Номер провадження 1-кп/754/177/20
Справа№754/13517/18
Вирок
Іменем України
02 березня 2020 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальні провадження № 12018100030007058, № 12018100030008762 відносно обвинуваченого:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 20.04.2018 року Деснянським районним судом м. Києва за ч.1 ст. 190, ст. 75 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі з іспитовим строком 1 рік;
- 18.04.2019 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 190 КК України до 1 року позбавлення волі. Вирок Деснянського районного суду м. Києва від 20.04.2018 року щодо ОСОБА_3 виконувати самостійно;
за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України,
за участю сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_4
сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника: адвоката - ОСОБА_5
Встановив:
Обвинувачений ОСОБА_3 09.08.2018 року, приблизно 03 год. 00 хв., перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , де проживав спільно з ОСОБА_6 , з метою заволодіння чужим майном вирішив повторно, таємно викрасти мобільний телефон «MEIZU», який належить потерпілій ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_7 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, в кімнаті на полиці вищевказаної квартири взяв мобільний телефон «MEIZU M6s», золотистого кольору, вартістю 4999 грн., у чохлі, чорного кольору вартістю 399 грн., з сім-картою оператора «МТС», вартістю 60 грн., без залишку на рахунку та з сім-картою оператора «Лайф», вартістю 60 грн., без залишку на рахунку, що належить ОСОБА_6 . В подальшому, обвинувачений ОСОБА_3 , утримуючи при собі чуже майно, залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим на власний розсуд. Тим самим, обвинувачений ОСОБА_3 повторно, таємно заволодів чужим майном, а саме мобільним телефоном «MEIZU M6s», що належить ОСОБА_6 , чим завдав останній матеріальної шкоди на загальну суму 5518 грн.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 12.10.2018 року, приблизно о 17 год. 20 хв., знаходячись у приміщенні кімнати персоналу автомобільної мийки, розташованої за адресою: м. Київ, пр-т Маяковського, 6, переслідуючи корисливий мотив, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає повторно, таємно викрав мобільний телефон марки «МЕІЗУ-М5с» вартістю 1891 грн. 67 коп., який знаходився на ліжку.
Після чого, обвинувачений ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 1891 грн. 67 коп.
Крім цього, обвинувачений ОСОБА_3 20.12.2018 року, приблизно о 20 год. 00 хв., знаходячись на п'ятому поверсі другого під'їзду житлового будинку АДРЕСА_3 , переслідуючи корисливий мотив, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою ОСОБА_9 , запропонував останній поставити на зарядний пристрій її мобільний телефон марки «SAMSUNG GALAXY А-6 PLUS».
В подальшому ОСОБА_9 не усвідомлюючи злочинних намірів обвинуваченого ОСОБА_3 , погодилась на пропозицію останнього та передала йому свій мобільний телефон марки «SAMSUNG GALAXY А-6 PLUS», щоб останній поставив його на зарядний пристрій, а обвинувачений ОСОБА_3 продовжуючи свої злочинні дії, отримавши зазначений мобільний телефон, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_9 , матеріальної шкоди на загальну суму 5 650 грн. 00 коп.
Суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 КК України, а саме, у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та за ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним, щиро розкаявся і підтвердив вищеописані встановлені судом обставини справи.
Суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно всіх обставин справи, які ніким не оспорюються, проти цього не заперечують учасники судового розгляду, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, і у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, учасникам судового розгляду роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає - щире каяття.
Обставин, що обтяжують його покарання, суд не вбачає.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень. Вину у їх вчиненні обвинувачений ОСОБА_3 визнав повністю, щиро розкаявся. Також суд приймає до уваги вік обвинуваченого та стан його здоров'я, який на обліках у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває. Відповідно до інших даних, що характеризують особу винного, він хоча раніше і судимий, проте, має постійне місце реєстрації та проживання, за яким характеризується посередньо, думку законного представника потерпілої ОСОБА_6 , яка просить суворо не карати обвинуваченого ОСОБА_3 .
Таким чином, враховуючи конкретні обставини справи, тяжкість вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, які пом'якшують покарання, та вимоги зазначені в абз. 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання, яке необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів у виді позбавлення волі, в межах встановлених у санкціях відповідних статей особливої частини КК України. Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, суд не вбачає.
З врахуванням того, що ОСОБА_3 був засуджений вироком Деснянського районного суду м. Києва від 18 квітня 2019 року за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, злочини вчинив до постановлення попереднього вироку, суд призначає покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, положення якої передбачають призначення покарання за сукупністю злочинів за правилами, передбаченими в частинах 1-3, цієї статті.
Крім того, з врахуванням того, що ОСОБА_3 був засуджений вироком Деснянського районного суду м. Києва від 20 квітня 2018 року за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік і на підставі ст. 75 КК України звільнений від його відбування з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік, нові злочини вчинив в період невідбутого покарання за попереднім вироком, суд призначає покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 процесуальні витрати у сумі 572 грн. 00 коп., пов'язані із залученням експертів у кримінальному провадженні.
З матеріалів кримінального провадження не вбачається потреба вирішення долі речових доказів відповідно до ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.
Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_3 , у виді тримання під вартою, з урахуванням призначеного виду покарання, особи обвинуваченого, з метою забезпечення виконання вироку, суд на підставі ст. 177 КПК України, до набрання вироком законної сили вважає необхідним, залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 371, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч. 2 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання :
за ч.2 ст.185 КК України - 2 /два/ роки позбавлення волі,
за ч. 2 ст. 190 КК України - 1 /один/ рік позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України покарання ОСОБА_3 за сукупністю злочинів визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 2 /двох/ років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання за цим вироком та вироком Деснянського районного суду м. Києва від 18 квітня 2019 року призначити ОСОБА_3 шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого до відбуття покарання у виді 2 /двох/ років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 71,72 КК України, за сукупністю вироків частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 20 квітня 2018 року та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 2 /двох/ років 3 /трьох/ місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 15 березня 2019 року.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_3 залишити без змін - тримання під вартою в Державній установі «Київський Слідчий Ізолятор» Міністерства юстиції України.
Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати на залучення експертів в сумі 572 грн. 00 на користь держави.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.
Суддя: