Справа №:755/11119/17
"03" березня 2020 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва САВЛУК Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 16 січня 2018 року, яке ухвалене в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Житлово-експлуатаційна організація №411, Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
16 січня 2018 року Дніпровським районним судом м. Києва ухвалено заочне рішення про задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Житлово-експлуатаційна організація №411, Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Визнано ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1
Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 грн. 00 коп.
28 лютого 2020 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 січня 2018 року, обґрунтовуючи підстави для скасування заочного рішення суду відповідач посилається на те, що рішення суду прийняте у відсутності відповідача, який не був повідомлений належним чином про день та час розгляду справи, що позбавило можливості подати заперечення на позов та надати докази на спростування заявлених позовних вимог, також наголосив, що копію заочного рішення не отримував, про ухвалене судом рішення відповідач дізнався лише 07 лютого 2020 року, що підтверджується його особистим підписом в судовій справі про отримання рішення суду, тому, на думку відповідача, процесуальний строк на оскарження заочного рішення повинен відраховуватись саме з цієї дати.
Відповідно до ч.13 ст.7 Цивільного процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Порядок оскарження заочного рішення, встановлений статтями 284-287 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску із інших поважних причин.
Під процесуальним строком розуміють строк, в межах якого вчиняються певні процесуальні дії.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. ( ст. 127 ЦПК України)
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на оскарження рішення суду без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.
Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов'язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.
Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.
Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про наявність підстав для залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 16 січня 2018 року, у зв'язку з пропуском відповідачем строків для звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення з урахуванням вимог ч. 2 ст. 284 Цивільного процесуального кодексу України, та відсутністю клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення.
Враховуючи та керуючись ст.ст. 126, 127, 131, 284-287 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 16 січня 2018 року, яке ухвалене в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Житлово-експлуатаційна організація №411, Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - залишити без розгляду.
Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017,апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.