Справа №:755/15600/19
Провадження №: 1-кп/755/601/20
"05" березня 2020 р. Дніпровський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
за участю захисника: ОСОБА_4 ,
за участю обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
провівши судове засідання у кримінальному провадженні №12019100040006570 від 07 серпня 2019 року, по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-
В провадженні Дніпровського районного суду м.Києва перебуває обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100040016803 по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 16 січня 2020 року в судовому засіданні було продовжено запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у виді тримання під вартою на два місяці, тобто по 16 березня 2020 року (включно).
Відповідно до вимог ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Обговоривши в судовому засіданні питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки судове провадження неможливо закінчити виходячи зі встановленого судом обсягу дослідження доказів по справі, вислухавши думку прокурора про доцільність продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, виходячи з тяжкості злочинів у вчиненні яких він обвинувачується та наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що були враховані при обранні йому запобіжного заходу, наявність яких продовжує існувати, вислухавши думку захисника та обвинуваченого, які просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, посилаючись на відсутність ризиків по справі, оскільки обвинувачений має місце проживання, не має наміру ухилятись від суду, продовжувати злочину діяльність, впливати на свідків, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Відповідно до вимог п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, яке відносяться до тяжкого злочину, за який передбачено покарання, у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, останній будучи обізнаним про суворість передбаченого законом покарання може перешкодити кримінальному провадженню з метою ухилення від кримінальної відповідальності, крім того, обвинувачений не працює, не має постійного джерела доходів, раніше неодноразово судимий, може продовжити злочинну діяльність, що вказує на те, що ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати, а тому суд приходить до висновку про доцільність збереження застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 , у зв'язку з чим запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , який закінчується 16 березня 2020 року слід продовжити ще на два місяці, оскільки судове провадження неможливо закінчити виходячи зі встановленого судом обсягу дослідження доказів по справі у зв'язку із необхідністю застосування примусового приводу до свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 для можливості їх допиту в суді.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.331, 369 КПК України, суд,-
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Києва, громадянину України, обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці, тобто по 05 травня 2020 року.
Узв'язку з наявністю обставини, передбаченої п.1 ч.4 ст.183 КПК України, суд не вбачає підстав для визначення застави обвинуваченому у даному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м.Києва протягом семи днів з моменту оголошення.
Суддя: