Справа №:755/13609/14-ц
Провадження №: 6/755/242/20
"24" лютого 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Гончарука В.П.
з секретарем Гриценко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в цивільній справі № 755/13609/14-ц за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, та поділу спільно нажитого майна подружжя, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в цивільній справі № 755/13609/14-ц за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, та поділу спільно нажитого майна подружжя. Просить суд визнати виконавчий лист № 755/13609/14-ц виданий 27 березня 2019 року Дніпровським районним судом м. Києва №755/13609/14 таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі.
Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що 30 квітня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, актовий запис № 164. Від цього шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 .
21 липня 2014 року рішенням Дніпровського районного суду м. Києва шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвано, призначено стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання наших малолітніх дітей.
Проте, оскільки ОСОБА_2 самоусунулась від виконання батьківських обов'язків, малолітні діти - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 фактично з 01.02.2013 року проживали з бабусею - ОСОБА_5 та станом на сьогодні проживають разом з заявником за адресою: АДРЕСА_1 , вважає, що кошти котрі сплачуються заявником на користь ОСОБА_2 на утримання спільних малолітніх дітей, як аліменти, отримуються ОСОБА_2 не доцільно та незаконно.
Беручи до уваги наведене вище, вважає, що кошти отримані ОСОБА_2 на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 такими, що отримані неналежно та підлягають поверненню законним власникам - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , також вважає виконавчий лист виданий 27 березня 2019 року Дніпровським районним судом м. Києва № 755/13609/14-ц таким, що повністю не підлягає виконанню через відсутність зобов'язання позивача зі сплати аліментів.
В судове засідання сторони не з"явились, що не перешкоджає розгляду питання по суті.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 432 ЦПК України, суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Суд, вивчивши матеріали справи приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дніпрвського районного суду м. Києва від 21 липня 2014 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, та поділу спільно нажитого майна подружжя - задоволено частково, розірвано шлюб, укладений 30 квітня 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який було зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Феодосійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, актовий запис № 164.
Стягнуто з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1000 (одна тисяча) грн., але не менше 30% прожиткового мінімуму, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 1000 (одна тисяча) грн., але не менше 30% прожиткового мінімуму, починаючи з 22 травня 2014року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору у розмірі 328,00грн.
Дане рішення набрал законної сили.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як вбачається з матеріалів поданої заяви 03 квітня 2019 року державним виконавцем Нікітіною М.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №58777240, на підставі виконавчого листа, виданого 27 березня 2019 року, Дніпровським районним судом м. Києва №755/13609/14, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1000 грн. щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1000 грн. щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму починаючи з 22 травня 2014 року.
Станом на день звернення до суду з даною заявою заборгованість по сплаті аліментів відсутня, про це свідчить розрахунок заборгованості по аліментам виданий державним виконавцем Дніпровського РВ ДВС Нікітіною М. О. від 27 листопада 2019 року.
Крім того, звертаючись до суду з даною заявою заявник обгрунтовує свої доводи тим, що ОСОБА_2 самоусунулась від виховання наших неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_4 та віддала перевагу влаштуванню особистого життя в супереч інтересам дітей, не цікавиться їхньою діяльністю, місцезнаходженням, інтересами, фізичним та моральним розвитком. Обов'язки щодо виховання та турботи про дітей не гласно делегувала бабусі - ОСОБА_5 . Також, систематично зловживає алкогольними напоями та тютюновими виробами, неодноразово з'являлась додому в стані сильного алкогольного сп'яніння, іноді не сама, а з компанією.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема - видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню).
За приписами ч.2 ст.432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (п.40 рішення від 19.03.97 у справі «Горнсбі проти Греції»).
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
За змістом ч.ч.1,2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
За таких обставин, оскільки заявником було обрано невірний спосіб захисту своїх прав та інтересів та в ході судового розгляду даної заяви не було встановлено обгрунтованих та достатніх процесуальних підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви.
Керуючись ст.ст. 18, 82, 432 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в цивільній справі № 755/13609/14-ц за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, та поділу спільно нажитого майна подружжя - відмовити.
Ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна карга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: