Провадження № 2/760/4159/20
В справі № 760/26280/19
03 лютого 2020 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Букіна О.М. розглянувши зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: П'ята київська державна нотаріальна контора про визнання права власності у порядку спадкування за законом,-
В провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: П'ята київська державна нотаріальна контора про збільшення частки у спадковому майні.
20.01.2020 відповідачем ОСОБА_1 подано до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 , третя особа: П'ята київська державна нотаріальна контора про визнання права власності у порядку спадкування за законом, в якій останній просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину:
- квартири за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа 45,8 кв.м., житлова площа 15,6 кв.м.);
- грошових вкладів на рахунках, які належали на момент смерті ОСОБА_3 у банках АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «УНІВРСАЛ БАНК» (monobank), АТ «Ощадбанк», АТ «Альфа-Банк», АТ «БУМБ», АТ «Укрсиббанк»;
- передплати у розмірі 7 500 (сім тисяч п'ятсот) доларів за покупку літака, як за спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 .
Дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви судом встановлено, що останню подано із порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому дана зустрічна позовна заява підлягає залишенню без руху із наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Так, в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у зустрічній позовній заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України відповідача.
Також, відповідно до п.5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено виклад обставин, якими обґрунтовує свої вимоги, зокрема про те, що ОСОБА_3 мала намір укласти правочин щодо купівлі літака та здійснила передплату за даним правочином, із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог визначається загальною сумою всіх вимог.
В зустрічній позовній заяві в порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, не зазначено обґрунтований розрахунок ціни позову, зокрема, не вказано та не обґрунтовано вартість кожного предмета позову на час звернення позивача до суду з даною зустрічною позовною заявою, не зазначено доказів, які підтверджують дійсну вартість спірного майна на час подачі зустрічного позову.
Разом із тим, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак за відсутності обґрунтованого розрахунку ціни позову, суд позбавлений можливості встановити відповідність суми сплаченого судового збору позивачем за зустрічним позовом відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України.
Таким чином, позивач за зустрічним позовом має обгрунтувати ціну позову та надати докази в підтвердження дійсної (ринкової ) вартості нерухомого майна, що є предметом спору на час звернення до суду та відповідно цьому доплатити судовий збір, виходячи з загальних вимог майнового характеру, надавши оригінал квитанції.
При цьому звертаю увагу, що сплата судового збору за вимоги майнового характеру мають бути розраховані виходячи з розміру 1% ціни позову, визначеної згідно ст. 176 ЦПК України, а саме дійсної вартості кожного предмету позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В разі звільнення від сплати судових витрат, необхідно надати суду документ, який би підтверджував звільнення від їх сплати чи обґрунтувати підстави звільнення від їх сплати.
Сплата судового збору має бути здійснена за наступними реквізитами:
рахунок UA388999980313181206000026010, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: УК у Солом'янському районі м. Києва/22030101.
Згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Враховуючи вищенаведене, позивач має повно викласти обставини справи та обґрунтувати позовні вимоги, зробити посилання на докази в підтвердження кожної обставини на які посилається, а також надати до суду нову редакцію зустрічної позовної заяви, з урахуванням вимог викладених в ухвалі та надати її копії з переліченими у ній додатками відповідно до кількості осіб залучених до участі у справі, надати оригінал квитанції про доплату судового збору.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, вказана зустрічна позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві за зустрічним позовом строку на усунення недоліків.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя,-
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: П'ята київська державна нотаріальна контора про визнання права власності у порядку спадкування за законом, залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, шляхом подання нової позовної заяви з додатками відповідно до кількості сторін у справі, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М.Букіна