Справа № 727/1661/20
Провадження № 1-кп/727/162/20
04 березня 2020 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №1 Шевченківського районного суду м.Чернівці кримінальне провадження №12020260040000084 від 14.01.2020 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Чернівці, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, не одруженої, із середньо освітою, не працюючої, в силу ст.89 КК України раніше не судимої,
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4
обвинувачена - ОСОБА_3
представника потерпілого - ОСОБА_5
Обвинувачена ОСОБА_3 , 27.12.2019р. працюючи касиром торгівельного залу каса № 5 в магазині № 125 ТЦ «Майдан» ТОВ «СІЛЬПО-ФУД»», що за адресою м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 71, будучи згідно із договором від 30.09.2019р., матеріально-відповідальною особою, умисно з корисливих мотивів, переслідуючи корисливу мету, протиправно, з метою особистого збагачення, шляхом фіктивних відмін привласнила кошти в 2061 грн. 32 коп., які були їй ввірені, заподіявши тим самим матеріальну шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, а саме привласнення особою чужого майна, яке їй було ввірене.
В подальшому, 29.12.2019, ОСОБА_3 , працюючи касиром торгівельного залу каса № 2 в магазині № 125 ТЦ «Майдан» ТОВ «СІЛЬПО-ФУД»», що за адресою м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 71, будучи згідно із договором від 30.09.2019, матеріально-відповідальною особою, умисно, повторно, протиправно, з метою особистого збагачення, шляхом фіктивних відмін, привласнила кошти в сумі 2480 гривень 45 коп., які були ввірені їй, остання не повернула та розпорядилася ним на власний розсуд, заподіявши тим самим матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того 07.01.2020, ОСОБА_3 , працюючи касиром торгівельного залу на касі № 5 в магазині № 125 ТЦ «Майдан» ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», що за адресою м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 71, будучи згідно із договором від 30.09.2019, матеріально-відповідальною особою, умисно, повторно, протиправно, з метою особистого збагачення, шляхом фіктивних відмін, привласнила кошти в сумі 5448 грн. 06 коп., які були ввірені їй та розпорядилася ним на власний розсуд, заподіявши тим самим матеріальну шкоду на вказану суму.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 , 09.01.2020 працюючи касиром торгівельного залу каса №8 в магазині № 125 ТЦ «Майдан» ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», що за адресою м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 71, будучи згідно із договором від 30.09.2019, матеріально-відповідальною особою, умисно, повторно, протиправно, з метою особистого збагачення, шляхом фіктивних відмін, привласнила кошти в сумі 2881 грн. 79 коп., які були ввірені їй та розпорядилася ним на власний розсуд, заподіявши тим самим матеріальну шкоду на вказану суму.
В подальшому 10.01.2020, ОСОБА_3 , працюючи касиром торгівельного залу каса № 8 в магазині № 125 ТЦ «Майдан» ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», що за адресою м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 71, будучи згідно із договором від 30.09.2019, матеріально-відповідальною особою, умисно, повторно, протиправно, з метою особистого збагачення, шляхом фіктивних, привласнила кошти в сумі 7320 грн. 61 коп., які були ввірені їй та розпорядилася ним на власний розсуд, заподіявши тим самим матеріальну шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, а саме привласнення особою чужого майна, яке їй було ввірене, за кваліфікуючою ознакою - вчинено повторно.
Вказані дії обвинуваченої ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України, тобто привласнення особою чужого майна, яке їй було ввірене, за кваліфікуючою ознакою - вчинено повторно.
В судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочині визнала повністю, підтвердила час, місце вчинення нею злочинів та підтвердила обставини викладені в обвинувальному акті. Цивільний позов визнала повністю. Просила її суворо не карати.
Представник потерпілого ОСОБА_5 в судовому засіданні цивільний позов підтримав повністю, підтвердив факт вчинення злочину обвинуваченою ОСОБА_3 , просив її суворо не карати.
Незважаючи на визнання своєї вини обвинуваченою, вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України - в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та доведена повністю. Показання ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.
Дії обвинуваченої ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України, кваліфіковані вірно, оскільки остання своїми умисними діями вчинила привласнення чужого майна, яке їй було ввірене, за кваліфікуючою ознакою - вчинено повторно.
Враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_3 визнала вину повністю, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
ОСОБА_3 погодилася на скорочений порядок судового слідства, без дослідження будь-яких доказів, крім її особистого допиту та вивчення матеріалів кримінального провадження, які характеризують її, як особу, пояснивши, що рішення її добровільне і наслідки, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК України їй зрозумілі.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюються доведеність вини обвинуваченої та кваліфікація її дій, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченою та іншими учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд проаналізувавши наведені докази вважає, що винність обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень знайшла своє повне підтвердження під час судового слідства, її дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України як привласнення особою чужого майна, яке їй було ввірене, за кваліфікуючою ознакою - вчинено повторно.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченої у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання її винною.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, винну особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, суд враховує, що скоєний обвинуваченою злочин відповідно до ст.12 КК України належать до категорії середньої тяжкості та тяжкого злочинів.
Вивченням даних про особу обвинуваченої встановлено, що вона є особою раніше не судимою в силу ст.89 КК України, перебуває на обліку у лікаря-психіатра, один раз з 18.03.05р. по 06.04.05р. знаходилась на лікуванні в денному стаціонарі диспансерного відділення ЧОПЛ з діагнозом: Неорганічний енурез (а.с.48), на обліку у лікаря-нарколога не перебуває (а.с.47), згідно висновку судово-психіатричного експерта №98 від 28.01.2020 року - ОСОБА_3 , на даний час та на час вчинення злочину клінічних ознак будь-якого психічного захворювання не виявляє, вона може усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с.53-54), згідно характеристики ТзОВ «Єврокомунбуд» від 23.01.2020 року компрементуючих матеріалів на ОСОБА_3 не надходило, скарг з боку сусідів не було (а.с.49).
Матеріали кримінального провадження не містять будь-яких даних щодо негативних характеристик ОСОБА_3 , яка повністю визнала свою вину у вчиненому та щиро розкаялася у вчиненому.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої, згідно ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні ОСОБА_3 покарання суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети - кари, виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, і враховує фактичну тяжкість вчиненого, особу ОСОБА_3 , яка має постійне місце проживання, є особою молодого віку, громадський порядок не порушує, скарг щодо її поведінки не надходило, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, обставини, що пом'якшують покарання - визнання вини та щире розкаяння у вчиненому, відсутність обтяжуючих покарання обставин, що в своїй сукупності, на думку суду, дають підстави для призначення ОСОБА_3 мінімального покарання, передбаченого санкцією ч. 1 та ч.3 ст. 191 КК України.
Таке покарання, на переконання суду, є співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових злочинів і не може вважатися явно несправедливим внаслідок м'якості чи недостатнім для досягнення мети покарання.
Відповідно до вимог ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Згідно положень ст. 75 КК України, звільнення від відбування покарання можливе лише тоді, коли суд дійде висновку про виправлення засудженого без відбування покарання за наявності цілого комплексу обставин, що пом'якшують покарання.
Відповідно до ст.ст. 50 і 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи із вказаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішеннях від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 та від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справах про призначення судом більш м'якого покарання.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності” від 23 грудня 2005 року № 12, щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Разом з тим, зваживши на обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння в розкриттю злочину, особу ОСОБА_3 , суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства та на підставі ст. 75 КК України звільнити її від відбування покарання з випробуванням - іспитовим строком три роки, який є достатнім для того, щоб засуджена в умовах здійснення контролю за її поведінкою довела своє виправлення.
Питання про судові витрати судом вирішується відповідно до ст.124 КПК України.
Товариством з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО-ФУД» по справі заявлений цивільний позов на суму 20 192, 23 грн., який підтримав в судовому засіданні представник цивільного позивача. Суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі
Також в порядку ст. 100 КПК України підлягає вирішенню і доля речових доказів.
Керуючись ст.ст. 100, 124, 127, 128, 368 - 370, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України і призначити їй покарання:
- за ч. 1 ст. 191 КК України - у вигляді 2 (двох) років позбавлення;
- за ч. 3 ст. 191 КК України - у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративного - господарських функцій строком на 1 рік.
На підставі ст.70 ч.1 КК України ОСОБА_3 остаточно призначити покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративного - господарських функцій строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75, 76 ч.1 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо вона на протязі 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки, а саме періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО-ФУД» задовольнити.
Стягнути з засудженої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО-ФУД» (код ЄДРПОУ 40720198, м.Київ, вул.Бутлерова, 1) матеріальну шкоду в сумі 20 192 (двадцять тисяч сто дев'яносто дві) гривні 23 коп.
Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: один диск для лазерних систем зчитування об'ємом 4,7 ГБ з відеофайлами, який згідно постанови слідчого від 07.02.2020 року визнаний речовим доказом по кримінальному провадженню та які приєднані до матеріалів даного кримінального провадження (а.с.60) - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: фіскальні чеки та акти інвертаризації, які згідно постанови слідчого від 07.02.2020 року визнані речовим доказом по кримінальному провадженню та які приєднані до матеріалів даного кримінального провадження (а.с.61) - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з засудженої ОСОБА_3 кошти в сумі 7536 (сім тисяч п'ятсот тридцять шість) гривень 48 коп. на користь Держави, в рахунок відшкодування витрат на проведення в ході досудового розслідування судових експертиз.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Чернівці.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1