ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2858/20
провадження № 3/753/1775/20
"04" березня 2020 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Просалова О.М. , розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
27 січня 2020 року о 01 годині 43 хвилин, по проспекту Бажана в місті Києві, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Мітсубісі Лансер» н/з НОМЕР_1 під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та був доставлений у встановленому порядку до КМКНЛ «Соціотерапія» для здачі аналізів у лікаря нарколога, чим порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Так, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, про відсутність підстав для визнання неявки ОСОБА_1 в судове засідання поважною, так як він належним чином повідомлений про дату, час, місце проведення судового засідання та розглянув справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 533244 від 27.01.2020 року (а.с. 1), висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 000834, згідно якого ОСОБА_1 перебуває під впливом лікарських препаратів (бензодіазепіни, барбітурати), що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 2), розписку ОСОБА_1 (а.с. 3), оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Так, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 533244 складений у відповідності до вимог чинного законодавства, а викладені у ньому обставини підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме: даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 000834, згідно якого ОСОБА_1 перебуває під впливом лікарських препаратів (бензодіазепіни, барбітурати), що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, у судовому засіданні об'єктивно встановлено та підтверджується дослідженими доказами у їх сукупності, що ОСОБА_1 всупереч вимогам п. 2.9(а) ПДР України керував транспортним засобом під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та про необхідність накладення на особу, винну у вчиненні адміністративного правопорушення, адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.
На підставі ст. 40-1 КУпАП з правопорушника слід стягнути судовий збір у розмірі 420 гривень 40 копійок на користь держави.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130 ч. 1, 251, 252, 268, 283-285 КУпАП, -
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить десять тисяч двісті гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі чотириста двадцять гривень сорок копійок.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя