10 та попрохали у нього цигарки. Потерпілий ОСОБА_10 пригостив ОСОБА_9 та ОСОБА_7 цигарками, після чого останні почали прохати у нього мобільний телефон, для здійснення дзвінка. Отримавши відмову від ОСОБА_10 , у наданні мобільного телефону, ОСОБА_7 реалізовуючи вказаний спільний злочинний умисел, наніс потерпілому ОСОБА_10 один удар кулаком правої руки в область лівої вилиці останнього, після чого ОСОБА_9 також наніс потерпілому ОСОБА_10 один удар в область обличчя. Далі ОСОБА_9 разом з ОСОБА_7 умисно нанесли ОСОБА_10 не менше 10 ударів руками в область обличчя, голови та тулубу, від вказаних ударів потерпілий ОСОБА_10 впав на землю, де ОСОБА_9 дістав з лівої кишені куртки потерпілого мобільний телефон "Хіаоmi Redmi 3 S" 4G 3GB RAM 32 GM ROM. Imei НОМЕР_1 , іmei 2: НОМЕР_2 , з сім-карткою мобільного оператору «Лайфселл».
Після цього ОСОБА_9 разом з ОСОБА_7 пішли у напрямку вул. Павлова м. Верхівцеве, залишивши ОСОБА_10 лежати на місці скоєння злочину. Продовжуючи свою злочинну діяльність та маючи єдиний умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_10 та спричинення йому тілесних ушкоджень, ОСОБА_9 разом з ОСОБА_7 приблизно о 03 год. 30 хв. вирішили повернутися на місце вчинення кримінального правопорушення, для того, щоб дізнатися у потерпілого пароль до мобільного телефону "Хіаоmi Redmi 3 S", але зустріли потерпілого ОСОБА_10 поблизу домоволодіння № 3 по вул. Привокзальна м. Верхівцеве, який йшов їм на зустріч. Отримавши від ОСОБА_10 відмову надавати пароль до телефону, ОСОБА_9 наніс кулаком правої руки один удар в обличчя ОСОБА_10 , від якого останній впав на землю, де ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я, нанесли ОСОБА_10 не менш 10 ударів руками і ногами по голові, тулубу та кінцівкам, після чого разом підняли із землі потерпілого та тримаючи його під руки та за одяг, відвели у чагарники на відстань близько 3 м. від домоволодіння АДРЕСА_1 , де ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , доводячи свій злочинний намір до закінчення, наніс один удар кулаком правої руки в область живота ОСОБА_10 , від якого останній впав на землю, ОСОБА_9 знов почав вимагати у нього пароль до телефону. Отримавши від ОСОБА_10 відмову у наданні паролю, ОСОБА_9 наніс один удар кулаком в обличчя потерпілого, після чого ОСОБА_7 приставив до горла потерпілого манікюрні ножиці, які мав при собі та почав вимагати у нього гроші, при цьому виказуючи погрози спричинення ножицями тілесних ушкоджень. Після чергової відмови потерпілого ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , діючи з особливою жорстокістю, за допомогою вказаних вище манікюрних ножиць відрізав верхню частину правої вушної раковини ОСОБА_10 та за допомогою запальнички, яка була при ньому, спричинив опіки шкіри на обох зап'ястках рук потерпілого, а ОСОБА_9 наніс один удар ногою по тулубу ОСОБА_10 та керуючись корисливим мотивом, умисно зняв з ніг потерпілого ОСОБА_10 кросівки тканинні темно синього кольору з елементами шкіри замшу, з емблемою фірми «Niке», білою підошвою та білими шнурками вартістю 383,00 гривень, які поклав у рюкзак до ОСОБА_7 , та разом з ним з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, спричинивши ОСОБА_10 матеріальний збиток на загальну суму 3128 гривень, у цінах, які діють на момент вчинення кримінального правопорушенні. У результаті умисних злочинних дій ОСОБА_9 , і ОСОБА_7 , потерпілому ОСОБА_10 заподіяні тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Не погоджуючись з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій, з урахуванням доповнень, просив скасувати вирок Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10.09.2019 року та визнати його невинуватим у скоєнні вказаних правопорушень.
Свою апеляційну скаргу, з урахуванням доповнень, обгрунтовує тим, що він незаконно засуджений, оскільки він не вчиняв злочину стосовно потерпілого ОСОБА_10 , потерпілий надавав суду неправдиві показання, а кримінальне провадження було сфальсифіковано співробітниками поліції.
Не погоджуючись з призначеним за вироком суду покаранням, прокурор також подав апеляційну скаргу, в якій просив вирок Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10.09.2019 року скасувати. Ухвалити новий вирок, яким визнати винуватими ОСОБА_9 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити їм покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити покарання у виді 9 років і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна кожному.
В апеляційній скарзі прокурор зазначив, що призначене покарання є занадто м'яким, та таким, що є недостатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів, оскільки обвинувачені були неодноразово засуджені, що вказує на їх схильність до вчинення нових злочинів.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_7 підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, також просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора.
Прокурор підтримала свою апеляційну скаргу, просила її задовольнити та відмовити у задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 .
Обвинувачений ОСОБА_9 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просив вирішити апеляційні скарги на розсуд суду.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
На підставі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Згідно із ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За змістом ст. 94 КПК, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону в повній мірі та, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред'явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, судом першої інстанції в повній мірі досліджено докази, які є належними та допустимими, а саме:
- протокол огляду від 09.11.2017 року, за яким було проведено огляд кросівок темного кольору з підошвою і шнурками білого кольору з емблемою «Nike», які вилучено у неповнолітнього ОСОБА_11 ;
- протокол пред'явлення речей для впізнання від 11.11.2017 року з фототаблицею до нього, згідно якого потерпілий ОСОБА_10 , впізнав кросівки темно-синього кольору з емблемою «Nike», що розташовані зліва на право під номером 2. При цьому потерпілий попередньо вказав ознаки за якими він може впізнати свої кросівки;
- договор від 26.08.2017 року про надання фінансового кредиту під заставу № 15.3824/0, згідно якого під заставу мобільного телефону «Хіаоmi Redmi 3 S" були видані грошові кошти;
- протокол пред'явлення особи для впізнання від 08.11.2017 року відповідно до якого потерпілий ОСОБА_10 впізнав особу під № 2, яка відкрито заволоділа належним йому майном з спричиненням тілесних ушкоджень. Під номером 2 розміщений ОСОБА_7 , який сам обрав дане місце;
- висновок судово-медичної експертизи № 121-Е від 10.11.2017 року згідно якого ОСОБА_10 , заподіяні тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень;
- висновок судової товарознавчої експертизи № 145 від 24.11.2017 року, згідно якої ОСОБА_10 спричинений матеріальний збиток на загальну суму 3128 гривень, у цінах, які діють на момент вчинення кримінального правопорушення;
- протокол проведення слідчого експерименту від 25.11.2017 року з фото таблицею до нього згідно якого потерпілий ОСОБА_10 , розказав та показав, де, коли та яким чином відносно нього було вчинено розбійний напад та куди і скільки раз обвинувачені ОСОБА_9 і ОСОБА_7 наносили йому удари, відрізали шматок вушної раковини, спричинили опіки рук;
- пояснення свідків та потерпілого, які були допитані в суді першої інстанції та попереджені про кримінальну відповідальність.
Враховуючи викладене, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 , оскільки погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що вказаними доказами у їх сукупності підтверджується вина обвинуваченого ОСОБА_7 .
Також колегія суддів зазначає, що в матеріалах провадження відсутні скарги або заяв щодо тиску на обвинуваченого, свідків або потерпілого зі сторони органів досудового розслідування, обвинувачений є повнолітньою, дієздатною особою, а тому не приймає доводи обвинуваченого щодо того, що кримінальне провадження було сфальсифіковано співробітниками поліції, а сам обвинувачений підписував процесуальні документи, не читаючи їх.
Щодо доводів прокурора стосовно того, що призначене судом першої інстанції покарання є занадто м'яким та таким, що є недостатнім для їх виправлення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки скоєне кримінальне правопорушення є тяжким злочином, обвинувачені на обліку у лікаря - психіатра та лікаря-нарколога не перебувають, за місцем проживання і обвинувачений ОСОБА_9 і обвинувачений ОСОБА_7 характеризуються негативно, раніше неодноразово судимі, офіційно не працюють, відомості щодо наявності осіб на їх утриманні в матеріалах відсутні, а тому вважає, що призначене судом першої інстанції покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення інших злочинів.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обгрунтовано визнано ОСОБА_7 винуватим у скоєнні вказаного кримінального правопорушення та призначено йому покарання з дотриманням вимог кримінального закону та на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог закону, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав, а тому не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, а призначене судом першої інстанції вважає достатнім для виправлення обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , а тому вважає, що апеляційна скарга прокурора також не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст.407, 409 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та прокурора на вирок Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10.09.2019 року стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України- залишити без задоволення.
Вирок Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10.09.2019 року стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4