печерський районний суд міста києва
Справа № 2-2353/11
26 лютого 2020 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Соколова О.М.
при секретарі судових засідань - Проскурні А.В.
справа: 2-2353/11
за участю :
представника заявника: ОСОБА_1
представника стягувача: Бабенка А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві заяву представника заявника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, -
06.09.2019 року в провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла заява представника заявника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню та зупинення виконання за виконавчим листом.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 заяву підтримала просила задовольнити.
Представник стягувача Бабенко А.І. в судовому засіданні щодо задоволення заяви заперечував, просив відмовити. Подав письмові заперечення, в яких зокрема, вказав, що строк пред'явлення до виконання виконавчого листа не пропущений, а переривався.
Розглянувши матеріали заяви, заслухавши пояснення представник заявника, представника стягувача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви.
Судом встановлено, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16.08.2011 у справі № 2-2353/11 задоволено позов публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 73-Ф/05 від 14 грудня 2005 року.
На підставі вищевказаного рішення Печерським районним судом м. Києва видано виконавчий лист від 15.11.2011 року по справі № 2-2353/11. Строк пред'явлення до виконання 16.09.2012 року.
В межах строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, ПАТ «Укргазбанк» подав до Печерського ВДВС заяву про відкриття виконавчого провадження, за результатом розгляду якої відкрито виконавче провадження. В подальшому на підставі заяви стягувача було закрито на підставі п.10 ч. 1 ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження».
16.07.2012, у зв'язку з направленням виконавчого документу за належністю за адресою знаходження квартири по АДРЕСА_1 , до Дніпровського ВДВС, відкрито виконавче провадження № 33402855, яке було закінчено та повернуто виконавчий лист стягувану на підставі п.9 ч. 1 ст. 47, ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження». При цьому, державним виконавцем зазначено про можливість повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання в строк до 11.06.2016 року.
08.02.2016 року старшим державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листва через не підвідомчість виконання рішення на підставі п. 2 ч. 2 ст. 21 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки загальна сума, яка підлягає стягненню становить 1 537 312 грн. 73 коп.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.03.2016 року у справі №2-2353/11, скаргу ПАТ «Укргазбанк» на постанову задоволено, та зобов'язано старшого державного виконавця відкрити виконавче провадження за виконавчим листом.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 09.02.2017 року у справі №2-2353/11, ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18.03.2016 року скасовано.
Крім того, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.04.2017 року у справі №2-2353/11 постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 50056519 від 05.09.2016 визнано неправомірною та скасовано.
Звернувшись до суду із заявою, заявник вказує, що пред'явлення виконавчого документу АБ «Укргазбанк» до Відділу примусового виконання рішень, є незаконним. Відтак, строк пред'явлення виконавчого документу до виконання не переривався, оскільки відбувалось не належне пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Відповідно до вимог статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно ч. 1 ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. При цьому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В інформаційному листі ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року» звернути увагу судів, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Так, судом встановлено, що АБ «Укргазбанк» неодноразово пред'являвся до виконання, що стверджуються відмітками на виконавчому листі, а саме 08.02.2016, 27.04.2017 та 05.07.2019.
Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
За змістом положень частини 1, 2 ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження» (у редакції Закону від 04.11.2010), вбачається, що виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, може бути пред'явлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до п. 1 ч. 1, 2 ст. 23 ЗУ «Про виконавче провадження», (у редакції Закону від 04.11.2010), чинного на час видачі виконавчого листа, строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред'явлення виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Відповідно до ч. 1ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження», Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Згідно п.1 ч. 4, 5 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження», строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред'явлення виконавчого документа до виконання; У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково, у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень крім випадків встановлених законом.
Як вбачається, з матеріалів справи, виконавчий лист, пред'являвся стягувачем до виконання та повертався відділом примусового виконня рішень Департаменту ДВС без виконня 27.04.2017 на підставі п.10 ч. 4 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження» та 05.07.2019 на підставі п.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», внаслідок чого строк пред'явлення виконавчого документа до виконання було перервано.
Таким чином, представником боржника не надано достатніх та допустимих доказів за якими суд може встановити, що виконавчий лист, є таким, що не підлягає виконанню.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 432 ЦПК України, суд,
В задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Скасувати заходи щодо зупинення виконання виконавчого листа № 2-2353/11, виданого 15.11.2011 року Печерським районним судом м. Києва на виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 16.08.2011 року у справі №2-2353/11, застосовані ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.11.2019 року.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя О.М. Соколов