Справа № 758/2235/19
Категорія 17
18 лютого 2020 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н.М.,
при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,
за участю: заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника - адвоката Новікової В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рижкова Світлана Станіславівна, Київська міська рада про встановлення факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем без реєстрації шлюбу, -
Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просила встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_2 з ОСОБА_3 з 03.10.1995 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої вимоги мотивує тим, що з жовтня 1995 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, як подружжя, мали спільний бюджет, підтримували подружні стосунки та вели спільне господарство. Зазначає, що 25.12.2012 ркоу ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було приватизовано по 1/3 частині квартири АДРЕСА_1 . Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. 29.01.2019 року заявниця звернулась до приватного нотаріуса КМНО Рижкової С.С. із заявою про прийняття спадщини за законом після померлого ОСОБА_3 . Проте, з метою оформлення прав на спадкове майно, виникла необхідність встановлення факту проживання однією сім'єю спадкодавця - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 без шлюбу.
Провадження у справі відкрито ухвалою від 23.04.2019 р.
В судовому засіданні заявник та її представник підтримали заяву в повному обсязі, просили її задовольнити та ухвалити відповідне рішення, надали пояснення аналогічні викладеним в заяві. Додали, що інших спадкоємців, в т.ч. дітей, батьків, сестер та братів, у померлого немає.
Заінтересована особа - приватний нотаріус КМНО округу Рижкова С.С. в судове засідання не з'явилась, через канцелярію суду подала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі та прийняти рішення у відповідності до вимог закону.
Представник заінтересованої особи - Київської міської ради, залученої до участі в справі в судовому засіданні 17.09.2019 р. (із занесенням до протоколу судового засідання), в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причну неявки до суду не повідомив.
Суд, вислухавши пояснення заявника та її представника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Нові Безрадичі Обухівського району Київської області помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 19507 від 27.11.2018 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.06.1991 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого Подільським відділом ЗАГС м. Києва, актовий запис № 250 від 07.10.1993 року.
03.10.1995 року шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого Відділом реєстрації актів громадського стану Подільського району м. Києва, актовий запис № 447 від 03.10.1995 року.
29.01.2019 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса КМНО Рижкової С.С. з заявою про прийняття спадщини за законом.
Звертаючись до суду, заявник просила встановити факт проживання однією сім'єю її та ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 03.10.1995 року по 16 листопада 2018 року, посилаючись на те, що шлюб було розірвано формально, але вони продовжували жити однією сім'єю як чоловік та жінка.
Чинним законодавством України встановлено, що "сім'єю" на відміну від "шлюбу" є проживання осіб, пов'язаних спільним побутом, та у яких є взаємні права та обов'язки один до одного. При цьому, необхідно звернути увагу, що для існування сім'ї не існує спеціального порядку реєстрації.
Статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право кожного на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. При цьому органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Також ст. 12 Конвенції встановлено і право на шлюб.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами;2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Таким чином, при з'ясуванні наявності чи відсутності підстав вважати, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживали однією сім'єю, підлягають встановленню в сукупності такі факти, як спільне проживання, спільний побут, наявність взаємних прав та обов'язків.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів та показами свідків.
Відповідно до Свідоцтва про право власності № 338 від 25.12.2012 року, виданого Віддіом з питань майна комунальної власності Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, вбачається, що квартира АДРЕСА_1 , належить направі спільної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в рівних долях.
Суд приймає до уваги покази вказаних свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які підтвердили, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, оскільки у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Дані про заінтересованість свідків в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об'єктивно підтверджуються та не суперечать іншим наданим доказам.
Згідно із ч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
При цьому суд враховує таке. Як роз'яснено у п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК України.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що Цивільний кодекс Українизастосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли та продовжують існувати після набрання ним чинності.
Виходячи із принципу незворотності дії у часі, встановленого ч. 1 ст. 58 Конституції України та ст. 5 ЦК України, на правовідносини, що виникли раніше дія вказаних нормативних актів не поширюється.
Інститут спільного проживання осіб як чоловіка і жінки, який породжує юридичні наслідки, передбачений Цивільним кодексом 2004 року і такий факт може бути встановлений лише з 01 січня 2004 року.
Отже, вимоги про встановлення періоду проживання заявника з ОСОБА_3 до 01.01.2004 р. не засновані на законі, а тому в цій частині не підлягають задоволенню.
Статтею 1264 ЦК України визначено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Отже, встановлення факту проживання заявника зі спадкодавцем ОСОБА_9 має правове значення для заявника, оскільки зумовлює виникнення у неї спадкових прав.
За таких обставин, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінюючи їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 58 Конституції України, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, ст. ст. 5, 1216, 1217,1219, 1264, 1296 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, ст. ст. 3, 4, 74 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 12, 76, 81, 89, 133, 141, 259, 265, 268, 273, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рижкова Світлана Станіславівна, Київська міська рада про встановлення факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем без реєстрації шлюбу - задовольнити частково.
Встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01 січня 2004 р. по день смерті останнього.
У встановленні факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 03.10.1995 р. до 01.01.2004 р. - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Подільський районний суд м.Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст текст рішення складено 28.02.2020 р.
Суддя Н. М. Ларіонова