ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7701/19
провадження № 2/753/1449/20
"12" лютого 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О.з секретарем судового засідання Кримчук Я.Р. розглянув в судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
.
У квітні 2019 р. ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 , відповідач) про стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 821 363,11 грн.
Позов обґрунтований такими обставинами. 08.07.2015 відповідач під розписку позичив у позивача грошові кошти в розмірі 30 450,00 дол. США, що станом на 12.04.2019 р. еквівалентно 821 363,11 грн. Відповідач зобов'язався повернути позику у строк до 06.08.2018. Термін повернення коштів вже давно минув, але взяті на себе зобов'язання відповідач не виконав. Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням повернути борг, але врегулювати спір мирним шляхом не вдалося, оскільки відповідач уникає зустрічей та телефонних дзвінків позивача.
Ухвалою від 27.05.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 06.11.2019.
06.11.2019у зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 12.02.2020.
До початку судового засідання представник позивача Гурез І.О. подала заяву, у якій просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання якого невідоме, викликався в судове засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, проте до суду він не з'явився без повідомлення причин неявки, відзив на позов не подав.
За таких обставин суд відповідно до положень статей 280, 281 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Нез'явлення сторін є підставою для розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
08.07.2015 р. ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 30 450 дол. США зобов'язавши сь повернути борг у строк до 06.08.2018, що підтверджується власноручною розпискою відповідача.
Зважаючи на положення частини 2 статті 1047 ЦК України, розписка відповідача, яка посвідчує передання йому позивачем грошових коштів і містить вказівку на його зобов'язання повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів, розцінюються судом як доказ укладення між сторонами договору позики.
З пояснень позивача вбачається, що ОСОБА_2 своїх грошових зобов'язань у встановлений договором позики строк не виконав, що підтверджується наявністю у позивача оригіналу розписки відповідача.
Правовідносини, які випливають з договору позики, врегульовані нормами параграфу 1 глави 71 ЦК України.
Відповідно до положень статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За приписом частини 1 статті 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до вимог частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з приписами частини 1 статті 533 цього Кодексу грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Однак з огляду на те, що в даному випадку предметом позики є грошові кошти, грошовий еквівалент яких визначено в іноземній валюті - доларах США, сума, що підлягає сплаті у гривнях, повинна визначатися за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що передбачено частиною 2 статті 533 ЦК України.
Станом на 03.04.2019 офіційний курс долара США до національної валюти України становить 2697,4158 грн., а відтак відповідач повинен повернути позивачу 821 363,11 грн.
Отже зважаючи на встановлені обставини та вищенаведені положення матеріального законувимоги ОСОБА_1 суд вважає обґрунтованими і доведеними та задовольняє їх в повному обсязі.
Враховуючи, що рішення ухвалюється на користь позивача, суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір в загальному розмірі 8 216,63 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в сумі 821 363 гривні 11 копійок та судовий збір в сумі 8 216 гривень 63 копійок, а усього 826 579 гривень 74 копійки.
Позивач: ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Деснянським РУ ГУ МВС України в м. Києві 01.02.2009 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Старосинявським РО УМВС України в Хмельницькій обл., останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , рнокпп невідомий.
Рішення суду набирає законної сили, якщо після закінчення строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Згідно з пп. 15.5 п. 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: